Рішення № 136238096, 20.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

20.04.2026

ЄУН 389/446/26

Провадження №2/389/220/26

Рішення

іменем України

(заочне)

20 квітня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «Свеа Фінанс» 19.02.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту №1869149, відповідно до умов якогоТОВ «Селфі Кредит» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1% в день, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані кошти у визначений строк та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, перерахувавши на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти, однак позичальник виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Надалі, 30.06.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-18/25, за умовами якого ТОВ «Свеа Фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1869149 від 01.11.2024 в сумі 58 650 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 36 150 грн заборгованість за відсотками, 7 500 грн заборгованість за пенею. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 58 650 грн та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак як у позовній заяві, так і в доданій до позову окремій заяві одночасно просила розгляд справи проводити без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Згідно з ухвалою суду від 20.04.2026 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).

Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що 01.11.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «New Short» №1869149.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надається кредит в сумі 15 000 грн на строк 360 днів, тобто до 27.10.2025. Стандартна процентна ставка за користування кредитними коштами становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту.

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу №516875хххххх0502.

Цей договір підписаний ОСОБА_1 01.11.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р770 та містить всі його істотні умови. Також електронним підписом ОСОБА_1 підписані Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Таким чином, у підписаному ОСОБА_1 договорі чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір згідно зі ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 15 000 грн підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 01.07.2025 про перерахування 01.11.2024 вказаної суми за договором №1869149 на платіжну карту НОМЕР_1 , номер якої вказаний ОСОБА_1 в кредитному договорі.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Селфі Кредит», ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, тому у нього станом на 30.06.2025 виникла заборгованість в сумі 58 650 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 36 150 грн заборгованість за відсотками, 7 500 грн штрафні санкції.

Надалі, між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» 30.06.2025 укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Свеа фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 58 650 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 36 150 грн заборгованість за відсотками, 7 500 грн штрафні санкції.

Таким чином, 30.06.2025 відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1869149 від 01.11.2024 щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Свеа Фінанс», яке набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1869149 від 01.11.2024 складає 58 650 грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 36 150 грн заборгованість за відсотками, 7 500 грн заборгованість за пенею.

Отже, з аналізу наданих доказів слідує, що між ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «Селфі Кредит» з іншої, склалися кредитні правовідносини на підставі укладеного між ними договору в електронній формі. ТОВ «Селфі Кредит» виконало свої зобов`язання за договором та здійснило переказ кредитних коштів ОСОБА_1 на загальну суму 15 000 грн. Даних про те, що позичальником були повернуті кошти за вказаним договором, матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що укладений кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який власноручно введений ним для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що він ознайомився та погодився з усіма умовами договору, тобто сторони погодили усі істотні умови та уклали договір в належній формі.

На умовах, визначених у вказаному договорі, ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування ними та іншими складовими, а також зі встановленим строком їх повернення. Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах строку дії кредитного договору, підстав для нарахування іншого розміру відсотків судом не встановлено.

Таким чином, оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань матеріали справи не містять, натомість належними доказами у справі підтверджується факт передання прав дійсної вимоги за спірним кредитним договором, суд вважає встановленими обставини щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача.

Оскільки в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, щодо стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає наступне.

Позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 7 500 грн, яка нарахована за період з 05.12.2024 до 17.12.2024.

Пунктом 6.4 кредитного договору №1869149 від 01.11.2024 обумовлено нарахування штрафних санкцій в розмірі 2 250 грн на 4 день невиконання та/або неналежного виконання умов договору, та в розмірі 450 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Відповідний правовий висновок щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафних санкцій, проте згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Отже у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України та з огляду часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2 321 грн 88 коп.

На підставі ст.3, 6, 207, 509, 512, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626-628, 631, 633, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.141, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1869149 від 01.11.2024 в сумі 51 150 (п`ятдесят одна тисяча сто п`ятдесят) грн, з яких: 15 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 36 150 грн заборгованість за відсотками.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею в сумі 7 500 грн, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в сумі 2 321 (дві тисячі триста двадцять одна) грн 88 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місце знаходження: вул.Іллінська,8, м.Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 24.04.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва