Рішення № 136196938, 07.04.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1459/25

Номер провадження 2/404/486/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Кропивницький

Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді Варакіної Н.Б.

при секретарі Кірової А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (вул. Соборна, 19-а, м. Кропивницький, 25009) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути із відповідача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 87007,91 грн., 3% річних в сумі 3 335,22 грн., індекс інфляції в сумі 12 239,62 грн., а всього 102 582,75 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

Представник відповідач подала відзив, в якому позов визнав відповідач частково, в межах наданих своїх розрахунків. В обґрунтування зазначено, що травня 2025 року в приміщенні У будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який на той час належав батькові відповідача ОСОБА_2 , дійсно 28.05.2012 був встановлений вузол розподільного обліку - лічильник води ЛК-15 зав. № 2199230 (далі за текстом лічильник), початкові покази 00002. Під час наступної повірки від 11.07.2016 покази лічильника становили 00099,853. Дата наступної повірки повинна була бути у другому кварталі 2020 року (акти ОКВП «Дніпро Кіровоград» від 28.05.2012, наряд ОКВП «Дніпро Кіровоград» від 11.07.2016). ОСОБА_2 постійно проживав за вищевказаною адресою до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сам відповідач зареєстрований та постійно проживає у м. Харкові. Після смерті ОСОБА_2 відповідач 22.03.2018 прийняв спадщину, але згідно довідки Квартального комітету № 2 Фортечного району м. Кропивницького від 03.06.2025, у будинку з 22.03.2018 по теперішній час ніхто не проживає. У зв`язку з карантинними обмеженнями повірка лічильника була перенесена на 4й квартал 2022 року. Відповідач не зміг вчасно зробити повірку лічильника у 4 кварталі 2022 року у зв`язку з воєнним станом, введеним Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX та постійними ворожими обстрілами м. Харкова. Крім того, твердження позивача щодо порушення відповідачем обов`язку щодо щомісячної передачі показань лічильника частково не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 періодично передавав покази лічильника на гарячу лінію позивача та в електронному кабінеті, де 12.08.2022 зафіксовані покази лічильника 208, що підтверджено фото. 10.08.2024 ОСОБА_1 попросив свою знайому бути присутньою при обстеженні його лічильника представником ОКВП «Дніпро Кіровоград». Під час обстеження було встановлено, що покази лічильника становлять 03893 м.куб. Такі покази лічильника не можуть відповідати дійсності, оскільки у будинку ніхто не проживає, водовідведення у будинку відсутнє. Фізично використати 3685 м.куб. води з 12.08.2022 (день переданих показів лічильника в особистому кабінеті) до 10.08.2024 (дата обстеження лічильника) вважає неможливим. Навіть за час проживання в будинку ОСОБА_2 за період з 28.05.2012 по 11.07.2016, тобто за 4 роки з дати встановлення лічильника по дату повірки було використано тільки 97 м.куб. води. Крім того, після встановлення нового лічильника 09.10.2024 по день звернення із цим позовом відповідачем використано тільки 3 м.куб. води (акт про монтаж засобу вимірювальної техніки додаю до відзиву). Оскільки в період 2022-2023 роки внаслідок ворожих обстрілів з боку російської федерації по енергооб`єктам Кіровоградської області були аварійні відключення електроенергії та водопостачання, відповідач припускає, що внаслідок цього в системі водопостачання міг статися гідроудар, що спричинив підвищені показники лічильника води через те, що різке збільшення або зниження тиску в трубах може привести до додаткового прокачування води крізь лічильник. Також можуть виникати поломки лічильника під час гідроудару, що призводить до його некоректної роботи та підвищених показників. Відповідач розглядав можливість направлення лічильника до Одеського науководослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи, але у телефонній розмові із завідувачем сектором ТБ та ІД ОСОБА_3 , останній повідомив, що експертиза не може підтвердити або спростувати наявність некоректних показів лічильника внаслідок гідроудару, оскільки він не залишає слідів. Однак таке як гідроудар є досить частим і може призвести до некоректних показів лічильника. Крім того, згідно технічної документації лічильник холодної води ЛК-15 має термін служби 12 років і, відповідно, на день зняття з нього показів 10.08.2024 він вичерпав свій ресурс. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: Згідно п. 31 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 5 липня 2019 р. № 690 (далі Правила) у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю або іншій особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем послуг за попередні 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання послуг, але не менше 15 діб. У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла обліку для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Відповідно до пп. 3 п. 4 Розділу 1 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» від 22.11.2018 № 315, не приймаються показання вузла розподільного обліку, що зняті (надані), починаючи з дати закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки. На офіційному сайті ОКВП «Дніпро Кіровоград» за посиланням: https://gre4ka.info/suspilstvo/74116-dnipro-kirovohrad-zaklykaie-zdaty-lichylnyky-na-povirku-komu-i-v-iaki-terminy-onovleno/ зазначено, що лічильники на повірку потрібно обов`язково здавати вчасно, інакше їх показники вже будуть не дійсними. Отже вважаю, що позивач не мав приймати покази лічильника, зняті 10.08.2024, тобто після спливу майже двох років з дати закінчення строку повірки (4 квартал 2022 р.), а нарахувати розмір заборгованості виходячи з загального нормативу питного водопостачання на 1 особу. ОСОБА_1 приблизно в жовтні-листопаді 2024 року звертався до постійно діючої комісії з перегляду дебіторської заборгованості ОКВП «Дніпро Кіровоград», а також 17.01.2025 до «Кіровоградського регіонального контактного центру» із заявою про перерахунок розміру заборгованості відповідно до норми споживання води на 1 особу, але у здійсненні перерахунку позивачем відмовлено (лист ОКВП «Дніпро Кіровоград» від 04.02.2025 № Б-70/107-08). Згідно інформації з офіційного сайту позивача https://dniprokirovograd.com.ua/norm_bez_vodom, відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради від 20 травня 2016 року №82, з 01 червня 2016 року, при відсутності або тимчасової несправності засобів обліку, вводиться в дію загальний норматив питного водопостачання на 1 особу у житлових будинках з водопроводом, місцевою каналізацією (вигрібом), без ванн або з ваннами та газовими (електро) водопідігрівачами становить 6,1 куб.м. на місяць. Оскільки відповідач не може довести факт неспоживання ним води за період з 12.08.2022 (день переданих показів лічильника в особистому кабінеті) до 03.10.2024 (день демонтажу лічильника та направлення його на повірку), тому просить суд взяти до уваги зроблений стороною відповідача розрахунок заборгованості за вказаний період виходячи з загального нормативу питного водопостачання на 1 особу. Згідно цього розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн. 41 коп. (розрахунок додається до відзиву). Нарахування позивачем індексу інфляції та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання вважає незаконним, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині просить відмовити в повному обсязі. Просить стягнути з нього заборгованість за водопостачання у розмірі 2657,41 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача позов визнав частково, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 між сторонами виникли фактичні договірні відносини щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому 28.05.2012 встановлений вузол розподільного обліку - лічильник води ЛК-15 зав. № 2199230 батьком відповідача, який помер. 14.02.2017.

В абонентній базі Кропивницького ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 . Кількість осіб, що отримують послугу 1 особа. Зареєстровано розподільчий прилад обліку води ЛК-1,5 заводський № 2199230, який підлягав повірці у ІV кварталі 2022 року.

У ІV кварталі 2022 року розподільчий прилад обліку води повірку не пройшов, з причин ненадання доступу власником будинку суб`єкту господарювання до нього.

10.08.2024 відбулось обстеження представником ОКВП «Дніпро-Кіровоград» лічильника та встановлено, що покази становлять 03893 м. куб.

Відповідач зазначає, що такі показники не можуть відповідати дійсності та допускає, що стався гідравлічний удар під час вимкнення світла та вважає, що необхідно було проводити нарахування за нормами водоспоживання без врахування показників засобу обліку. Також, зауважує, що лічильник не є комерційним.

Відносини, що виникають у процесі провадження метрологічної діяльності, регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі Закон про метрологію).

Відповідно до абзацу 3-4 частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції Закону №2119-VIII від 22.06.2017, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

В свою чергу, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку (абзац 5 частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

Законом про метрологію розмежовано відповідальність за своєчасність повірки засобів обліку між виконавцем комунальної послуги (який відповідає за повірку комерційних вузлів обліку) та споживачем (який відповідає за повірку розподільних вузлів обліку).

Визначення поняття вузлів комерційного та розподільного обліку наведений в ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», згідно яких: - вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; - вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Відповідачу надається послуга з водопостачання в окремий приватний будинок у зв`язку з чим прилад обліку води ЛК-1,5 заводський № 2199230 обладнаний окремим інженерним входом і є комерційним вузлом обліку.

За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

Місце встановлення вузла комерційного обліку води визначається відповідно до Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року № 206 (далі - Порядок № 206), та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила № 190).

У Пункті 11 Порядку № 206 зазначено, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 206 приміщення, в якому встановлюється вузол комерційного обліку, обстежується представниками оператора зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі або їх уповноваженими представниками, виконавцем комунальної послуги (якщо виконавець комунальної послуги не є оператором зовнішніх інженерних мереж). За підсумками обстеження складається протокол узгодження місця встановлення вузла комерційного обліку у довільній формі.

Також відповідно до пункту 5.2 Правил № 190 вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника, в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Отже, положення абзаців другого і третього пункту 13, пункту 15 Порядку № 206 та пункту 5.2 Правил № 190 визначають обов`язок встановлення вузлів комерційного обліку на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж, однак також допускають можливість, за згодою сторін, встановлення вузла комерційного обліку води в іншому місці, ніж у тому, що є межею майнової (балансової) належності.

Водночас Порядок № 206 і Правила № 190 не передбачають вимог щодо необхідності перенесення споживачем вже встановлених на момент набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (02 серпня 2017 року) вузлів обліку води на інше місце.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що у будинку відповідача встановлений комерційний прилад обліку.

Згідно з п. п. 15 п. 50 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року N 690, виконавець зобов`язаний контролювати дотримання установлених міжповірочних інтервалів для засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузлів комерційного обліку, а у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - вузлів розподільного обліку.

Відповідно до п. 1 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №474, цей Порядок визначає процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду (далі - засоби вимірювальної техніки), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Законодавством та умовами індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на виконавця послуг покладається обов`язок належного повідомлення споживача про проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки, яке повинно бути підтверджено. При цьому, власник комерційного вузла обліку (у даному випадку відповідач) при повірці лічильника не відповідає за дотримання міжповірочних періодів, не відповідає за демонтаж, монтаж лічильника та окремо не сплачує вартість такої повірки. Єдиним обов`язком власника комерційного вузла обліку є обов`язок допустити суб`єкта господарювання до лічильника для виконання монтажно-демонтажних робіт.

Оскільки засіб вимірювальної техніки, встановлений в будинку позивача є засобом комерційного обліку комунальних послуг, порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт регулюється Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474.

Відповідно до п. 7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ № 474 від 08.07.2015, виконавець послуг зобов`язаний інформувати споживача про настання строку проведення періодичної повірки шляхом надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

Отже обов`язок контролювати установлені міжповірочні інтервали комерційного вузла обліку, його обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) покладається на виконавця послуг, яким у даному випадку є позивач ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Позивач повідомив відповідача про необхідність надання доступу для проведення повірки лічильника 10.08.2024 року при складанні Акту обстеження, коли було знято фактичні показники в обсязі 03893 куб.м. з проведенням фотофіксації.

Верховним Судом у постановах по справах № 759/23657/20, № 753/2748/20 від 22.02.2023, № 501/2531/20 від 11.04.2024 року сформований правовий висновок.

«Контроль за проведенням періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися виконавцем зазначених послуг. Не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для споживача. за наявності засобу обліку гарячого водопостачання оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню. Тобто, підставою для нарахувань позивачем за первісним позовом плати за послуги постачання гарячої води згідно норм споживання є виключна умова несправності лічильника».

З урахуванням вищезазначеної правової позиції Верховного Суду, до дати повідомлення споживача про необхідність провести повірку 10.08.2024 року правових підстав не враховувати показники комерційного вузла обліку відповідача у ОКВП «Дніпро-Кіровоград» не було.

За обставинами спірних правовідносин, в період до серпня 2022 року позивачем приймались від відповідача показники лічильників обліку споживання води і нарахування її вартості здійснювались відповідно до таких показників.

Факт передачі показників лічильника на серпень 2022 року не заперечується і відповідачем, що додатково свідчить про справність приладу, за допомогою якого проводилось нарахування плати та обрахунок споживання послуг водопостачання.

із введенням в Україні воєнного стану, введено відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами), було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» від 5 квітня 2022 р. № 412, якою установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану.

В подальшому, дане питання врегульовано постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану» від 7 квітня 2023 р. № 440, яка набула чинності 04.06.2023 року.

За вимогами п. 3 вказаної Постанови, подання на повірку лічильників води на території України (крім тимчасово окупованих територій, територій активних бойових дій чи територій можливих бойових дій), забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду.

Зазначеними постановами врегульовано вважати чинними позитивні результати повірки, що зобов`язує позивача враховувати показники засобу обліку відповідача.

Згідно ч. 4 статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов`язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду).

У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі. Згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування.

Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житловокомунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду; гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Позивачем, відповідно до п. 23 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690, факту виходу з ладу комерційного вузла обліку встановленого по АДРЕСА_2 не фіксувалось.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів виходу з ладу вузла комерційного обліку відповідачем не надано, а лише висловлена незгода із використанням великого об`єму води.

Крім того, відповідач зазначає, що в будинку ніхто не проживає, тоді як в акті обстеження від 16.05.2023, складеним ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зазначено, що за адресою АДРЕСА_2 мешкають квартиранти, які до лічильника допуск не надали.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення боргу за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 87 007,91 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За вимогами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 р. №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так як цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц.

У зв`язку з виниклою у відповідача заборгованістю по оплаті водопостачання та водовідведення, позивач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував збитки від інфляції у сумі 12 239,62 грн та 3% річних у сумі 3335,22 грн.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Виключень з переліку житлово-комунальних послуг постанова не містить, а тому застосовується і до правовідносин сторін у цій справі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Однак, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції та зазначено, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі стосується виключно територій де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій, до яких м. Кропивницький не відноситься.

Таким чином, позивач правомірно нараховував відповідачу штрафні санкції у період дії Постанови, при цьому не враховуючи період з 24 лютого 2022 року по 30 грудня 2023 року.

Отже, беручи до уваги інформацію, що міститься у розрахунку заборгованості, інфляційної складової та 3% річних суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача збитки від інфляції у сумі 12 239,62 грн та 3% річних у сумі 3335,22 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3028,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (вул. Соборна, 19-а, м. Кропивницький, 25009) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (вул. Соборна, 19-а, м. Кропивницький, 25009) IBANUA463052990000026004015102334 КРУ АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 03346822 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 87007,91 грн.; на р/р НОМЕР_3 КРУ АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 03346822 3% річних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в сумі 3335,22 грн. та індекс інфляції, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України в сумі 12239,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (вул. Соборна, 19-а, м. Кропивницький, 25009) НОМЕР_3 КРУ АТ КБ «ПриватБанк» МФО 305299, код ЄДРПОУ 03346822 3028,00 грн. внесеного судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення складено 04.05.2026

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна