Постанова № 136192793, 28.04.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/365/25

Провадження № 3/151/13/26

ПОСТАНОВА

іменем України

28 квітня 2026 року селище Чечельник

Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г., за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Ювченка А.В. розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 будучи притягнутим 03 грудня 2024 року до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року 29 квітня 2025 року о 20 годині 25 хвилини по вул. Центральна в с. Ольгопіль Гайсинського району Вінницької області керуючи транспортним засобом "Daewoo Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме : нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, відмовився у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозапис, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Ювченко А.В., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав подане ним 10 вересня2025 року клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та вважає, що протокол складено неправомірно, павил дорожнього руху не порушував та у стані алкогольно сп`яніння не перебував. 29.04.2025, близько 20:00 години, він, перебував за місцем свого проживання, де відпочивав, а саме спав, оскільки приїхав у відпустку з військової служби (після бойових дій з Донецького напрямку). В цей час до нього додому прийшов знайомий на ім`я ОСОБА_2 , який попросив допомогти відштовхати належний йому автомобіль марки "Део Ланос", оскільки авто було зіпсуте із-за несправності бензонасосу (паливо не поступало у двигун зі слів ОСОБА_2 ). ОСОБА_1 погодився допомогти знайомому та вийшов разом із ним з місця свого мешкання. Підійшовши разом із ОСОБА_2 до його авто, ОСОБА_1 побачив, що авто стоїть на правому узбіччі дороги по вул. Центральній, неподалік його будинку. На прохання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 декілька разів намагався штовхати автомобіль, ОСОБА_2 намагався його завести, однак спроби були марними. Пізніше ОСОБА_2 сказав, що він проситиме іншого знайомого з села взяти авто на трос та відтягнути додому. При цьому ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 залишитись та почекати поряд із авто, оскільки акумулятор в авто був розряджений та центральний замок вже не працював. ОСОБА_1 погодився на прохання ОСОБА_2 залишитись поряд з авто та почекати поки ОСОБА_2 повернеться. Чекаючи на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вирішив сісти до салону автомобіля. Відкривши передні водійські двері, ОСОБА_1 сів до салону авто, декілька разів намагався його завести і в цей час побачив як позаду нього під`їхав службовий автомобіль працівників поліції, з якого вийшло двоє поліцейських. Працівники поліції одразу підійшли до ОСОБА_1 та почали розпитувати куди ОСОБА_1 їхав та яким чином пошкодив передній бампер на авто. На запитання поліцейських ОСОБА_1 відповів, що він нещодавно повернувся з фронту - з Донецького напрямку, відпочиває наразі вдома, а з приводу бамперу йому нічого невідомо, оскільки це не він його пошкодив, так як авто йому не належить. В ході подальшої розмови працівники поліції почали пропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та почали стверджувати, що вони мають намір складати протокол за ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 не розумів підстав проходження огляду та складення протоколу, адже він не керував будь-яким транспортним засобом, а лише чекав в салоні авто на свого знайомого. У подальшому працівники поліції встановлювали якісь дані стосовно ОСОБА_1 у службовому планшеті. Згодом працівники поліції повідомили, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст.130 КУпАП, оскільки у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (при цьому працівники поліції жодних ознак сп`яніння не встановлювали та про їх встановлення ОСОБА_1 не повідомляли). Окрім того, працівники поліції склали також адмінпротокол за керування ОСОБА_1 транспортним засобом як особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом. Оскільки ОСОБА_1 не погоджувався зі складеними відносно нього протоколами, він їх не підписував та не розумів з яких підстав взагалі на нього такі протоколи були складені, оскільки будь-яким транспортним засобом у час та у місці, про які йдеться в складених протоколах, він не керував. Складенню протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не передувала зупинка транспортного засобу під керуванням останнього. Законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не було, оскільки ним не було допущеного жодного порушення ПДР, яке б могло бути підставою для зупинки транспортного засобу. Також у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (фото, відеозйомка, пояснення свідків), які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , 29.04.2025 о 20:25 год., маючи ознаки алкогольного сп`яніння керував транспортним засобом, в супереч вимогам ст. 251 КУпАП. До матеріалів справи не долучено протоколу, постанови щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями КУпАП у сфері порушення правил дорожнього руху України, що можливо б було пов`язувати із підставою зупинки транспортного засобу. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (фото, відеозйомка, пояснення свідків), які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, саме керував транспортним засобом, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП. Записом із відео реєстратора, нагрудних камер не зафіксовано порушення правил дорожнього руху та факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у вказану дату та час. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського починається 29.04.2025 о 20:23 год., тобто на дві хвилини раніше від часу вчинення ОСОБА_1 правопорушення згідно протоколу. З самого початку відеофіксації о 20:23 на зображенні видно, що автомобіль "Део Ланос", в середині якого знаходився ОСОБА_1 перебував у нерухомому стані з вимкненим двигуном. О 20:25 год. згідно долученого відеозапису ОСОБА_1 також не керує жодним транспортним засобом та не здійснює жодного руху на транспортному засобі, а спілкується з працівниками поліції. При цьому на відео з нагрудних камер не відображено зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не відображено рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у дату та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-які свідки, або інші докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 у час та у місці зазначеному у протоколі, відсутні. Твердження працівників поліції про те, що ОСОБА_1 о 20:25 керував транспортним засобом є необґрунтованими, надуманими та не підтверджуються матеріалами провадження та навіть спростовуються долученим працівниками поліції відеозаписом. В матеріалах справи відсутній відеозапис з бодікамер працівників поліції з відеореєстратора службового автомобіля, який би підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час зазначений у протоколі. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, так як відсутні докази керування нею транспортним засобом у час та у місці згідно складеного протоколу. Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом (у час та у місці згідно протоколу) і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом. На підтвердження обставин викладених у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, однак на відеозаписі не зафіксовано, що 29.04.2025 о 20 год. 25 хв. ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом у місці зазначеному у протоколі. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що до моменту пред`явлення ОСОБА_1 вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння він керував транспортним засобом, зокрема такі відомості відсутні в доданому до протоколу відеозаписі з нагрудного відеореєстратора поліцейського. Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі. У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відображено про виявлення у нього таких ознак алкогольного сп`яніння як: "нестійка хода", "запах алкоголю з порожнини рота". Кожну із зазначених ознак працівник поліції зобов`язаний був встановити та провести відповідну перевірку, в ході якої виявити зазначені ним ознаки. За результатами перевірки та виявлення таких ознак, поліцейський повинен був роз`яснити про їх наявність правопорушнику на момент розгляду справи. В долученому до матеріалів справи акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським (без дати та часу складання, який у присутності ОСОБА_1 не складався, що підтверджується долученим відеозаписом) зазначено про виявлення інших ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , таких як: "нечітка мова", "порушена координація рухів", "різкий запах алкоголю з порожнини рота". В долученому до матеріалів справи направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (який у присутності ОСОБА_1 не складався, складений о 21:10 год. 29.04.2025, тобто після того як справа була розглянута, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений о 20:52 год. 29.04.2025), було зазначено про виявлення у ОСОБА_1 таких ознак сп`яніння як: "нечітка мова", "порушена координація рухів", "різкий запах алкоголю з порожнини рота". Тобто, працівниками поліції не проводилась жодна перевірка з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння та такі ознаки ними не виявлялись. Розбіжності в кількості ознак, зазначених у адміністративному протоколі, у направленні на медичний огляд та акті огляду, свідчать лише про те, що працівники поліції взагалі не виявили жодної ознаки алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений Розділом І Інструкції. Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейськими під час розгляду справи у присутності ОСОБА_1 не складалося, а тому не може вважатися доказом у справі. Незважаючи на те, що працівниками поліції за матеріалами провадження було запропоновано ОСОБА_1 проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, направлення на такий огляд ОСОБА_1 не отримував та з таким направленням не ознайомлювався. Більш того, таке направлення було складено працівниками поліції після складення протоколу про адміністаривне правопорушення, тобто о 21:10 год. 29.04.2025. Тобто, працівники поліції, в порушення положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не склали під час розгляду справи направлення на огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я. В порушення усіх вищезазначених положень Інструкції, працівник поліції, який здійснював розгляд справи, не склав направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, у долученому до матеріалів провадження направленні не зазначений заклад охорони здоров`я до якого начебто направлявся ОСОБА_1 (Бершадська лікарня невідомий заклад). Поліцейським, який здійснював розгляд справи було порушено п.10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 р. № 1452/735, оскільки ними не було складено акт огляду на стан сп`яніння, який мав бути складений у двох примірниках, один з яких мав бути вручений ОСОБА_1 .. Копія акту огляду не вручалась ОСОБА_1 у порушення положень Інструкції. З відеозаписів з боді-камер працівник поліції, який розглядав справу відносно ОСОБА_1 не складав акт огляду під час розгляду справи. Звертає увагу суду на те, що саме Інструкція є нормативно-правовим підґрунтям діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а її норми є спеціальними нормами права, а тому слід дійти висновку про необхідність чіткого та неухильного дотримання її вимог при проведенні огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Невручення копії акту огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння неодноразово було підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення місцевими судами у справах даної категорії. Наданий суду відеозапис не є допустимим доказом. Поліцейськими використовувалися невстановлені технічні засоби відео- фіксації. Цифрові носії, на які здійснювався запис відео жодним чином у протоколі не ідентифіковані, відеозапис з нагрудної камери не є безперевним, що вказує на недопустимість доказів. В графі "До протоколу додаються" не зазначено пристрої на які здійснювалась відеофіксація, як і не зазначено цифровий носій на який здійснювалась відеофіксація. Відеозаписи не є належними доказами у відповідності до висновку Верховного Суд (постанова від 24.01.2019 в справі №428/2769/17), відповідно до статті 251 КУпАП, ст. 99 КАС України. Відеозйомка з нагрудної камери, яка надана до суду не безперервна, фрагментальна, здійснювалась на невстановлені прилади відеофіксації, збережена на невстановлений цифровий носій. Відеозйомка почалась з розмови поліцейського з ОСОБА_1 , який сидів на водійському сидінні нерухомого авто. Відеозаписом не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не підтверджується факт зупинки поліцейськими транспортного засобу, яким начебто керував ОСОБА_1 . На долучених відеозаписах лише зафіксована процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, але об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення (зокрема керування транспортним засобом), не зафіксована. Більш того, звертає увагу суду на небезперервність долученого поліцейськими відеозапису. В порушення п.5 розділу ІІ Інструкції №1024, працівники поліції, які здійснювали розгляд справи відносно ОСОБА_1 не розпочали відеозйомку на ввірені їм службові нагрудні відеокамери з моменту початку виконання службових обов`язків. Не розпочали відеофіксацію і в момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Таким чином, відеозапис, який міститься в матеріалах справи, є недопустимим доказом, оскільки отримані з порушенням законодавства та не підтверджують обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення є попереднім правовим висновком працівників поліції та доказової бази не створюють, при цьому не можуть бути визнані належними доказами у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду. Тобто протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким уповноважений орган лише засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі "Карелін проти Російської Федерації", про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, недопустимо посилатись як на докази, лише на протокол про адміністративне правопорушення. Поліцією при складенні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 порушено права особи, яка притягається до відповідальності. Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Жодне із перелічених прав визначених ст.268 КУпАП, як і ст.63 Конституції України ОСОБА_1 перед початком розгляду справи за ч.1 ст.130 КУпАП роз`яснені не були. Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на момент її опитування працівниками поліції, не мала жодного розуміння щодо наяності у неї відповідних прав, (зокрема не надавати жодних пояснень стосовно себе) як у особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. В порушення вимог чинного законодавства, працівниками патрульної поліції не роз`яснено ОСОБА_1 прав та наслідків, які настануть у разі проходження огляду чи відмови проходити огляд на стан сп`яніння. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, які працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не були оголошені та роз`яснені. Інспектор не роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння, не роз`яснив чому такий огляд неможливо провести на місці, не роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду. ОСОБА_1 як громадянин, не маючи вищої юридичної освіти та знань у галузі правознавства, був обмежений у своїх діях та реалізації своїх прав, керуючись лише вказівками інспектора, який здійснював розгляд справи. Вказане підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів адміністративного провадження. Крім того, зазначив те, що статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Відтак, ненадання поліцейським можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, у випадку, якщо особа цього б бажала, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інспектором не було вчинено жодних дій щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Як вбачається із дослідженого відеозапису з місця події, працівником поліції, який здійснював розгляд справи не було першочергово роз`яснено ОСОБА_1 , який явно не розумів в який спосіб він має право діяти згідно чинного законодавства та не розумів суті справи, право на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця у галузі права, якою ОСОБА_1 мав бажання скористатися. Така бездіяльність працівників поліції порушила конституційні права на захист та як наслідок, порушує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі. Поліцейський, який здійснював розгляд справи порушив вимоги п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 №1395. Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. В порушення зазначеного положення Інструкції, поліцейський, який починав здійснював розгляд справи не повідомляв, яка справа підлягає розгляду, першочергово не роз`яснив ОСОБА_1 його права, не вирішував клопотання ОСОБА_1 . Такий порядок розгляду справи не узгоджується з будь-якими нормами законодавства та порушують права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Працівниками поліції не був дотриманий спеціальний порядок огляду військовослужбовця ЗСУ, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Звертаємо окрему увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що він неодноразово повідомляв працівникам поліції під час складання відносно нього адміністративних матеріалів. На самому початку розгляду справи, ОСОБА_1 одразу повідомив, що він є військовослужбовцем ЗСУ та повернувся нещодавно з Донецького напрямку. Тобто, працівники поліції ще перед початком розгляду справи, достовірно переконались у тому, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ та їде до свого військового підрозділу. Відповідно до довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 від 28.07.2025 №940/27811, молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 13.07.2024. Вказані обставини підтверджуються долученим до матеріалів адміністративного провадження відеозаписом з нагрудних камер поліцейських. Отже, у справі є дані, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст.266-1КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Такий установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий. Тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем. При цьому звертаємо увагу на те, що згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми. Працівники поліції не долучили до матеріалів справи докази про відсутність підстав для застосування ст.266-1 КУпАП під час зупинки транспортного засобу, яким керував військовослужбовець ОСОБА_1 , у якого поліцейські начебто виявили ознаки сп`яніння. Враховуючи наведене, працівники поліції невірно оцінили обставини справи, не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем відносно якого має відбуватись інший порядок проведення огляду, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків та встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності достатніх доказів. Таким чином, аналіз вказаних матеріалів справи дає підстави стверджувати про порушення поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують порядок виявлення та фіксації стану наркотичного та алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу. Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Враховуючи неналежність та недопустимість доказів, вважає, що органами, які направили матеріали справи до суду, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту повністю спростовано їхні доводи, а тому просив провадження по справі закрити.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника ОСОБА_1 , адвоката Ювченка А.В. , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315505 від 29 квітня 2025 року (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням в Бершадську міську лікарню на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 маючи ознаки алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду (а.с. 6) та довідкою наданою ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно бази ІПНП, з якої вбачається, що 03 грудня 2024 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17 000 гривень штрафу, з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік, а також відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції.

Крім того, вина ОСОБА_1 також підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків, працівників поліції, які складали адміністративні матеріали, які підтвердили факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та категоричну відмову останнього від прохоження освідування на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я.

Суд вважає докази належними, допустимими та достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності є достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 ..

Посилання адвоката на те, що не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так як з його сторони не було допущено жодного порушення ПДР, яке б могло бути підставою для зупинки транспортного засобу, не знайшло свого підтвердження, оскільки із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, чітко вбачається, що йому неодноразово зазначали причину зупинки, в тому числі і те, що у нього відсутній передній бампер і номерний знак, на що той відповів, що знає.

Щодо посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 взагалі не керував транспортним засобом, а автомобіль "Део Ланос", в середині якого знаходився ОСОБА_1 перебував у нерухомому стані з вимкненим двигуном, оскільки ОСОБА_5 лише допомагав знайомому на ім`я ОСОБА_2 відремонтувати автомобіль і лише в ньому сидів, не знайшло свого підтвердження, оскільки із відеозапису видно, що коли працівники поліції підходили до автомобіля, ОСОБА_1 заглушив автомобіль, оскільки на відео було чутно звук роботи двигуна, а знайомого ОСОБА_2 , як зазначив адвокат у своєму клопотанні і близько не було до кінця складання протоколу, жодного слова про нього не говорив ОСОБА_5 і під час складання матеріалів, не було заявлено клопотання і про його допит у судовому засіданні. Також ОСОБА_5 запитував працівників поліції, де вони взялися на його голову, нормально хотів доїхати додому (20:25). Крім того, зазначав, що "не тікав, а сам перед ними повернув". При розмові по телефону із знайомим зазначив, що біля школи його тормознули працівники поліції, нормально собі їхав. (20:34). Крім того, просив щоб його відпустили, поїде собі додому, тут кіломерт залишився, ніхто йому на дорогу не вибіжить. (20:32)

Щодо зауважень адвоката, що працівниками поліції не встановлювалися однаки алкогольного сп`яніння, то вказане повністю спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово вказували на ознаки алкогольного сп`яніння, які також зазначені у протоколі про адіністративне правопорушення, акті та направленні. Крім того, вони чітко видно і на відеозаписі.

Щодо тверджень адвоката, що ОСОБА_5 не роз`яснювали його права, що він не розумів, що відносно нього складають, то дані факти також спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_5 роз`яснювалися його права, на що той відповів, що йому усе зрозуміло, а також було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у лікарні, на що останній категорично вдмовився, після чого йому було роз`яснено, що при його відмові пройти огляд на стан сп`яніння, відносно нього буде складено протокол по ст.130 КУпАП, на що той теж повідомив, що розуміє, та сам зазначив, що це не перший протокол, що він знає, що уже позбавлений права керування транспортними засобами, та зазначав коли приблизно і яким судом. Вказане свідчить, що ОСОБА_5 добре усе знав і розумів. (20:27)

Також, ОСОБА_1 було зачитано і запропоновано підписати протокол та отримати його копію, однак він відмовився, як відмовився і від надання письмових пояснень, згідно ст. 63 Конституції України.

Крім того, посилання на те, що працівниками поліції не був дотриманий спеціальний порядок огляду військовослужбовця ЗСУ, визначений ст. 266-1 КУпАП, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Так, за змістом ч. 1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, які розпивали алкогольні, слабоалкогольні напої під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або з`явилися на території військової частини в нетверезому стані, або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані, а також відмовилися від проходження огляду на стан сп`яніння.

Судовим розглядом встановлено, що у даному випадку 29.04.2025 о 20 годині 25 хвилин ОСОБА_1 був зупинений співробітниками патрульної поліції на підставі п. 5 ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію", тобто поза межами території будь-якої військової частини.

Також, ОСОБА_1 не було надано співробітникам поліції відповідних документів про те, що на час зупинки транспортного засобу під його керуванням, він виконував обов`язки військової служби та сам ОСОБА_5 був одягнутий у цивільне.

Суд зазначає, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які були затронуті ОСОБА_1 ..

Чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов`язку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до п.2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов`язані дотримуватися ПДР.

Таким чином, співробітниками поліції була дотримана процедура огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , передбачена ст. 266 КУпАП, а також вірно кваліфіковані його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Разом із цим, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, що підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Заперечення адвокатом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпечність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхіднозастосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, ч. 2 ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ "Про судовий збір",

ПОСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений порушником до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл. /Він.обл/ 21081300, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA418999980313080149000002001, код класифікації доходів бюджету 21081300) не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови.

У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, і стягується в подвійному розмірі, тобто 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 ) до Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 ..

Суддя Людмила ТОКАРЧУК