Рішення № 136230209, 04.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35025/25

Провадження 2/127/8070/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа-фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Позов мотивований тим, що 28.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2870473 в електронній формі. На підставі цього договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші умови договору.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі та перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач належним чином зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Також позивач посилається на те, що 23.05.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу №01.02-25/23, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2870473 від 28.01.2022 у розмірі 27299,50 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22299,50 грн - заборгованість за процентами, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Будь-які докази у справі, крім поданих стороною позивача разом із позовною заявою, чи клопотання від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи зазначене, суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Суд установив такі фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 11, 207, 509, 526, 530, 627, 629, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України.

На підтвердження заявлених вимог позивач подав до суду копію договору №2870473 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 28.01.2022, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Із змісту цього договору суд установив, що його укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої клієнт отримує через вебсайт або мобільний додаток «Credit7» (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) становить 5000,00 грн (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору строк кредиту становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору. Пунктом 1.3.1 Договору сторони погодили, що строк кредиту, а також термін (дата) повернення кредиту, встановлені договором, продовженню не підлягають.

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що тип процентної ставки є фіксованим. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах усього строку кредиту, вказаного у п. 1.3 Договору (п. 1.4.1 Договору). Пунктом 1.4.2 Договору сторони також передбачили умови застосування зниженої процентної ставки та зазначили, що у разі виконання клієнтом передбачених договором умов розмір процентів за стандартною ставкою до відповідної дати підлягає перерахунку за зниженою процентною ставкою. При цьому у разі невиконання умов для отримання індивідуальної знижки користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних умовах, передбачених договором. Пунктом 1.4.3 Договору встановлено, що протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах, визначених пп. 1.4.2 Договору.

Пунктами 1.5.1, 1.5.2 Договору визначено орієнтовну реальну річну процентну ставку на дату укладення договору - 29653,85 % річних. Пунктами 1.6.1, 1.6.2 Договору визначено орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення договору - 40820,00 грн.

У пункті 1.8 Договору зазначено, що метою отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби.

Пунктами 1.10, 1.10.1 Договору передбачено, що укладення договору не потребує укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, та що за цим договором не передбачено надання товариством клієнту супровідних послуг.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 Договору суму кредиту товариство перераховує протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення договору. Датами надання кредиту визначено 28.01.2022 або 29.01.2022.

Пунктом 2.4 Договору сторони погодили, що кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору встановлено, що проценти, які нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт».

Пунктом 3.1.1 Договору роз`яснено, що базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту, а порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до формули, наведеної в цьому пункті, з урахуванням процентної ставки, визначеної у п. 1.4 Договору, яка діє у відповідний період строку кредиту.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана у графіку платежів. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту збігаються, проценти нараховуються за один день.

Згідно з п. 3.4 Договору сторони погодили, що розмір процентної ставки, встановлений у п. 1.4 Договору, є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.5 Договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом є правом товариства, а не його обов`язком, і товариство без погодження з клієнтом може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.

У розділі 4 Договору сторони визначили порядок повернення кредиту та сплати процентів. Зокрема, згідно з п. 4.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів, у тому числі кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення, здійснюються згідно з графіком платежів. Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі направлення клієнтом коштів з метою повного або часткового погашення заборгованості, в тому числі достроково або за наявності прострочення, проценти за фактичний строк користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. Пунктом 4.6 Договору сторони погодили черговість зарахування платежів: у першу чергу - прострочені проценти та прострочене тіло кредиту, у другу чергу - строкові проценти та строкове тіло кредиту, у третю чергу - інші платежі за договором.

Згідно з п. 4.4 Договору сторони також погодили, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту щонайменше на один календарний місяць товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили відповідальність клієнта у вигляді штрафу: у розмірі 15 % від суми кредиту на 4-й день невиконання та/або неналежного виконання і у розмірі 1,1 % від суми кредиту, починаючи з 5-го дня, за кожен факт такого порушення. Разом з тим із матеріалів справи видно, що штрафні санкції до стягнення у цьому позові не заявлені.

Крім того, суд дослідив реквізити та підписи сторін, наведені у розділі 10 Договору. У цьому розділі зазначені персональні дані відповідача, її контактні дані, реквізити платіжного засобу для перерахування коштів, а також наведено інформацію про підписання договору відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором B593 28.01.2022.

На підтвердження умов повернення кредиту та сплати процентів позивач подав Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2870473 від 28.01.2022 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Із вказаного Додатку №1 суд установив, що ним визначено графік платежів на весь строк кредитування 360 днів. У графіку зазначено 12 платежів, з яких 11 платежів складають по 2985,00 грн процентів, а останній, 12-й платіж, становить 7985,00 грн, з яких 5000,00 грн - погашення суми кредиту та 2985,00 грн - проценти. Усього за графіком загальна сума платежів становить 40820,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 35820,00 грн, реальна річна процентна ставка - 29653,85 %.

Паспорт споживчого кредиту містить стандартизовану інформацію, надану споживачу до укладення договору про споживчий кредит. Цей документ підтверджує, що до укладення договору відповідачу надавалася інформація про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, кількість і періодичність платежів, а також інші умови кредитування.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивач подав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №35964-0403 від 04.03.2024, у якому зазначено, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.01.2022 о 08:18:10 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 134041183, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 .

На підтвердження розміру заявленої до стягнення заборгованості позивач подав розрахунок заборгованості за договором №2870473 від 28.01.2022 станом на 23.05.2023.

Згідно із вказаним розрахунком встановлено, що на 28.01.2022 тіло кредиту становило 5000,00 грн, а проценти за користування кредитом нараховувалися щоденно. У розрахунку відображено, що з 28.01.2022 по 24.02.2022 включно проценти нараховувалися із розрахунку 1,99 % на день, тобто по 99,50 грн на день. За цей період сума нарахованих процентів становила 2786,00 грн. Далі у розрахунку зазначено нарахування процентів із 26.04.2022 по 24.10.2022 включно у розмірі 0,99 % на день, тобто по 49,50 грн на день. Станом на 24.10.2022 сума нарахованих процентів становила 11795,00 грн. Наступним рядком розрахунку від 25.10.2022 відображено нарахування 1549,50 грн, після чого із 26.10.2022 по 23.01.2023 включно проценти знову нараховувалися у розмірі 1,99 % на день, тобто по 99,50 грн на день. Станом на 23.01.2023 загальна сума нарахованих процентів становила 22299,50 грн.

У розрахунку відсутні дані про здійснення відповідачем оплат, також відсутні нарахування комісії та штрафних санкцій. Підсумкова заборгованість у розрахунку визначена у розмірі 27299,50 грн, з яких 5000,00 грн - тіло кредиту та 22299,50 грн - проценти за користування кредитом.

На підтвердження переходу права вимоги позивач подав договір факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023, укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги до боржників. Пунктом 3.1.1 цього договору передбачено, що права вимоги відступаються у розмірі заборгованості, зазначеній у п. 2.2 Договору факторингу, на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені кредитними договорами. Пунктом 3.1.3 Договору факторингу встановлено, що права вимоги переходять до фактора з моменту підписання цього договору після передачі документації. Пунктом 4.1 Договору факторингу визначено, що сума фінансування становить 807531,32 грн, а п. 4.4 передбачено обов`язок клієнта сплатити фактору плату у розмірі 100 грн без ПДВ.

Згідно із платіжною інструкцією №9152 від 24.05.2023 ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 807531,32 грн із призначенням платежу: «Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 без ПДВ».

Також позивач подав витяг з Додатку №1 до Договору факторингу №01.02-25/23 - реєстру боржників №1, у якому зазначено боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору 2870473, дату видачі кредиту 28.01.2022, суму кредиту 5000,00 грн, дату закінчення договору 23.01.2023, загальну суму заборгованості 27299,50 грн, суму основного боргу 5000,00 грн, суму нарахованих процентів 22299,50 грн, суму фінансування 170,00 грн.

Подані позивачем документи підтверджують факт укладення між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем кредитного договору №2870473 від 28.01.2022 саме в електронній формі. Договір містить погоджені сторонами істотні умови щодо суми кредиту, строку кредитування, порядку надання кредиту, розміру та порядку нарахування процентів, порядку повернення кредиту та сплати процентів. У розділі 10 Договору містяться персональні дані відповідача, реквізити платіжної картки та відомості про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором B593 28.01.2022. Отже, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору у належній формі.

Суд також вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів. Це підтверджує лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», у якому зазначено про успішне перерахування 28.01.2022 о 08:18:10 на платіжну картку відповідача 5000,00 грн. Відомості у цьому листі узгоджуються з умовами п. 2.1, 2.4 Договору та реквізитами платіжної картки, вказаними у розділі 10 Договору.

Розмір основного боргу у сумі 5000,00 грн відповідач не сплатила, доказів погашення цієї суми матеріали справи не містять, у розрахунку заборгованості та у витягу з реєстру боржників ця сума відображена як непогашене тіло кредиту. Тому позов у частині стягнення тіла кредиту у розмірі 5000 грн потрібно задовольнити.

Щодо процентів за користування кредитом суд дійшов такого висновку.

Умовами п. 1.3 Договору сторони погодили строк кредиту 360 днів, а п. 1.4.1 Договору передбачили застосування стандартної процентної ставки 1,99 % на день у межах усього строку кредиту. Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту. Пунктом 1.3.1 Договору сторони прямо погодили, що строк кредиту та дата його повернення продовженню не підлягають.

Отже, нарахування процентів у межах погодженого строку кредиту - до 23.01.2023 включно - відповідає змісту договору.

Із поданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти нараховані саме в межах строку кредитування, оскільки останньою датою нарахування процентів у розрахунку є 23.01.2023. Ця ж дата зазначена як дата закінчення договору у витягу з реєстру боржників, який додано до договору факторингу. Отже, позивач не нараховував проценти поза межами погодженого договором строку кредиту.

Суд окремо враховує, що у поданому розрахунку заборгованості в окремі періоди первісний кредитор здійснював нарахування процентів у меншому розмірі, ніж передбачено стандартною процентною ставкою, а саме 0,99 % на день, а також відобразив окреме донарахування 1549,50 грн 25.10.2022. Пункт 3.5 Договору прямо передбачає право товариства, а не його обов`язок, нараховувати проценти в повному обсязі, а також надає товариству право без погодження з клієнтом зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом. Тобто здійснення позивачем або первісним кредитором нарахувань у меншому розмірі, ніж максимально допустимий договором, не погіршує становища відповідача та не порушує її прав.

Також суд враховує, що відповідно до Додатку №1 до Договору орієнтовний загальний обсяг процентів за весь строк кредитування становив 35820,00 грн. Натомість у цій справі позивач просить стягнути лише 22299,50 грн процентів, тобто меншу суму, ніж передбачена графіком платежів за умови повного нарахування процентів у межах строку кредитування.

Поданий розрахунок є деталізованим, містить щоденні нарахування процентів, не містить нарахувань комісії чи штрафних санкцій, а підсумкова сума процентів 22299,50 грн арифметично узгоджується із наведеними у ньому записами. Доказів того, що відповідач сплатила проценти або тіло кредиту повністю чи частково, матеріали справи не містять.

Суд також бере до уваги, що позивач не просить стягнути штрафні санкції чи комісію.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає, що договір факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023, платіжна інструкція №9152 від 24.05.2023 та витяг із реєстру боржників у сукупності підтверджують, що позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №2870473 від 28.01.2022 у тому обсязі, який існував на момент відступлення, а саме щодо 5000,00 грн основного боргу та 22299,50 грн процентів.

Будь-яких належних і допустимих доказів, які спростовують наведені обставини, відповідач суду не подала.

Отже, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, факт надання відповідачу кредитних коштів, наявність у відповідача непогашеної заборгованості в межах заявлених вимог, а також перехід до позивача права вимоги за цим договором. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 5000 грн заборгованості за тілом кредиту та 22299,50 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-фінанс» заборгованість за договором №2870473 від 28.01.2022 у розмірі 27299 (двадцять сім тисяч двісті дев`яносто дев`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа-фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк