Ухвала суду № 136227306, 04.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11458/26 2/760/15233/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відкриття провадження у справі

01 травня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (03058, м. Київ, просп. Гузара Любомира, буд. 1, ЄДРПОУ 45853942), представник позивача - адвокат Кулачко Тарас Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», представник позивача - адвокат Кулачко Тарас Миколайович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних, житлових, земельних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Заявлений спір стосується витребування нерухомого майна з володіння фізичних осіб. Відповідачами у справі є фізичні особи. Оскільки спір виник не у зв`язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності між суб`єктами господарювання, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо обраного способу захисту суд зазначає, що позивач обрав спосіб захисту у вигляді витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статей 387, 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Велика Палата Верховного Суду у своїй усталеній практиці неодноразово звертала увагу, що у випадку, коли право власності на нерухоме майно зареєстровано за іншою особою, а позивач вважає, що майно вибуло з його володіння незаконно, ефективним способом захисту є саме вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння. Оспорювання ланцюга рішень, правочинів або реєстраційних дій не завжди є належним та ефективним способом захисту, якщо метою звернення до суду є повернення майна у володіння особи, яка вважає себе належним володільцем або власником.

З урахуванням викладеного, обраний позивачем спосіб захисту на стадії відкриття провадження не є очевидно неналежним, а питання доведеності правових підстав для витребування майна, добросовісності набуття, правового режиму спірного майна, наявності чи відсутності правових підстав для приватизації та обсягу прав позивача підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Предметом спору є квартира АДРЕСА_3 , яка знаходиться в межах територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва.

Позовна заява відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України, справа підсудна Солом`янському районному суду міста Києва, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження у цивільній справі не вбачається, тому необхідно прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у вказаній справі.

Пунктом 4 частини 2 статті 187 ЦПК України передбачено, що при постановлені ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд вирішує питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.

Відповідно до частини 3 статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо приватизації державного житлового фонду.

З огляду на предмет спору, що безпосередньо пов`язаний із правомірністю (або неправомірністю) вибуття майна з державного житлового фонду та його подальшою приватизацією фізичними особами, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та викликом учасників справи.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просить залучити до участі у справі Міністерство освіти і науки України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, посилаючись на те, що рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки, оскільки саме цей орган, як засновник Університету, мав надавати згоду на приватизацію спірної квартири.

Частиною 1 статті 53 ЦПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 53 ЦПК України).

З огляду на викладене, приходжу до висновку про наявність підстав для залучення Міністерство освіти і науки України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки вказаного органу як суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює контроль за використанням та збереженням майна, закріпленого за державним підприємством.

Керуючись ст. ст. 19, 53, 175, 177, 187, 189, 196-198, 200, 260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», представник позивача - адвокат Кулачко Тарас Миколайович, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 03 червня 2026 року у залі судового засідання № 1 Солом`янського районного суду міста Києва (03113, м. Київ, вул. Грушецька, 1).

Клопотання представника позивача - адвокаат Кулачка Тараса Миколайовича про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задовольнити.

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 10, ЄДРПОУ 38621185).

В підготовче судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов`язаний надіслати (надати) копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу строк для подачі відповіді на відзив, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів, а відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив, який не може перевищувати трьох днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання позову та або відзиву.

Інші учасники справи мають право надати відповідь на письмові пояснення третьої особи до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov.ua/sud2609/

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Сердюк