Рішення № 136211205, 04.05.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/214/26

Провадження № 2/364/250/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 , Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Володарка, в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 )

представниця позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_2 )

до

Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ 04359732, адреса Київська область, Білоцерківський район, селище Володарка, пл. Миру, 4, 09301, ел. пошта volodarka.gromada@gmail.com, тел. 380045695212, );

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

25.02.2026 зазначена позовна заява надійшла до Володарського районного суду Київської області засобами поштового зв`язку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Моргун Г.Л.

Представниця позивача, посилаючись на викладені у позові обставини та на ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст 2, 3, 4, 12, 13, 81, 206, 263-265, 273 ЦПК України, просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою суду від 04.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 31.03.2026.

31.03.2026 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.04.2026 та витребувано від приватного нотаріуса Полєжаєвої Ганни Миколаївни копію спадкової справи до майна до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

17.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив до судового розгляду по суті на 04.05.2026 на 11:00.

В судове засідання позивач та його представниця не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. На адресу суду представниця позивача подала заяву, якою підтримала вимоги позовної заяви з викладених у ній підстав та просила позов задовольнити. Одночасно просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача ( а.с. 72).

Відповідач Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області свого представника у судовий розгляд справи не направили, просили судовий розгляд провести без участі їхнього представника. Проти позовних вимог не заперечують ( а.с. 45-46).

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позиції позивача, його представниці та відповідача, викладені у відповідних заявах, що надійшли до суду та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , про що 07 серпня 2025 року складено відповідний актовий запис № 274 ( а.с.6). Після його смерті відкрилася спадщина.

За життя, 05.05.2025 спадкодавець вчинив розпорядження (а.с.9) на випадок своєї смерті, яким заповів, ОСОБА_1 :

-земельну ділянку площею 3,8439 га, яка розташована на території Володарської селищної громади) (колишня Петрашівська сільська рада) Білоцерківського району Київської області, що належить йому на підставі Державного акту на право власності на землю серії Р1№ 213094 виданим 28.03.2001;

-житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_3 , що належить йому відповідно до договору купівлі-продажу серії ААР № 458259 від 09.01.1999.

Під час перевірки інформації про внесення заповіту до державного реєстру, було встановлено, що реєстратором було допущено описку та спадкодавця вказано « ОСОБА_4 » в той час як він був « ОСОБА_4 ». Зазначену описку було усунуто та внесено достовірну інформацію (а.с.47-49).

Представниця позивача у позовній заяві стверджує, що позивач не знав про заповіт, оскільки не проживав разом з ОСОБА_3 , спільне господарство не вів.

19.02.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову, якою приватний нотаріус Полєжаєва Г.М. відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії та зазначила, що він пропустив строк встановлений чинним законодавством для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна (а.с.10).

Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, суд виходить із наступного.

Позивач був необізнаний про наявність зазначеного заповіту, дізнався про заповіт вже після смерті спадкодавця та після спливу строку для прийняття спадщини. З наведеного вбачається, що інших спадкоємців щодо майна померлого ОСОБА_3 , які б звернулися з відповідною заявою до нотаріуса, немає. Суд вважає, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Так, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України) (частина друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (частина перша статті 1233 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша та друга статті 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

04.03.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 26 червня 2019 року (справа № 565/1145/17) зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту. При цьому суд виходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і ці обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Аналогічна правова позиція міститься в Постановаі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19 (провадження № 61-13783св21).

Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню оскільки доведена поважність причин пропуску строку.

Керуючись ст. ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 200, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , додатковий строк у три місяці після набрання законної сили рішенням суду, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г. Л. Моргун