Ухвала суду № 136238118, 30.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

30.04.2026

ЄУН 389/4045/25

Провадження №1-кс/389/1055/25

Ухвала

іменем України

30 квітня 2026 року місто Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.10.2024 за №62024140110001775, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, на час вчинення кримінальних правопорушень проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.5 ст.407 КК України,

встановив:

Старший слідчий СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.

З клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів вбачається, що в провадженні СВ відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження №62024140110001775 від 09.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.5 ст.407 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2024 №92, солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справи та посаду водія 2 автомобільного відділення підвозу боєприпасів автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення батальйону матеріально-технічного забезпечення, військово-облікова спеціальність - НОМЕР_5, військової частини НОМЕР_2 , прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2024 №122 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду навідника ІНФОРМАЦІЯ_2, військово-облікова спеціальність - НОМЕР_6, військової частини НОМЕР_2 .

Згідно положень п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби за призовом по мобілізації.

Так, відповідно до п.п.1-3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проходячи військову службу на посаді навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець відповідно до ст.ст.11, 16-17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов`язаний, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, а також спеціальні обов`язки; бездоганно і неухильно додержуватися порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України; усвідомлювати та свідомо ставитися до виконання свого військового обов`язку; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно зі ст.ст.2, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , також був зобов`язаний, зокрема, захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України; точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки і поставлені йому завдання; зразково виконувати свої службові обов`язки; додержуватися військової дисципліни; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно ст.1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зважаючи на викладене, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу по мобілізації та перебуваючи на посаді навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 14.08.2024 після закінчення фахової підготовки у НОМЕР_3 навчальному центрі військової частини НОМЕР_4 , що розташований в АДРЕСА_3 , без поважних причин в умовах воєнного стану не з`явився до місця розташування свого підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_4 , чим ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи у різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

За вказаним фактом 09.10.2024 розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №6202140110001775, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Крім того, згідно ст.1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (надалі - Закон), аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі - Переліку), хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.

Також, відповідно до ст.13 Закону на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст.ст.25-27 Закону придбання, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. Протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюють Національна поліція, Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах захисту державного кордону, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу та інші органи виконавчої влади в межах наданих їм законом повноважень.

Однак, у ОСОБА_4 , який будучи військовослужбовцем, та проходить військову службу навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.68 Конституції України, ст.ст.11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в 2025 році (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) виник умисел, спрямований на незаконний посів та вирощування конопель.

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4 через мережу Інтернет замовив насіння конопель та в подальшому, не маючи встановленого законом дозволу на посів та вирощування конопель, на земельній ділянці, розташованій за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , висіяв в ґрунт насіння конопель, тим самим скоїв незаконний посів конопель.

В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел на незаконне вирощування раніше посаджених ним конопель, в період часу з кінця квітня 2025 року до 16.09.2025, діючи умисно та цілеспрямовано, всупереч встановленого з метою охорони здоров`я населення порядку культивування рослин, що містять наркотичні засоби, вирощував вказані рослини шляхом здійснення заходів по догляду за ними, культивуючи їх, у тому числі за допомогою знищення бур`янів та поливання, тим самим скоїв незаконне вирощування конопель.

Так, 16.09.2025 в період часу з 07 год 06 хв до 10 год 16 хв співробітниками ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці, розташованій на території вказаного домоволодіння, було виявлено та вилучено чотирнадцять рослин, які є рослинами роду конопля, що містять психотропну речовину тетрагідроканабінол, які ОСОБА_4 незаконно вирощував з метою власного використання.

За вказаним фактом 05.09.2025 розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121140000160, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України.

Постановою керівника прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 від 07.10.2025 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №62024140110001775, №12025121140000160 та №12025121140000175 об`єднано в одне провадження, яке зареєстровано у ЄРДР за №62024140110001775.

В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 28.10.2025 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.5 ст.407 КК України.

Разом з тим, після повідомлення про підозру ОСОБА_4 залишив своє місце проживання, не повідомивши про його зміну, на виклики слідчого не з`являвся.

Враховуючи, що місцезнаходження ОСОБА_4 не було встановленим, 31.10.2025 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, а підозрюваного оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.10.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до Знам`янського міськрайонного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_4 затриманий о 06 год 20 хв 29.04.2026.

Постановою слідчого від 29.04.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140110001775 від 09.0.2024 відновлене.

У поданому клопотанні слідчий вказує, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілу; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив задовольнити та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Вказав на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі. Зазначили, що ОСОБА_4 має хронічне захворювання - Гепатит «С» та ВІЛ, у зв`язку з чим потребує підтримуючого лікування, яке не можливо буде забезпечити за умови утримання ОСОБА_4 під вартою. Вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні .

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що надані стороною кримінального провадження з боку обвинувачення докази вказують на наявність фактів, які у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.310, ч.5 ст.407 КК України, в яких останньому повідомлено про підозру.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, що узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N 42310/04) від 21.04.2011, де Європейський суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких (ч.5 ст.407 КК України, закон класифікує як тяжкий злочин та карається позбавленням волі на строк до десяти років, джерел доходів не має, не одружений, утриманці відсутні. Крім того, в межах даного кримінального провадження ухилився від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Зазначені обставини вказують на відсутність міцних соціальних зв`язків, свідчать про те, що ОСОБА_4 схильний до вчинення злочинів та підтверджують існування можливості ухилення підозрюваного від кримінальної відповідальності, оскільки тяжкість кримінального правопорушення, в яких йому оголошено підозру, зібрані у справі докази та можливе покарання у разі доведення його вини, свідчать про те, що підозрюваний може вчинити спробу, направлену на переховування від органів досудового розслідування та суду, та підтверджують існування ймовірності продовження підозрюваним злочинної діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних злочинів також підтверджується показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що свідчить про наявність реального ризику незаконного впливу на них з метою зміни показань на свою користь.

Водночас ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, наразі не підтверджується жодними фактичними даними.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене та враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, беручи до уваги характер та обставини протиправних дій, враховуючи особу підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв`язки із суспільством, зважаючи на обґрунтовані наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Положеннями ч.8 ст.176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема ст.407 Кримінального кодексу України.

З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. При цьому, в цей строк не включається строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про його відновлення.

Керуючись ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Знам`янського району Кіровоградської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.06.2026.

Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з 06 год 20 хв 29.04.2026 до 06 год 20 хв 26.06.2026.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.

Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області: отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно зі ст.182 КПК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110001775 від 09.10.2024; застава за ОСОБА_4 ; найменування суду, що виніс рішення.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 : прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали негайно після оголошення вручити підозрюваному.

На ухвалу може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 05.05.2026.

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1