Рішення № 136221354, 04.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/24632/25

пр. № 2/759/3217/26

04 травня 2026 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.

представника позивача Єрмоленко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІСКО» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до суду з уточненою позовною заявою, в якій просить визнати за нею майнове право на об`єкт незавершеного будівництва однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.04.2018 між Позивачем та Відповідачем було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири та Договір про забезпечення виконання зобов`язань № ПК/5/12/1049. Позивач повністю виконала свої грошові зобов`язання, сплативши на користь ТОВ «ІСКО» суму в розмірі 236 885,00 грн, що підтверджується платіжними документами та актом звірки. Відповідач мав завершити будівництво та ввести будинок в експлуатацію у III кварталі 2019 року, а у IV кварталі 2019 року укласти Основний договір. Однак станом на сьогодні будинок в експлуатацію не введений, Основний договір не укладений, що порушує права Позивача як інвестора. Просить позов задовольнити.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

13.11.2025 року представник позивача надала заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.02.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 27.04.2026 року відмовлено у поверненні до стадії підготовчого провадження.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків РНОКПП НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСКО», код ЄДРПОУ 39683331, було укладено Попередній договір купівлі-продажу квартири від 04.04.2018 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору про забезпечення виконання зобов`язань № ПК/5/12/1049 від 04.04.2018р., характеристики об`єкту: Квартира (будівельний) АДРЕСА_1 (дев`ять).

Загальна вартість майнових прав згідно з умовами договору складає 236 885,00 грн.

ОСОБА_1 виконала зобов`язання за договором про забезпечення виконання зобов`язань у повному обсязі на суму 236 885,00 грн., що підтверджується платіжними документами та Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2024 року.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 755/8933/18 (провадження № 61-4251св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року №761/5156/13-ц суд зазначив, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка обрала такий спосіб захисту порушеного права, який, на її думку, є ефективним і не заборонений законом.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Частинами другою-третьою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Отже, майнові права є самостійним об`єктом цивільних прав та підлягають захисту у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Майнові права визначаються як суб`єктивні права учасників цивільних правовідносин, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням речами, а також майновими вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу цих речей та обміну речей, робіт, послуг.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка виконала свої зобов`язання за договором у повному обсязі сплативши на користь відповідача суму вартості майнових прав встановлену в договорах у строк, що підтверджується копіями відповідних квитанцій. Отже, відповідні договори набули чинності, вважаються укладеними та діють до повного виконання сторонами взятих за себе зобов`язань.

Виконання грошових зобов`язань за договором, тобто сплата певної вартості майнових прав за об`єкта нерухомості, підтверджує вчинення позивачкою дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав у розмірі вказаному у договорі на цей об`єкт нерухомості.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами стало підставою для звернення позивача до суду з позовом для визнання за ним майнових прав.

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою правомірно пред`явлено вимоги до відповідача, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань.

Суд враховує, що на даний час запланований термін будівництва та здачі об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, який погоджений сторонами (ІV квартал 2019 року), сплинув.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню..

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 19, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, статтями 3, 6, 10, 11, 15, 16, 177, 190, 316, 317, 319, 328, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 626-629, 638, 655, 656 ЦК України, статтями 9, 41 Конституції України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ІСКО» про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) майнові права на суму 236 885,00 грн. по однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:75:272:0005.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ..

Відповідач: ТОВ «ІСКО», код ЄДРПОУ 39683331, м. Київ, вул. С.Стешенків, 9.

Суддя Н.О. Петренко