Рішення № 136218331, 01.05.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/825/26

Провадження № 2/390/583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі Погрібній А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 05.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 5296937 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 6000 грн, строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 6000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 30.10.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» було укладено договір факторингу № 30/10/2025, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути, розмір якої становить: 27867 грн, з яких: 6000 грн сума кредиту, 18867 грн сума процентів за користування кредитом, 3000 грн штрафні санкції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір та 10000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку за зареєстрованою адресою проживання, проте до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній».

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи зі наступного.

Суд установив, що 05.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5296937, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн на банківську карту НОМЕР_1 , строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день.

З листа ТОВ «УПР» № 1-0311 від 03.11.2025 вбачається, що 05.02.2025 маска картки НОМЕР_1 ; було перераховано 6000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, номер транзакції в системі iPay.ua 644360330.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» було надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , було емітовано карту № НОМЕР_3 , на рахунок якої 05.02.2025 було зараховано 6000 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості за вказаним вище кредитним договором, яку сформувало ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 30.10.2025 заборгованість становила 22566 грн з яких: 6000,00 заборгованість по тілу кредиту; 13566 грн заборгованість по відсоткам, 3000 грн - комісія.

Згідно договору факторингу № 30/10/2025 від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «ФК «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» останнє набуло право вимоги по ряду кредитних договорів, зазначених в реєстрі боржників, зокрема, кредитним договором № 5296937 у розмірі 22566 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним вище кредитним договором, яку сформувало ТОВ «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» вбачається, що останнє в період з 31.10.2025 по 31.01.2026 нарахувало відсотки у розмірі 5301 грн.

Відповідно до ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено матеріалами справи, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору № 5296937 від 05.02.2025 виникла заборгованість станом на 31.01.2026 на загальну суму 27867 грн, з яких: 6000 грн заборгованість по кредиту; 18867 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 3000 грн сума штрафних санкцій.

У розрахунок заборгованості включено розрахунок неустойки (штрафні санкції).

У позовній заява представник позивача зауважує, що пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав, що у період дії в Україні воєнного стану споживач звільнявся, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) виключений відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

З приводу цього суд зазначає таке.

Пункт 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, містить приписи, згідно яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України введений в дію Законом України № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.

Воєнний стан, що триває, введений в Україні із 24 лютого 2022 року, згідно Указу Президента України року № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України № 2102-IX від 24.02.2022.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 по справі № 559/1622/19, суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

У зв`язку з військовою агресією проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідач звільняється від відповідальності від сплати неустойки, в силу прямої вказівки Закону, і позовні вимоги в частині 3000 грн штрафних санкцій, які нараховані позивачем, задоволенню не підлягають, отже позов підлягає частковому задоволенню. .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, що здійснив відповідач, суд виходить з вимог ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, згідно яких такі витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної частини позову.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача. надано до суду копію договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, який укладено ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» з адвокатом Столітнім М.М., рахунок на оплату №17211-23/03-2026 від 23 березня 2026 р., Акт № 17211 від 23.03.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, згідно якого загальна вартість за послуги з надання правової допомоги складає 10000,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу.

При цьому, суд зауважує, що представник позивача адвокат Столітній М.М. участі в розгляді справи не брав, обмежився поданням позовної заяви.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про ?захист? прав ?людини ?і основоположних? свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи № 873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є невідповідною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Столітній М.М. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 512, 514, 516, 530, 610-611, 1054, 1055, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 95, 137, 141, 279, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?» заборгованість за кредитним договором № 5296937 від 05.02.2025 у розмірі 24867 грн, з яких: 6000 грн тіло кредиту; 18867 грн відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вимогу щодо стягнення судових витрат задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"» судові витрати в сумі 5662,40 грн, з яких 2622,40 грн - судовий збір та 3000,00 грн витрати на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ?ФІНТРАСТ КАПІТАЛ?», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.А. Бойко