Ухвала суду № 136242729, 04.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3224/2026 Справа № 641/4138/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Щепелева Г.М. розглянувши матеріали справи № 641/4138/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить:

-визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію з усіма приниженнями та паплюженням честі і гідності, зі звинуваченням у корупційній діяльності на посаді голови конкурсної комісії, ухиленні від податків/недекларуванні, дискредитацією статусу учасника бойових дій, розповсюджену громадянином ОСОБА_2 на платформі «TikTok» користувачем під псевдонімом ОСОБА_2, за посиланнями:, ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

та на YouTube-каналі за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_6;

ІНФОРМАЦІЯ_7.

-зобов`язати Відповідача ОСОБА_2 протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 шляхом опублікування на тих самих Інтернет-ресурсах TikTok-акаунт та YouTube-канал відеозвернення з оголошенням резолютивної частини рішення суду у цій справі. Дане спростування має залишатися у вільному доступі не менше одного року.

-стягнути з Відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору. Крім того, відсутнє клопотання про звільнення від такої сплати.

Одночасно з тим, у поданому позові зазначено про те, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 09 жовтня 2019 року.

У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом про соцзахист ветеранів війни. У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни, тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір.

Зазначений висновок корелюється фактично з аналогічним висновком, який міститься у постанові Верховного Суду прийнятій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

Своєю ухвалою від 27 листопада 2019 року у справі № 545/1149/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від зазначеного правового висновку, який міститься у відповідних постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону про соцзахист ветеранів війни. А у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону про соцзахист ветеранів війни. Відповідно до цього Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.

Крім того, ухвалою від 11 вересня 2024 року по справі 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Наведені Третьою судовою палатою Касаційного цивільного суду мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у справі, що розглядається.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що дана позовна заява не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.

Отже, ОСОБА_1 має сплатити судовий збір на загальних підставах та надати оригінал квитанції про сплату судового збору, відповідно до ставок встановлених Законом України «Про судовий збір».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної, а саме немайнового характеру ставка судового складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви позивачем ОСОБА_1 заявлено дві немайнові вимоги та одна майнова.

Для встановлення ставки судового збору за подання позовних вимог майнового та немайнового характеру, яка подана фізичною особою необхідно звернутись до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Відповідно до ст. 7 зазначеного закону, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривні.

Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 331,20 грн.

Таким чином, позивач має надати суду докази сплати судового збору за дві немайнові вимоги у розмірі 2 662,40 грн., за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 3328,00 грн.

Позивач має сплатити судовий збір у загальному розмірі 5990,40 грн. за реквізитами:

отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Слобідск/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA818999980313131206000020655; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101 _____(код клієнта); cудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Слобідський районний суд м. Харків.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Окрім того, всупереч вимогам п. 9, 10 ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними .

Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печатки).

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії додатків які були подані позивачем разом з позовною заявою, не завірені належним чином.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Роз`яснити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, заява буде визнана неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя -Г. М. Щепелева