Рішення № 136243438, 05.05.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 727/1281/26

Провадження №2/726/378/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці за підсудністю надійшов позовТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені та в інтересах якого діє адвокатське об`єднання «Апологет», представник Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_2 стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2747501 від 06.08.2020, в загальному розмірі 16400грн,а також стягнути із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

У позові зазначає, що 06.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 в електронній формі укладенийДоговір№2747501 про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у розмірі 5000 грн, а відповідачка зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вказує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору (в безготівковій формі у національній валютіна реквізити платіжної банківської картки), в свою чергу відповідачка, не виконала умов кредитного договору. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, станом на дату подання позову у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 16400,00грн, яка складається з: 5000,00 грн -заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн -заборгованість за процентами, яку просить стягнути у судовому порядку.

Також зазначає, що 26.02.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, відповідно до умов якого та згідно із ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу Нового Кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідачкиза кредитним договором №2747501 від 06.08.2020.

20.04.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Звертають увагу суду на те, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 16 400 грн, що в більше ніж в три рази перевищує тіло кредиту, що свідчить про очевидну надмірність суми процентів та не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов`язань за цим договором.

Просять врахувати і те, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі - Закон №3498-IX), яким внесені зміни до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-IX). Так, відповідно до ч.5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Окрім тоговказують, що відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Посилаються і на те, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_4 , а останній брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 01.08.2024 до 01.09.2024. Тому вважають безпідставними нарахування та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал» відсотків за користування кредитом у розмірі 11 400 грн.

Вказують на неспівмірність витрат на правничу допомогу.

29.04.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі у яких позивач вважає аргументи у відповіді відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання.

Вказує, що розмір і порядок одержання процентів встановлений договором та погоджений сторонами. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачкою своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Відповідно, остання продовжила користуватись кредитними коштами.Кредитодавець не приховував від відповідачки інформацію про розмір процентної ставки. Всі істотні умови договору, включаючи розмір відсотків, були прозоро зазначені. Укладаючи кредитний договір, відповідачка була повністю ознайомлена з розміром процентної ставки та погодилася на такі умови. Умовами кредитного договору такі види стягнення, як комісія, штраф, пеня, не передбачено, тому доводи відповідача щодо цього є безпідставними. Представник позивача вказує і щодо правомірності відступлення права вимоги.

Додатково звертає увагу суду і на те, що відсутні підстави для звільнення відповідачки від сплати відсотків за користування кредитом, оскільки шлюб із ОСОБА_4 зареєстрований після укладення кредитного договору, а право на звільнення від нарахування відсотків виникає у військовослужбовців з моменту початку і на весь час їх призову (або прийняття на службу).

Підтверджує суму заявлених судових витрат у справі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 сформований в системі «Електронний суд» 12.01.2026 та поданий доШевченківського районного суду м. Чернівці.

На підставі ухвали судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М. цивільну справі за вказаним позовом направлено за підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостямипротоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 10.03.2026 суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А.прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 30.03.2026, про що секретар повідомила сторони у справі.Також ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано від Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк» докази у справі, які надійшли до суду 29.04.2026.

За клопотанням представника відповідачки судове засідання у справі відкладено на 21.04.2026 та у зв`язку із наданням можливості подати відповідь на відзив на 05.05.2026.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У поданому позові та окремо скерованих клопотаннях та поясненні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.Проти винесення заочного рішення не заперечив. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, за адресою реєстрації. Залучила до участі у справі представника, адвоката Паланійчука В.П.

Представник відповідачки Паланійчук В.П. підтримав раніше скерований відзив на позовну заяву у якому виклав доводи щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення позову не вживалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідив матеріали справи та наявні у ній докази, надав їм відповідну оцінку, з`ясував всі обставини справи в їх сукупності, а тому доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 06.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2747501 про надання споживчого кредиту.Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідно до умов Договору № 2747501 Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.3 Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 5 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до п. 1.4 Договору строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Тип процентної ставки - фіксована.Стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту, а знижена процентна ставка 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. 1.5.2. (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Договір № 2747501 про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С959867, 06.08.2020 о 08:26.

Також позивач долучає Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту, № 2747501 від 06.08.2020, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту; Паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма); Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідачка увійшла у систему та була ідентифікована первісним кредитом ТОВ «Авентус Україна».У Довідці про ідентифікацію передбачено, що одноразовий ідентифікатор «C959867» для підписання договорунадісланий на номер телефону НОМЕР_2 .

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором позивач надає лист вих. № 6512-ВП від 16.12.2025 у якому ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» повідомляє, що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 1582 від 02.07.2015) та отримало Ліцензію Національного банка України № 21/1064-рк від 08 червня 2023 року. Між ним та ТОВ «Авентус Україна» укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.17.

Щодо запиту стосовно переказів коштів від клієнтів з метою погашення кредитів, а також переказів з метою надання он-лайн кредитів повідомляє, що відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «АвентусУкраїна`здійснений успішний переказ коштів на картку клієнта: 143.06.08.2020 на суму 5000 грн, маска картки НОМЕР_3 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-9585747.

Також суд отримав інформацію від Монобанк, емітент АТ «Універсал Банк» про те, що була успішною транзакція, здійснена 06.08.2020, в сумі 5000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_2 та вказані грошові кошти були зараховані за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості за Договором № 2747501 від 06.08.2020, проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, визначена у період з 06.08.2020 до 25.02.2021, становить 16400,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн -заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн -заборгованість за процентами. Припинення нарахування відбулося 05.12.2020.

Також суд встановив і те, що 26.02.2021 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги № ККАУ - 26022021, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до даних цього договору, Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 26 лютого 2021 року до Договору відступлення прав вимоги, витягу з Реєстру Боржників від 26 лютого 2021 року позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором № 2747501від 06.08.2020на суму 16400,00 гривень.

Також долучено копію платіжної інструкції № 25759 від 26.02.2021 на підтвердження здійснення позивачем плати за відступлення права вимоги.

Відповідачці було надіслано Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. №20533708 від 12.01.2026.

Даних про добровільну оплату заборгованості до матеріалів справи не долучено.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, яка не погашена відповідачкою та право вимоги стягнення якої отримав чи не отримав позивач у справі.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Наявність у позивача кредитного договору з усіма додатками, з урахуванням наданого договору відступлення прав вимог та реєстрів права вимоги, на переконання суду, за відсутності наданих відповідачкою доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірним договором.

Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу до позивача права вимоги до відповідачки ОСОБА_6 за Кредитним договором № 2747501 від 06.08.2020на суму 16400,00гривень.

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до ОСОБА_7 , а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021 від 26лютого 2021 року суду не надано.

У судовому провадженні відповідачкою не заперечено факту правомірності укладення такого договору та отримання позивачем права вимоги.

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2747501 від 06.08.2020право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, суд не встановив.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір. у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір №2747501 від 06.08.2020укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Під час укладення Договору № 2747501 від 06.08.2020 сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту. Сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, адже доказів зворотного суду не надано.

Отже укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором - надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження №61-14780св23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2024 року у справі № 911/94/23 року Верховний Суд зазначає, що договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони. Водночас зобов`язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна`вказаного вище кредитного договору. ОСОБА_8 не заперечила факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

ОСОБА_8 свідомо звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняла на себе зобов`язання сплачувати платежі за кредитом.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Доказів погашення заборгованості відповідачка не надала.

Позивач вказує про те, що у ОСОБА_2 утворилася заборгованість у розмірі16400,00 грн, яка складається з:

- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5000,00 гривень;

- простроченої заборгованості за відсотками - 11400,00 гривень.

Умовами кредитного договору такі види стягнення, як комісія, штраф, пеня, не передбачалися, а тому доводи представника відповідача щодо цього є безпідставними.

Суд, перевіряючи проведений розрахунок заборгованості, вважає за необхідне зазначити і те, що сторони досягли згоди щодо строку кредитування та визначили його 30 днів.

У п. 4 Договору передбачений порядок пролонгації строку кредиту. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних Споживачем. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті зазначені Договорі. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Таким чином, сторона узгоджено строк кредитування 30 днів з можливістю його продовження на умовах п.4 договору. Однак доказів пролонгації (продовження) строку кредитування позивач не надав суду.

Автопролонгація умовами договору не передбачена, а тому строк договору закінчився 05.09.2020.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування є необгрунтованим.

Отже у цьому випадку можуть бути стягнені проценти за період з 06.08.2020 до 05.09.2020 (в межах погодженого сторонами строку дії договору).

У п. 1.8.2 Договору сторони передбачили орієнтовну загальну вартість кредиту за стандартною ставкою 7 850 грн.

Така ж сума вказана у розрахунку заборгованості станом на 30 день строку кредитування.

Враховуючи норми чинного законодавства та укладений Договір між сторонами, розрахунок заборгованості має виглядати так:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000,00 гривень;

- прострочена заборгованість за відсотками - 5 000,00 грн х 1,9 % х 30 днів = 2 850,00 гривень.

Суд не погоджується із доводами представника відповідачки щодо можливості застосування до спірних правовідносин Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі - Закон №3498-IX), яким визначений максимальний розмір денної процентної ставки, оскільки такий Закон передбачив поетапний (перехідний) період застосуванняцих норм з 24.12.2023. Однак ці обмеження не мають зворотної дії в часі, тобто не поширюються на договори, укладені до набрання чинності законом та щодо яких не нараховувалися проценти у визначений період.

Щодо необхідності застосування до вказаних правовідносин положень, передбачених частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає таке.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: «У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною».

Отже, право на звільнення від нарахування відсотків виникає у військовослужбовців чи їх дружин, з моменту початку і на весь час їх призову (або прийняття на службу).

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 05.11.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_2 05.11.2024 було укладено шлюб 05.11.2024, який зареєстровано Білопільким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №438.

Як вбачається із довідки виданої ВЧ НОМЕР_5 від 20.03.2026 молодший сержант ОСОБА_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборониУкраїни, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 01.08.2024 до01.09.2024.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 від 31.10.2024, ОСОБА_10 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно з даними довідки ВЧ НОМЕР_5 від 21.03.2026 №2339, ОСОБА_4 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 .

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 2747501 укладений 06.08.2020, проценти (плата) за користування кредитом були нараховані в особливий період, однак період нарахування процентів не охоплює період перебування чоловіка відповідачки на військовій службі.Відтак нарахування відсотків здійснювалося відповідно до чинного законодавства.

Оскільки кредитний договір укладений 06.08.2020, законних підстав для звільнення від сплати вже нарахованої заборгованості за відсотками немає.Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 4 вересня Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.04.2026 10 2024 року у справі № 426/4264/19.

На даний час ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов`язань, заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором №2747501 про споживчий кредитвід 06.08.2020 у розмірі 7850,00гривень.

Оскільки суд отримав дані про зміну прізвища ОСОБА_2 на «ОСОБА_1», з метою належного виконання рішення судвказує про це у резолютивній частині рішення.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачсплатив судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 3042від 16.01.2026).

Позов заявлено всього на суму 16400 грн, а задоволено на суму 7 850 грн, тобто на 47,87 % (7850 грн х 100 % / 16400 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 47,87 %, із відповідачки на користь позивача потрібно стягнути 1 274,49 грн (2662,40 х 47,87 %) судового збору.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 8 000 грн. суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду подано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; Акт № 492 наданих послуг від 12.01.2026; Детальний опис наданих послуг до Акту від 12.01.2026 та документи на підтвердження повноважень адвоката.

Відповідно до даних Детального опису наданих послуг до Акту від 12.01.2026Адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І., надало послуги на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року та Акту №492 від 12.01.2026, у справі, про стягнення заборгованості за Кредитним договором №2747501, боржник: ОСОБА_2 , а саме: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год; погодження правової позиції Клієнта у справі - 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені Клієнта. Усього 6 год 30 хв на суму 8000 грн.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2023 року по справі № 760/10847/20-ц було сформульовано висновок, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Відповідачка у відзиві вказала про неспівмірність таких витрат та заперечила їх розмір.

Враховуючи зазначене,реальний обсяг наданих правничих послуг, відсутність безпосередньої участі представника у судовому засіданні, а також зважаючи на характер справи, яка є типовою та не потребувала значної юридичної підготовки, часткове задоволення позовних вимог на 47,87 %, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_9 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, заборгованість за кредитним договором № 2747501 від 06.08.2020в розмірі 7 850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_9 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 49 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, корпус 28, 4-ий поверх.

Відповідачка: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С. А. Асташев