Рішення № 136232666, 05.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/3707/26

Провадження № 2/643/4409/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участі секретаря судового засідання Глушка С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту №534459-КС-003 від 21.06.2025 в сумі 28 660,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.06.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №534459-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 21.06.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №534459-КС-003 про надання кредиту.

21.06.2025 ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладення договору №534459-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор №UA-6005 на норме телефону НОМЕР_1 (що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором №534459-КС-003 належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти на загальну суму 1850,00 грн.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 15.02.2026 утворилася заборгованість за договором №534459-КС-003 про надання кредиту в розмірі 28 660,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 13 860,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 4500,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1300,00 грн.

Ухвалою судді від 03.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківської картки № НОМЕР_2 ; щодо зарахування кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 , у період з 21.06.2025 по 24.06.2025 у сумі 9000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

21.06.2025 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «UA-8492» (а.с.25-30).

21.06.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) №534459-КС-003 про надання кредиту (а.с.45-55).

21.06.2025 відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію (оферту) щодо укладання договору №534459-КС-003 про надання кредиту, підписавши її електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-6005» (а.с.56-65).

21.06.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №534459-КС-003 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «UA-6005» (а.с.35-44).

Відповідно до умов договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (п. 2.1 договору). Строк, на який надається кредит - 24 тижні (п. 2.3 договору). Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% фіксована (п. 2.4 договору). Комісія за видачу кредиту - 1800,00 грн (п. 2.5 договору). Строк дії договору - до 06.12.2025 (п. 2.8 договору).

П. 4.2.2 договору містить графік платежів, у якому визначені дати та суми платежів по процентам, основній сумі кредиту, комісії за надання кредиту.

З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається здійснення ОСОБА_1 дій, спрямованих на укладення договору про надання кредиту (а.с.31-32).

Позивачем надано анкету клієнта ОСОБА_1 , що містить відомості про особисті дані відповідача, дату отримання кредиту, суму кредиту, номер телефону, номер банківської картки (а.с.33), та правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (а.с.66-78).

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу коштів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» підтверджено, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції відправника ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний платіж грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) у сумі 9000 грн згідно з кредитним договором №534459-КС-003 від 21.06.2025 на платіжну картку НОМЕР_4 (а.с.34).

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» направило лист №БТ/Е-9688 від 24.03.2026, згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , у період з 21.06.2025 по 24.06.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 було зарахування коштів у сумі 9000,00 грн (а.с.118).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 13.02.2026 заборгованість відповідача складає 28 660,00 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість за кредитом; 13 860,00 грн - заборгованість по відсотках; 1300,00 грн - заборгованість по комісії; 4500,00 грн - заборгованість по відсоткам за ст. 625 ЦК України (а.с.21-24). З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості за договором на суму 1850,00 грн, які позивачем були зараховані: 1350,00 грн в рахунок сплати відсотків, 500,00 грн в рахунок комісії.

Згідно з довідкою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №534459-КС-003 про надання кредиту від 21.06.2025 станом на 13.02.2026 загальна заборгованість за договором відповідача становить 28 660,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 9000,00 грн; заборгованість по відсотках - 13 860,00; заборгованість по комісії - 1300,00 грн; заборгованість по штрафам - 4500,00 грн (а.с.105).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договору №534459-КС-003 від 21.06.2025. У п. 12 «Реквізити та підписи сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «UA-6005», а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією у сумі 1300,00 грн. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу була нарахована комісія за надання кредиту у сумі 1800,00 грн, яка була частково сплачена відповідачем у сумі 500,00 грн.

Нарахування комісії за надання кредиту за договором встановлено п. 2.5 договору. При цьому, у кредитному договорі не зазначено, за які саме послуги відповідачу встановлена комісія (у позові зазначено за видачу), порядок її нарахування.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин, нарахування та списання комісії за видачу кредиту є незаконним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії у сумі 1300,00 грн не підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає за потрібне зарахувати кошти, сплачені на погашення комісії у загальному розмірі 500,00 грн в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Тим самим заборгованість за кредитом станом на 05.07.2025 становить 8500 грн, на які з 06.07.2025 підлягають нарахуванню встановлені договором проценти.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 19.07.2025 по 13.08.2025 у сумі 4500,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025, затвердженого Законом України від 16.04.2025 №4356-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025, затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» постановлено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнити пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наведеного вище випливає, що відповідач звільнений від сплати від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченою ст. 625 ЦК України за договором №534459-КС-003 від 21.06.2025, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 4500,00 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до умов договору за період з 06.07.2025 до 06.12.2025 підлягають сплаті проценти в сумі 13 090,00 грн (8500 грн х 1% х 154 дні).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягує з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №534459-КС-003 від 21.06.2025 у сумі 21 590,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8500,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 13 090,00 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 2005,63 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість в сумі 21 590,00 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 8500,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 13 090,00 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у сумі 2005,63грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О. М. Тимош