Рішення № 136222649, 04.05.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 159/534/26

Провадження № 2/166/367/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Шкапенко Олександр Віталійович, який діє в інтересах позивача Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк»), звернувся в суд через систему " Електронний суд" із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що відповідач уклав з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101715775974111 (далі Кредитний договір) щодо надання останньому кредиту в розмірі 5500 грн строком на 36 місяців(до 14.05.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно та комісії в розмірі 0 грн.

Вказує, що Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі і на умовах, встановлених договором.

Станом на 29 січня 2026 року заборгованість відповідача за Кредитним договором складає в розмірі 10496,84 грн, яка складається з: 5052,18 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 4533,44 грн загальний залишок заборгованості за процентами,911,22 грн.- загальний залишок заборгованості за пенею.

Банк просить стягнути із ОСОБА_1 10496 грн 84 коп. заборгованості за Кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2026 року дану справу передано за підсудністю на розгляд до Ратнівського районного суду Волинської області, до якого вона надійшла 10 березня 2026 року.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 24.03.2026 дану справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Разом з тим, відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернулася до Банку із анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Банку. Підписуючи заяву відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов паспорта споживчого кредиту "Швидка готівка" сума/ліміт кредитування: 5500 грн., строк кредитування: 36 місяців, процентна ставка: 85% річних, загальні витрати за кредитом: 10024,92 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 15524,92 грн, реальна річна процентна ставка: 129,83 відсотків річних. Паспортом передбачено порядок повернення кредиту: щомісячними платежами по 431,26 грн протягом 36 місяців, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: в разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, Банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою "Швидка готівка".

Згідно із заявою про надання послуги "Швидка готівка" № АВН0СТ155101715775974111 від 2024-05-15 року ОСОБА_1 звернулася 15 травня 2024 року до Банку та просила надати кредит за послугою "Швидка готівка" на вказаних умовах: вид кредиту послуга «Швидка готівка», тип кредиту кредит строковий, мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту 5500 грн, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) 85 %, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій 15524,92 грн, номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4323347387073312, рахунок для внесення платежів UA903077700000029091713846367. Заяву підписано відповідачем електронним підписом.

Банком на виконання умов Кредитного договору перераховано відповідачу 5500 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.36810378.57909.65455 від 15.05.2024.

Таким чином, сторони погодили усі істотними умовами кредитування та відповідач отримав кошти у сумі 5500 грн, шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок, вказаний у заяві про надання послуги "Швидка готівка" № АВН0СТ155101715775974111 від 2024-05-15 року.

Як стверджено наданим Банком розрахунком боржник свого зобов`язання за Кредитним договором не виконує. Так, станом на 29 січня 2026 року відповідачка заборгувала 27810 грн 43 коп., у тому числі 16521 грн 16 коп. заборгованості за тілом кредиту, 10496,84 грн. заборгованості за відсотками.

Згідно з випискою по кредиту № АВН0СТ155101715775974111 за період з 15.05.2024-29.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 29 січня 2026 року становть 10496 грн 84 коп.

Відповідачкою заборгованість за Кредитним договором, а саме за тілом кредиту та відсотками не спростована, останньою щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надано заперечень.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 5000 грн, невиконання відповідачем умов Кредитного договору щодо повернення чергової частини кредиту та виникненням, в зв`язку з цим, у позивача права дострокового повернення кредиту, правові підстави для нарахування відсотків у період з дня укладення договору до звернення до суду із вимогою про повернення кредиту, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача у користь позивача заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101715775974111 від 15.05.2024 року в розмірі 9585 грн 62 коп., яка складається із: 5052 грн 18 коп. тіло кредиту, 4533грн 27 коп. заборгованість за відсотками.

Поряд з цим, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 911,22 грн заборгованості за пенею.

Так, згідно до пункту 18 "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України № 4024-IX від 29.10.2024 затверджено Указ Президента України " Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 жовтня 2024 року № 740/2024, відповідно до якого продовжено дію воєнного стану в Україні до 08.02.2025 року, який діє до теперішнього часу.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача неустойки в сумі 911,22 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2431,28 (2662,40 грн. х 9585,62 грн. / 10496,84 грн= 2431,279) грн.

На підставі ст.ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором АВН0СТ155101715775974111 від 15.05.2024 року в розмірі 9585 (дев`ять тисячп`ятсот вісімдесят п`ять ) гривень 62 (шістдесят дві) коп, з яких 5052 грн. 18 коп - сума заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 4533 грн. 44 коп. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн 28 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан