Ухвала суду № 136237926, 28.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/508/26

Провадження № 1-в/346/70/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 і представника колонії ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; раніше не судимий),

по кримінальному провадженню № 12022091140000146, в якому ОСОБА_4 вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2024 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за який з урахуванням ст. 69 та 72 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

в с т а н о в и в:

Начальник Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_7 , звернувся до суду із вказаним поданням, до якого додав матеріали особової справи засудженого (а.с.1-13 судова справа, а.с.1-102 особова справа).

Позиції учасників провадження.

Аргументи представника колонії. Вироком суду, який набрав законної сили, засудженого визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. Але, засуджений вже відбув більше ніж три четвертих строку покарання, призначеного йому судом, а своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тому засудженого, умовно-достроково, слід звільнити від невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, що складає 2 місяці 3 дні.

Позиція засудженого. Підтримав представника колонії.

Аргументи прокурора. Матеріали справи вказують на те, що засуджений довів своє виправлення, а тому вона не заперечувала проти задоволення подання.

Оцінка суду.

Частина 2 статті 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Разом з цим, частиною 1 статті 81 КК України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Але частиною 2 і пунктом 3 частини 3 статті 81 КК України уточнюється, що умовно-дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також за умови, що засуджений фактично відбув не менше трьох четвертих строку покарання, призначеного судом.

Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2024 року, який набрав законної сили 12.06.2024 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за який з урахуванням ст. 69 та 72 КК України, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з кофіскацєю майна. (а.с. 1,2-7 частини І особової справи засудженого).

При цьому строк відбування покарання, правильно рахується колонією, з 04 липня 2024 року.

І наразі, засуджений ОСОБА_4 продовжує відбувати призначене йому покарання у виді позбавлення волі, і фактично він вже відбув більше трьох четвертих частин призначеного йому покарання, оскільки кінець строку відбуття покарання: 01.07.2026р, що теж правильно обраховано колонією.

При цьому суд відзначає, що в силу положень частини 4 статті 187 КК України та частини 6 статті 12 КК України, з урахуванням змісту зазначеного вироку, покарання було призначено засудженому за вчинення ним особливо тяжкого злочину.

Тому суд погоджується з учасниками провадження у тому, що колонією доведений факт того, що засуджений ОСОБА_8 станом на дату розгляду подання судом, а також на момент його подання, дійсно фактично відбув вже більше трьох четвертих строку покарання, призначеного йому судом, в тому числі й за вчинений ним проступок.

Як вже вказувалось судом вище, умовно-дострокове звільнення може бути застосоване виключно, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Через, що суд враховує та застосовує положення частини 1 статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України за якими, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. При цьому суд відзначає, що з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

І тому суд відзначає, що з часу знаходження в місцях позбавлення волі ОСОБА_4 :

- заявою від 30.08.2024 року ОСОБА_4 просив залучити його до участі у програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення» (а.с. 34 частини 2 особової справи засудженого);

- випискою із наказу від 03 січня 2025 року ОСОБА_4 оголошено подяку за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених кримінально-виконавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у ІV кварталі 2024 році (а.с. 37 частини 2 особової справи засудженого);

- відповідно до цивільно-правових договорів ОСОБА_8 надавав послуги на виготовлення кільцевої гірлянди малопомітної перешкоди типу МПП (а.с. 53-56).

- випискою із наказу від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_4 оголошено подяку за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених кримінально-виконавчим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці у 3 кварталі 2025 році (а.с. 58 частини 2 особової справи засудженого);

- опитувальним листом щодо можливості застосування статті 82 КК України до засудженого ОСОБА_8 , 2002 року народження було встановлено, що останній заслуговує на застосування вищевказаної статті (а.с. 63 частини 2 особової справи засудженого).

- заявою ОСОБА_8 встановлено, що останній просив залучити його без оплати праці позачергово до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством (а.с. 79 частини 2 особової справи засудженого).

- опитувальним листом щодо можливості застосування статті 81 КК України до засудженого ОСОБА_8 , 2002 року народження було встановлено, що останній заслуговує на застосування вищевказаної статті (а.с. 89 частини 2 особової справи засудженого). У зв`язку із чим було вирішено направити матеріали до суду, оскільки останній довів своє виправлення (а.с.100).

- відповідно до довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_8 , оголошено три подяки за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки та правил внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Разом з цим стягнення не застосовувались (а.с. 24 судової справи);

- довідкою про працевикористання засудженого № 05 встановлено, що ОСОБА_8 був працевлаштований з квітня 2025 року по липень 2025 року та вересень 2025 року (а.с. 10судової справи)

- довідкою було встановлено, що ОСОБА_8 залучався до робіт без оплати праці (а.с. 24 судової справи);

- висновком щодо ступеня виправлення засудженого, комісія колонія дійшла одноголосного рішення про те, що ОСОБА_8 став на шлях виправлення, а із мінімально необхідних 64 балів, він набрав 81 (а.с.7-9 судової справи);

- відповідно до характеристики ОСОБА_8 , від 15.04.2026 року встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній (а.с. 25-27 судової справи);

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих йому колонією доказів, у їх сукупності, суд констатує, що колонією доведено те, що засуджений дійсно пройшов процес позитивних змін, які вже відбулись в його особистості та вже створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, і своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, він вже довів своє виправлення.

При цьому, що стосується ставлення до праці суд враховує те, що засуджений залучався до тієї праці, яка йому не оплачувалась, але з огляду на зміст частини 2 статті 81 КК України, кримінальний закон і не вимагає аби така праця мала саме оплатний характер.

Більш того, з огляду на положення частини 3 статті 6 КВК України одним з основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених є саме суспільно-корисна праця, яка вочевидь може мати і не оплачуваний характер. Підтвердженням чого, є і положення частини 5 статті 118 КВК за якими, засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

А встановлені судом обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_8 залучався до виконання саме таких не оплачуваних робіт і не більше двох годин на день, що підтверджував представник колонії, при цьому з власної ініціативи самого ОСОБА_8 , на постійній основі і виконував він таку роботу тривалий час і якісно.

Отже, його поведінка і ставлення до праці, які доводять, що він вже виправився, дійсно мають триваючий і системний характер а тому, подання колонії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_8 від не відбутої частини покарання

Тож керуючись статтями 1-33,84-99,321,342-372,392-395,532-539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , умовно-достроково, від відбування призначеного йому вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2024 року, який набрав законної сили 12 червня 2024 року, остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, в частині не відбутого строку покарання, що складає: 2 місяці 3 дні.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий суддя : ОСОБА_1