Постанова № 13623952, 17.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року Справа № 2а-10330/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників:

від позивача - Барков С.Є.(довіреність від 20.12.2010 №20-555);

від відповідача - не зявився.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою : Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до : Запорізької митниці

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької митниці (далі відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.10.2010 №112000006/2010/002104/1 з митної оцінки товару;

зобовязати відповідача визначити митну вартість товару по ВМД від 23.10.2010 №112030000/2010/026654 за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості. Надані для митного оформлення документи є достатніми для застосування методу визначення митної вартості №1, а також дозволяють обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом. У даному випадку Запорізька митниця одразу скористалася методом №6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої декларантом.

Запорізькою митницею винесено рішення про визначення митної вартості №112000006/2010/002104/1 від 23.10.2010 та зважаючи на необхідність використання товару у виробництві, ВАТ «Запоріжсталь» було здійснено митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання нової ВМД №112030000/2010/026654 від 23.10.2010, яку було оформлено у встановленому порядку. Тому, внаслідок вищезгаданих дій митного органу ВАТ «Запоріжсталь» здійснило надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України на суму 20084,70 грн. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, проте 13.01.2011 надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі його представника.

На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2010 між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Magneco-Metrel» (Великобританія) укладено контракт № ВП.1323.37515.10.20 И (далі-Контракт), відповідно до якого фірма «Magneco-Metrel» взяла на себе, зокрема, зобов'язання поставити ВАТ «Запоріжсталь» продукцію згідно специфікації №1 до Контракту, а саме: колоїдно-кремнеземисте сполучне Metset Binder, вогнетривкий бетон Metpump ASX-50 (далі-товар).

При митному оформленні товару, який був поставлений на умовах DDU м. Запоріжжя, митний пост "Запоріжсталь" від фірми «Маgnесо-Меtrel» для ВАТ "Запоріжсталь", на Запорізьку митницю позивачем була подана вантажно-митна декларація (далі ВМД) від 21.10.2010 №112030000/2010/026454 для митного оформлення товару у режимі імпорт.

Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до вимог ст. ст. 266, 267 Митного кодексу України (далі МКУ) в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1), а саме: колоїдно-кремнеземисте сполучне Metset Binder у розрахунку 0,5 дол. США за літр, вогнетривкий бетон Metpump ASX-50 у розрахунку 1050,00 дол. США за тонну, виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DDU м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна, згідно Інокотермс-2000.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ “Запоріжсталь” у повному обсязі було надано наступні документи:

1.Контракт від 15.01.2010 №ВП.1323.37515.10.20И з специфікаціями №№1,2 та Додаток №1 до контракту;

2.ВМД від 21.10.2010 №112030000/2010/026454;

3.Інвойс від 08.10.2010 №7067 з вартістю товару: колоїдно-кремнеземисте сполучне Metset Binder за ціною 0,5 доларів США за 1 літр, вогнетривкий бетон Metpump ASX-50 за ціною 1050,00 доларів США за тонну;

4.Сертифікати якості від 06.10.2010 №б/н на партію вогнетривкого бетону Metpump ASX-50 та колоїдно-кремнеземистого сполучно Metset Binder;

5.ВМД країни експорту від 14.10.2010;

6.ДМВ-1 (декларація митної вартості) та ДМВ-2 відповідно до номеру ВМД;

7.Автомобільна накладна (CMR) від 13.10.2010 №б\н;

8.Пакувальний лист від 08.10.2010 №7623;

9.Сертифікат про проходження товару на колоїдно-кремнеземисте сполучне Metset Binder та вогнетривкий бетон Metpump ASX-50 від 11.10.2010 №19CFR 181.11.,181.22;

10.Акт про проведення митного огляду від 18.10.2010 №205020113/10/2903;

11.Прайс-лист на товар фірми «Magneco-Metrel» (виробника) від 17.03.2010;

12.Калькуляції фірми на товар «Magneco-Metrel» (виробника) від 17.03.2010, 06.08.2010 ;

13.Каталог фірми на товар «Magneco-Metrel» (виробника) від 02.07.2010;

14.Висновки ДП «Держзовнішінформ» (спеціалізованої експертної організації, що має відповідні повноваження згідно із законодавством) про якісні та вартісні характеристики товару від 20.09.2010 №8/324;

15.Лист фірми «Magneco-Metrel» від 09.08.2010 №65-RU;

16.Меморіальний валютний ордер від 18.10.2010 №1105.5.003

На підставі п. 11 Порядку № 1766 Запорізька митниця запросила ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме витребувала: договір з третіми особами, пов'язаний з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; відповідні бухгалтерські документи, на підставі яких проведена оплата; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляцію фірми-виробника товару; інформацію зовнішньоторгових та біржових організацій про вартість товару та/або сировини, з якої виготовлений товар; інші документи для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 декларант зобовязаний подати додаткові документи, визначені у п.11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

З метою підтвердження заявленої митної вартості відповідачем (декларантом) додатково були надані: меморіальний ордер від 18.10.2010; висновки ДП «Держзовнішінформ» № 9/1457 від 21.10.2010; вантажно-митна декларація від 11.08.2010 на попередню поставку даного товару; листи ІА «Метал - курєр» від 07.10.2010, 22.10.2010 про те, що товар не продається на біржах; листи фірми «Magneco-Metrel» від 09.08.2010 №65-RU, від 21.10.2010 №79- RU щодо експортної вантажно-митної декларації США; прайс-лист виробника; калькуляції виробника; каталог виробника.

Як встановлено судом, інформацію щодо надання договорів з третіми особами, повязаними з контрактом, позивачем відповідачу не надано, оскільки контракт (договір поставки) укладено безпосередньо з виробником; відсутність підтвердження оплати товару обумовлюється умовами контракту, а саме п.5.3, згідно з яким оплата здійснюється впродовж 45 днів з дати поставки; інформацію зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини не надано через те, що зазначений товар не котується на біржах, а отже у зовнішньоторговельних організацій просто не може бути цієї інформації.

На підставі поданих додаткових документів та наданих пояснень, Запорізькою митницею здійснено митну оцінку вартості товару, про що винесено рішення про визначення митної вартості товару від 23.20.2010 №112000010/2010/002104/1.

Як вбачається з прийнятого рішення, при визначенні митної вартості митним органом застосований метод визначення митної вартості відповідно до ст. 273 МКУ, тобто метод оцінки №6 (резервний метод) з урахуванням наявної інформації про вартість операції по ВМД від 11.08.2010 №1120030000/0/19848, ВМД від 15.10.2010 №113050000/0/9294 (раніше визначена вартість).

Згідно прийнятого рішення від 23.20.2010 №112000010/2010/002104/1 від 23.20.2010 позивачем було здійснено митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання нової ВМД від 23.10.2010 №112030000/2010/026654, яку було оформлено у встановленому порядку. Відповідно до даної ВМД позивачем надмірно сплачено до бюджету у безготівкову порядку прямим банківським переводом 20084,70 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок ДП “Держзовнішінформ” від 20.09.2010 №8/324 та від 21.10.2010 № 9/1457 щодо цінової експертизи товару, згідно якого ДП «Держзовнішінформ» вважає, що контрактна ціна товару на умовах DDU - Запоріжжя, Україна (відповідно до Інкотермс-2000) відповідає цінам виробника-постачальника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рівень цін на товар, що поставляється на умовах поставки DDU - Запоріжжя (Інкотермс-2000) згідно Специфікації №1 до Контрактувідповідає тій ціні, що заявлена позивачем у первинній ВМД та відповідає конюнктурі ринку.

Відповідно до ст. 259 МКУ митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 261 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Частиною 2 статті 262 МКУ встановлено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки (ч.1, 3 ст.264 МКУ).

Згідно із ст.265 МКУ митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно зі ст. 266 МКУ.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.

Наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивач, подавши декларацію митної вартості за формою ДМВ-1, визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до ст.267 Митного кодексу України згідно якої митною вартістю за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є ціна угоди, фактично сплачена, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митного кордону України.

Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме метод 1 визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію. При цьому позивач визначив вартість товарів у сумі, яка дорівнює вартості товарів, визначеній умовами контракту від 15.01.2010, що не суперечить вимогам законодавства та ґрунтується на досліджених судом матеріалах.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем було надано всі наявні у нього та необхідні додаткові документи. Однак у спірному випадку Запорізька митниця відразу застосувала метод № 6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, при визначені митної вартості Запорізька митниця керувалась відомостями наявної у митного органу інформації про вартість операцій за попередніми даними, у поданих позивачем вантажно-митних деклараціях.

Разом з тим, відповідачем не враховано висновки ДП «Держзовнішінформ», згідно яких ДП «Держзовнішінформ» вважає, що контрактна ціна товару на умовах DDU - Запоріжжя, Україна (відповідно до Інкотермс-2000) відповідає цінам виробника-постачальника.

При цьому, відповідно до Положення про порядок проведення аналізу цін товарів, що імпортуються в Україну, затвердженого спільним Наказом Міністерства економіки України та Державної митної служби України від 01.02.2007 №20/85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2007 за №305/13572, «Держзовнішінформ» може проводити аналіз цін товарів для визначення митної вартості товарів. Інформація «Держзовнішінформ» має враховуватись в роботі Державною митною службою України, однак, у даному випадку така інформацію митницею не була взята до уваги.

Крім того, відповідно до приписів МКУ та Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2009 №1375, митний орган має право вимагати подання інших документів та приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, послідовно застосовуючи методи, передбачені МКУ, за умови, коли декларант не може документально підтвердити заявлену митну вартість або при виникненні обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей.

Запорізька митниця жодним чином не підтвердила недостовірність заявлених позивачем (декларантом) відомостей.

Відсутність такої письмової вимоги, в спірному випадку, виключає прийняття рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, послідовно застосовуючи методи, передбачені МКУ.

Використання резервного методу та цінової інформації Запорізькою митницею суду не доводились.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача у оспорюваному рішенні про визначення митної вартості на підставі ст. 273 МКУ, яке ґрунтується на раніше визначеній вартості за методом №6, є необґрунтованими, у звязку з чим вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) від 23.10.2010 №112000010/2010/002104/1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України субєкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття рішення щодо визначення митної вартості товару за методом № 6 (резервний метод), а не надання всіх витребуваних документів декларантом митному органу обумовлено обєктивними умовами укладення відповідного зовнішньоекономічного контракту, а також їх відсутності у декларанта та не надання їх контрагентом.

Щодо вимог про зобовязання відповідача визначити митну вартість товару по ВМД здійснити від 23.10.2010 №112030000/2010/026654 за методом оцінки 1 (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються), суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки:

по-перше, скасування судом рішення відповідача про визначення митної вартості товарів та зобовязання здійснити перерахунок платежів, що підлягали сплаті до бюджету вчинити при митному оформленні товарів за методом оцінки 1 є достатнім для відновлення порушених прав позивача та не потребує додаткового зобовязання прийняти рішення про визначення митної вартості за певним методом оцінки;

по-друге, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, товар вже розмитнено, а визначення митної вартості після митного оформлення законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Крім того, відповідно до ст. 1 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Мінфіна та Державної митної служби від 24.01.2006, № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Доказів, що позивач звертався до митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових сум, суду не надавалися. Таким чином, відповідач в цій частині ніяким чином не порушив права або охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Частиною ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №112000006/2010/002104/1 від 23.10.2010.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» (ЄДРПОУ 00191230) 1,14 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24.01.2011.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева