Ухвала суду № 136193252, 23.04.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5607/20

провадження 1-кп/462/45/26

У Х В А Л А

23 квітня 2026 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши клопотання захисника обвинуваченого про призначення судової економічної експертизи в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України-

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Під час судового засідання, захисником обвинуваченого було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи. Вимоги клопотання мотивовано тим, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення подано як докази висновки судової будівельно-технічної експертизи від 20.05.2020 №597 і криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №2625 від 06.05.2020 (проведених відповідно судовими експертами ЛДНІСЕ ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ). При цьому, у висновку №2625 від 06.05.2020 судовим експертом ОСОБА_8 зафіксовано, що він має право «проведення судових експертиз за спеціальністю 8.1 «Дослідження лакофарбових матеріалів і покриттів», у той час як предметом об?єктами дослідження вказаної експертизи являлись полімерні матеріали. Отже, згідно затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 10.01.2019 №82/5 Змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів судовий експерт ОСОБА_9 не мав права проведення судових експертиз за спеціальністю «Дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них» (індекс експертної спеціальності 8.2 видів та підвидів судових експертиз №8) згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України Додатку №6 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів. У судовому засіданні обвинувачений категорично заперечив факт ніби відсутності улаштування безрулонного покриття покрівлі з пінополіуретанових композицій методом напилювання, перший шар обсягом 3270,00 м.кв. та двокомпонентної поліуретанової грунтовки PURprimer C обсягом 2,9416т. Жоден із допитаних у судовому засіданні свідків не підтвердив будь яких відомостей про існування чи можливість існування такого факту. Грунтовка не наносилась на відібрані зразки, вона наносилась на саме перекриття. Також, зазначив, що висновок експерта №597 від 20.05.2020 містить згадку про використання «Методики встановлення фактичних обсягів та вартості виконаних робіт за звітною документацією» (р/код 10.6.17) без посилання на конкретні положення такої, зокрема, про порядок виявлення, відбору, вилучення зразків покриття. У даному висновку лише констатується про факт дослідження 13.03 і 06.04.2020 року «методом візуального огляду, фотографування з фотофіксацією результатів огляду і проведення обмірів», «вилучення зразків перекриття із семи різних місць» 06.04.2020 року «під час проведення огляду місця події (покрівлі даху)» слідчим, тобто без конкретизації процедури забору та, навіть, їх точного місця отримання (координат). При цьому вказаний висновок №597 від 20.05.2020, ні протокол огляду місця події від 06.04.2020 слідчим за участі експерта не містять опису самого процесу отримання зразків - 7 «фрагментів полімерного матеріалу», які у подальшому виявились об?єктом криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин. Допитаний у судовому засіданні експерт Хміль вказав, що саме слідчий вирізав взірці з даху без жодних уточнень і доповнень. Висновок криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №2625 від 06.05.2020 не містить посилання не тільки про дослідження основи поверхні даху, а й про товщину жодного з наданих на експертизу 7 зразків полімерного матеріалу. Експерт ОСОБА_9 не клопотав перед ініціатором проведення експертизи про пошаровий зріз поверхні покриття даху (куди саме й повинна були бути нанесена грунтовка). Допитаний експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що надані йому на дослідження зразки не містять на собі шару грунтовки, при цьому уточнив, що у нього немає наявного куска поверхні на який була нанесена ґрунтовка (мається на увазі, що експерту не надавались повноцінні взірці, зокрема, основа поверхні на яку безпосередньо наносилась грунтовка). Таким чином, досліджувані взірці не отримувались пошаровим зрізом, їх товщина і текстура під час огляду не встановлювалась та не описувалась, кожен з них не маркувався окремо за номером, місцем забору на конкретній ділянці даху, такі не опечатувались й не упаковувались.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту заперечила та зазначила, що попереднім захисником заявлено низку клопотань, в ході розгляду яких додатково досліджувались правомірність та повнота проведених слідчих (розшукових) дій та винесені процесуальні документи, зокрема протокол огляду місця події від 06.04.2020 та усіх похідних від нього доказів, однак допустимість таких будуть оцінені судом в нарадчій кімнаті. Як встановлено в судовому засіданні (дослідженням письмових документів і допитами експертів), відібрані взірці під час огляду місця події за участі та ініціативи експерта в межах проведення експертизи та у присутності, зокрема обвинуваченого, слідчим були вилучені, опечатані і відправлені на проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, а згодом - судової будівельно-технічної експертизи. Хочу зазначити, що жодних зауважень від учасників та присутніх, зокрема і обвинуваченого ОСОБА_4 , на слідчій дії 06.04.2020 стосовно місця забору взірців даху, їх маркування не надходило. Звернула увагу, що згідно вимог ст.242 КК України саме слідчий або прокурор зобов?язані забезпечити проведення експертизи, що спростовує неправомірність, на думку сторони захисту, дій слідчого, який в присутності експерта та інших учасників огляду місця події 06.04.2020 відбирав взірці даху на об?єкті. На переконання прокурора, безпідставним також є твердження сторони захисту про те, що експерт ОСОБА_10 не мав права на проведення судової експертизи хімічних речовин та спеціальних хімічних речовин взірців перекриття даху за спеціальністю з кодом 8.1 «Дослідження лакофарбових матеріалів і покриттів», оскільки ніхто зі сторін процесу не є спеціалістами в даній галузі і стверджувати, що така експертиза повинна була проводитись під іншим кодом і з іншою спеціальністю не може. І всупереч своїм твердженням в своєму клопотанні сторона захисту просить провести повторну комплексну експертизу саме лакофарбових матеріалів і покриттів. Усі питання проведення експертиз у даному провадженні детально досліджувались в ході допиту в судовому засіданні експертів, що проводили судову будівельно-технічну та хімічну експертизу речовин. Так, будучи допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , підтвердили висновки експертиз і повідомили суду про те, що в досліджуваних взірцях такої хімічної речовини як грунтовка, чи інших речовин, які можуть використовуватись як грунтовка не виявлено. Хочу наголосити, що при проведенні судової будівельно-технічної експертизи та хімічної експертизи речовин експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві висновки, а відомостей про те, що такі висновки є неправдиві стороною захисту не надано, як і не обгрунтувано підстави вважати їх такими, що суперечать іншим матеріалам провадження та викликають сумніви у їх правильності. Крім того, зазначила, що згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N? 53/5 від 08.10.98, та процесуального законодавства України є виключні випадки для призначення проведення повторної та комплексної експертизи і наведені стороною захисту аргументи не дають підстави сумніватися у правильності висновку експертів, пов?язаних з їх недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, що узгоджується з позицією Пленуму Верховного суду України, а саме Постановою N? 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах». Крім цього, в ході судового розгляду не встановлено порушень процесуального порядку, що потягло за собою неспростовні сумніви у достовірності отриманих даних у результаті проведення експертних досліджень та інших слідчих дій.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора. Окремо зазначив, що обвинувачений сам брав участь у відібрання зразків для проведення експертизи, все контролював і мав всі навички для відібрання і нанесення всіх шарів та не мав претензій до процедури.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Згідно ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Положеннями статті 332 КПК України передбачено саме право, а не обов`язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, що належить до дискреційних повноважень суду.

Розглянувши заявлене клопотання сторони захисту про призначення судової економічної експертизи, суд приходить до висновку про відсутність правових та фактичних підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Судом було встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 06 травня 2020 року №2625, проведення експертизи доручено зав. лабораторії досліджень матеріалів, речовин та виробів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_11 , який має повну вищу освіту за спеціальністю "Хімія", кваліфікацію судового експерта вищого кваліфікаційного класу, з правом проведення судових експертиз за спеціальністю 8.1 «Дослідження лакофарбових матеріалів і покриттів», стаж експертної роботи з 1995 року, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №195 видане 29 жовтня 2009 року рішенням ЕКК Львівського НДІСЕ, строк дії до 13 грудня 2022 року.

Саме по собі посилання захисника на формальне зазначення експертної спеціальності 8.1 «Дослідження лакофарбових матеріалів і покриттів» не може автоматично ставити під сумнів об`єктивність, допустимість чи обґрунтованість висновку експерта. З матеріалів провадження вбачається, що експертизу проводив фахівець із повною вищою освітою за спеціальністю «Хімія», судовий експерт вищого кваліфікаційного класу зі значним стажем експертної роботи, який був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Отже, ключовим для оцінки висновку є не формальне трактування індексу експертної спеціальності стороною захисту, а наявність у експерта спеціальних знань, його кваліфікація, предмет фактичного дослідження, застосовані методи та логічний зв`язок між дослідженням і зробленими висновками.

При цьому, сторона захисту фактично не навела даних, які б підтверджували неправильність самого дослідження, помилковість застосованих методів, викривлення результатів або наявність суперечностей між висновком експерта та іншими доказами у справі.

Окремо суд враховує, що обвинувачений особисто підтвердив свою присутність під час відібрання зразків. Він бачив процес їх отримання, мав можливість спостерігати за діями слідчого та експерта, розумів характер робіт на об`єкті, оскільки сам був обізнаний із технологією нанесення відповідних шарів покриття. Відтак, обвинувачений мав можливість заявляти зауваження щодо місця відібрання, способу отримання зразків, їх кількості, маркування або інших обставин проведення слідчої дії. Однак, таких зауважень під час огляду місця події не заявляв. Вказана обставина, на переконання суду, має істотне значення, оскільки обвинувачений не був відстороненим від процесу, який дізнався про відібрання зразків вже після проведення експертизи. Навпаки, він був присутній, контролював ситуацію, розумів технічний зміст дій, які проводились на об`єкті, і не висловлював заперечень у момент, коли такі зауваження могли бути перевірені, зафіксовані та враховані. Подальше оскарження процедури відібрання зразків лише на стадії судового розгляду суд оцінює критично, оскільки воно не підкріплене об`єктивними даними про порушення, які дійсно могли вплинути на достовірність експертного висновку.

Суд також враховує, що сторона захисту, заявляючи клопотання про призначення повторної експертизи, фактично намагається використати інститут судової експертизи як спосіб перегляду вже проведених експертних досліджень. Однак, призначення повторної експертизи не може ґрунтуватися лише на незгоді сторони з висновком експерта. Для цього мають існувати конкретні, об`єктивно підтверджені підстави: суперечність висновку іншим матеріалам провадження, його необґрунтованість, неповнота дослідження або інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у правильності висновку. Таких підстав у поданому клопотанні суд не вбачає.

Щодо запропонованого захисником питання про те, чи відповідав порядок відібрання зразків слідчим за участі експерта ОСОБА_7 під час огляду місця події від 06 квітня 2020 року встановленим методикам, суд зазначає, що таке питання не може бути предметом експертного дослідження у запропонованому формулюванні. Експерт надає висновок з питань, які потребують спеціальних знань у сфері науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо. Водночас оцінка процесуального порядку проведення слідчої дії, належності фіксації її результатів, допустимості доказів, дотримання слідчим вимог КПК України та прав учасників кримінального провадження належить виключно до компетенції суду. Відтак, експерт не може підміняти суд у питанні правової оцінки дій слідчого. Встановлення того, чи було належним чином проведено огляд місця події, чи правильно оформлено протокол, чи впливають можливі недоліки на допустимість доказів, є питанням права, а не питанням спеціальних знань. Такі обставини оцінюються судом у сукупності з протоколом огляду місця події, показаннями учасників слідчої дії, висновками експертів, поясненнями обвинуваченого та іншими доказами, дослідженими в ході розгляду справи.

Крім того, запропоноване питання фактично передбачає перевірку правильності дій слідчого, а не дослідження властивостей матеріалів, речовин, покриттів чи будівельних робіт. Така перевірка не є завданням судової експертизи. Експерт може дослідити об`єкт, його склад, властивості, наявність або відсутність певних речовин, технічні характеристики матеріалу, відповідність певним технічним параметрам. Надання висновку про законність або процесуальну правильність дій слідчого виходить за межі компетенції експерта.

Щодо прохання захисника зобов`язати експертів відібрати нові взірці з основи поверхні покрівлі даху, суд також не вбачає підстав для його задоволення. Матеріали клопотання не містять жодного доказу, який би підтверджував, що стан покрівлі на дату заявлення клопотання є тотожним стану покрівлі на момент проведення огляду місця події та первинного відібрання зразків. Захистом не надано даних про те, що після відібрання первинних зразків, на відповідну поверхню не наносились нові шари, не проводились ремонтні роботи, не змінювався стан покриття або не відбувались інші втручання. За таких умов відібрання нових зразків через значний проміжок часу не гарантує отримання об`єктивних даних саме про стан покрівлі на момент, який має значення для кримінального провадження. Навпаки, результати такого дослідження можуть стосуватися вже іншого фактичного стану об`єкта, що не дозволить зробити достовірний висновок щодо обставин, які перевіряються судом в межах даного провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що заявлене клопотання не містить належного обґрунтування необхідності призначення повторної експертизи, не доводить наявності істотних сумнівів у правильності вже проведених експертних досліджень та фактично спрямоване на повторну оцінку доказів, яка належить до повноважень суду під час ухвалення остаточного рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 242, 332 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про призначення судової повторної комплексної будівельно-технічної і криміналістичної матеріалів, речовин та виробів експертизи, в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, - відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1