Рішення № 136227127, 04.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 757/536/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

ПрАТ «СК «АРКС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути суму сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову, зокрема, вказано, що 30.05.2024 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за № 26145Га4ка, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Skoda Fabia (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Зазначається, що 07.09.2024 о 20:45 в м. Київ, вул. М. Міновського, 16 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Skoda Fabia (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_4 ) та велосипеда (д.р.н. відсутній), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Skoda Fabia (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у позивача за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 26145Га4ка від 30.05.2024.

У позові зауважується, що згідно відповіді від НПУ № 3024254380094529 про ДТП та Постанови Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2024 (справа № 757/43589/24-п), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.3.6, 10.1, 12.1, 13.1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).

Як стверджується у позові, страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX4237499 від 20.09.2024 та умов Договору страхування № 26145Га4ка від 30.05.2024, розмір страхового відшкодування склав 17 440,15 грн, яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно Заяви Страхувальника на СТО згідно платіжної інструкції № 1086312 від 23.10.2024.

Також вказується, що відповідно до п. 23.5 Договору страхування № 26145Га4ка від 30.05.2024 при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням франшизи. Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним страховим випадком наступний: 17 440,15 грн - 0,00 грн = 17 440,15 грн (17 440,15 грн - вартість відновлювального ремонту Skoda Fabia (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно рахунку № 5559 від 12.09.2024 та калькуляції до рахунку; 0,00 грн - франшиза згідно договору страхування).

У позові наголошується, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу велосипеду (д.р.н. відсутній)

застрахована не була.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2026 справу передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

26 лютого 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

За змістом відповіді з Національної поліції України вбачається, що 07.09.2024 о 20 год 40 хв м. Київ, бульв. Миколи Міхновського,16 сталася ДТП (ідентифікатор картки: 3024254380094529) за участі автомобіля Skoda Fabia (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ОСОБА_4 ) та велосипеда CYCLOPC, яким керував водій ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься копія постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.10.2024 у справі № 757/43589/24-п (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125269606), в описовій частині якої вказано, зокрема, наступне: « ОСОБА_1 07.09.2024 о 20 год. 40 хв. в м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, керуючи велосипедом Циклопс, всупереч п. 2.3(б), п. 13.1, п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху, під час руху не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб та велосипед отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, суд на підставі ст. 268 КУпАП визнав можливим розглянути справу за його відсутності».

Вказаною постановою суду від 16.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

30.05.2024 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «МініКаско» № 26145Га4ка, предметом якого є страхування, зокрема, транспортного засобу «Skoda Fabia» номерний знак НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2024 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «АРКС» із заявою про подію, яка відбулася 07.09.2024 та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспорту.

З наданого позивачем розрахунку страхового відшкодування за договором № 26145Га4ка від 30.05.2024, вбачається, що сума страхового відшкодування складає - 17 440,15 грн.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1086312 від 23.09.2024, з якого вбачається, що ПрАТ «СК «АРКС» здійснило переказ 17 440,15 грн отримувачу ФОП ОСОБА_5 ; призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту № ARX4237499, ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 від 12.09.2024 Без ПДВ».

На підтвердження позовних вимог позивачем також до матеріалів позовної заяви долучено копії: Претензію адресовану відповідачу № СУ/012874/4-1 від 26.02.2025; страхового акту № ARX4237499 від 20.09.2024 на загальну суму 17 440,15 грн; рахунку на оплату № 5559 від 12.09.2024; ремонтної калькуляції від 18.09.2024; акту огляду транспортного засобу від 10.09.2024; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Skoda Fabia».

Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Статтею 19 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Відповідно до правил дорожнього руху чинних на момент ДТП, велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху. Він, відповідно, зобов`язаний знати і дотримуватися правил дорожнього руху. Велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. Маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншим учасникам дорожнього руху.

Згідно ПДР України, велосипед це транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Відповідно до п. 6.7 ПДР України велосипедисти повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

Пунктом 10.1 ПДР України встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 21.05.2024 року. На підставі цього, втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 20.06.2024 року, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи зазначене та те, що страховий випадок настав за договором, який набрав чинності до введення в дію цього Закону, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Статтею 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.10.2024 у справі № 757/43589/24-п: « ОСОБА_1 07.09.2024 о 20 год. 40 хв. в м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, керуючи велосипедом Циклопс, всупереч п. 2.3(б), п. 13.1, п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху, під час руху не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортний засіб та велосипед отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, суд на підставі ст. 268 КУпАП визнав можливим розглянути справу за його відсутності».

Цією постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

За змістом ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 наведеного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, виходячи з того, що страховик здійснив виплату страхувальнику суми шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою з вини відповідача, з останньої підлягає стягненню сума в розмірі 17 440,15 гривень.

У рішеннях Європейського суду з справ людини неодноразово робились висновки про те, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п. 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, п.п. 42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, п.п. 18, 19)

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 028,00 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 17440 (сімнадцять тисяч чотириста сорок) гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Суддя О. І. Якимець