Ухвала суду № 136196042, 27.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/420/25

Провадження № 6/204/183/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі заяву відповідача ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року по справі № 204/420/25 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

19 травня 2025 року у справі № 204/420/25 Чечелівським районним судом міста Дніпра ухвалено заочне рішення, яке змінено постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року.

06 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року по справі № 204/420/25 (а. с. 98-99).

В обґрунтування заяви зазначено, що він проходить військову службу в лавах ЗСУ, а тому перебування на військовій службі під час дії воєнного стану, виконання завдань, пов`язаних із обороною держави, та перебування поза межами місця постійного проживання є винятковою обставиною, яка об`єктивно унеможливлює своєчасне виконання ним рішення суду та значно ускладнює його фінансовий стан. З цих підстав прохав суд відстрочити йому виконання вказаного рішення суду терміном на 1 рік або до закінчення воєнного стану в Україні.

27 квітня 2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача до заяви про відстрочення виконання судового рішення (а. с. 111).

Так, у вказаних додаткових поясненнях відповідачем зазначено, що для врахування судом єдиного підходу до застосування норм права, суду необхідно звернути увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 листопада 2025 року по справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25). Зокрема, вказано на пункті 33 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду, в якому остання дійшла висновку, що Довідка про проходження військової служби (форма № 5) є належним, об`єктивним та достатнім підтвердженням статусу військовослужбовця для застосування передбачених законом процесуальних гарантій. Крім того, зазначено, що дана правова позиція Великої Палати Верховного Суду роз`яснює, що для підтвердження обставин, пов`язаних із військовою службою під час воєнного стану, вказана довідка є самодостатнім документом, що дозволяє суду дійти висновку про неможливість або складність виконання судового рішення у загальному порядку. Прохав суд врахувати додаткові пояснення під час розгляду цієї заяви.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, останній надав заяву про розгляд заяви за його відсутності (а. с. 109 та на звороті).

У судове засідання представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 107), причини неявки суду не відомі.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши заяву, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами у наданих заявником межах, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року у справі № 204/420/25 позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ « АКЦЕНТ-БАНК » заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2024 року у розмірі 35895 гривень 51 копійка. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а. с. 59-62 та на звороті).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 лютого 2026 року заочне рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року у справі № 204/420/25 змінено, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: «Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 березня 2024 року, що утворилась станом на 12 грудня 2024 року у розмірі 47 748 (сорок сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 28 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 36 177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам 11 321,21 грн., заборгованість по штрафам 250 грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) 6 661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 60 коп. судового збору» (а. с. 90-93).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Приписами ч. 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, а сама розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. ч. 4, 5 ЦПК України).

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Суд також враховує роз`яснення, викладені в абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, за якими при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутності у нього майна яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Так, в рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на висновок Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року по справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), довідку в/ч № НОМЕР_2 про те, що останній з 14 грудня 2025 року та по теперішній час проходить військову службу у даній частині (а. с. 100) та військовий квиток (а. с. 101-103).

Водночас суд зазначає, що посилання ОСОБА_1 на вказаний правовий висновки Великої Палати Верховного Суду є недоречним, оскільки такий висновок не є релевантним з огляду на різні обставини справи.

Так, зокрема у даному висновку ВП ВС вирішувала питання щодо того, яким є належне тлумачення та застосування положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України в частині формулювання «переведені на воєнний стан»; які докази є належними і достатніми для підтвердження статусу особи як військовослужбовця для цілей застосування згаданої норми про обов`язок суду зупинити провадження у справі; чи зобов`язаний військовослужбовець доводити, що він бере безпосередню участь у бойових діях; чи може суд врахувати прагнення самого військовослужбовця (який є однією зі сторін або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) продовжувати розгляд справи і не зупиняти провадження, чи все ж таки суд зобов`язаний у всіх випадках зупинити провадження у справі, навіть якщо військовослужбовець заперечує проти цього.

Таким чином, у вказаному правовому висновку ВП ВС вирішувалося питання щодо зупинення провадження у справі, де однією зі сторін є військовослужбовець, та які докази на підтвердження його статусу є належними та достатніми, а не питання відстрочення виконання рішення суду.

Суд зазначає, що довідка за формою № 5 є достатнім і належним доказом перебування особи у складі ЗС України, але вона сама по собі не може свідчити про неможливість або складність виконання судового рішення у загальному порядку без надання додаткових доказів (розмір грошового забезпечення, перебування на утриманні осіб, хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Водночас, суд зазначає, що таких документів заявником суду не надано.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що надані заявником докази не підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема його скрутне матеріальне становище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання відстрочення виконання рішення відповідно до вимог статті 435 ЦПК України, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити в повному обсязі.

З огляду на викладене, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 353, 435 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року по справі № 204/420/25 за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом 15 днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна