Ухвала суду № 136206568, 04.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 травня 2026 рокуСправа №160/22385/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у справі №160/22385/25 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД66763 від 27.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД66763 від 27.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане рішення суду набрало законної сили.

17.04.2026 до суду надійшла заява від позивача, в якій останній просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 29.09.2025 у справі №160/22385/25 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 527 931,62 грн.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №160/22385/25 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД66763 від 27.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД66763 від 27.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Судом встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №160/22385/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 до 29.10.2025, де доплата складає 500256, 45 грн.

Доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 30.10.2025 до 28.02.2026 складає 27675, 17 грн. Проте такі доплати не були виплачені.

Натомість, заявник звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії.

Частиною першою, третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, що у разі відсутності добровільного виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень; повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцям.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з цим, заявником не надано докази, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Крім того, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії, водночас, вимога про виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу не була предметом розгляду в адміністративній справі №160/22385/25.

Резолютивна рішення суду в даній справі має зобов`язальний характер, натомість позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів судом при розгляді справи не вирішувалися.

Отже, зміна способу виконання рішення суду у запропонований заявником спосіб шляхом стягнення конкретної суми коштів, потягне зміну рішення по суті, що не відповідає інституту зміни способу його виконання.

Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію на стягнення конкретної суми пенсії, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, тоді як зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно достатті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Судові рішення про стягнення коштів і про зобов`язання боржника вчинити дії є різними видами рішень, які виконуються в різному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №440/85/19.

В контексті спірних правовідносин, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, останні не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення та поза межами судового розгляду позовної вимоги про стягнення по суті відповідних сум.

З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі №160/22385/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.О. Сластьон