Рішення № 136192672, 04.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/496/26

Провадження № 2/135/418/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04.05.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача

26 березня 2026 року представник позивача АТ «ДТЕК Західенерго» Черевко Ю.М. звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у якій просить стягнути з відповідачки на користь АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованість у розмірі 18 272 грн 26 коп., а також судові витрати у розмірі 3 328 грн 00 коп., які складаються із сплаченого судового збору.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що АТ «ДТЕК Західенерго» в особі ДТЕК Ладижинська ТЕС є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів м. Ладижин на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року. Оплата за такі послуги здійснюється відповідно до тарифів, затверджених (погоджених) рішенням органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , а отже, є споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, споживач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не передбачені відповідним договором. Також законодавство встановлює, що споживач не звільняється від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, отримані ним до укладення відповідного договору.

Однак, відповідачка систематично не сплачує надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим станом на 01 березня 2026 року загальна заборгованість за період з 01.01.2022 по 01.03.2026 складає 18 272 грн 26 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у зазначеному розмірі, а також судові витрати, що становлять 3 328 грн 00 коп. судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не подала, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості не надала.

ІІ. Процесуальні дії у справі

01 квітня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позов.

Представник позивача Черевко Ю.М. подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Повідомлення відповідаці ОСОБА_1 здійснювалось через оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою https://court.gov.ua/sud0211//. Відповідачка не подала відзиву чи інших письмових пояснень.

Отже, суд вжив усіх належних заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи та надання їй можливості реалізувати своє право на захист.

ІІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення

Частина перша статті 280 ЦПК України передбачає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася, заяв про відкладення розгляду чи повідомлень про поважні причини неявки не подавала, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень по суті спору не подала, доказів сплати заборгованості не надала.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин. Представник позивача подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення, чим виконано умову пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України щодо згоди позивача на заочний розгляд.

За сукупності наведених обставин суд констатує наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для ухвалення заочного рішення: відповідачку належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, вона у засідання не з`явилася без поважних причин, відзив на позовну заяву не подала, позивач не заперечує проти заочного вирішення спору. У зв`язку з цим справа підлягає розгляду в заочному порядку за правилами статей 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у матеріалах доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Ладижинська теплова електрична станція», яка є відокремленим підрозділом АТ «ДТЕК Західенерго», надавала послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення) для мешканців м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області. АТ «ДТЕК Західенерго» є правонаступником ПАТ «ДТЕК Західенерго» (а.с. 15-16).

05 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ДТЕК Західенерго» укладено договір № 2493 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення для квартири АДРЕСА_1 . Згідно з п. 9.1 договір діє з 05.12.2014 по 05.12.2015. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність його перегляду. Указаний договір містить підпис ОСОБА_1 (а.с. 11-12).

Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 17).

Відділ ведення реєстру Ладижинської територіальної громади надав інформацію (відповідь № 23-17-418 від 27.03.2026), що відповідачка ОСОБА_1 не значиться зареєстрованою у квартирі АДРЕСА_1 .

За вказаних обставин відповідачка ОСОБА_1 є одноосібним власником вказаної квартири, отже зобов`язана утримувати квартиру та сплачувати житлово-комунальні послуги, зокрема і ті які надавалися АТ «ДТЕК Західенерго» за період з 01.01.2022 по 01.03.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритому для проведення платежів за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачці ОСОБА_1 нарахована заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2022 року по 01 березня 2026 року у розмірі 18 272 грн 26 коп. (а.с. 9).

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Станом на момент розгляду справи відповідачка не надала суду доказів сплати вказаної суми заборгованості.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями та споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими згідно із законодавством, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23).

У матеріалах справи міститься укладений між відповідачкою та позивачем індивідуальний договір № 2493 від 05 грудня 2014 року, предметом якого є надання для квартири АДРЕСА_1 житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, що спростовує твердження відповідачки про протилежне.

З огляду на приписи ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. У такому випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов`язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах?.

Суд звертає увагу, що з огляду на вказані правові позиції Верховного суду, у цьому випадку для виникнення обов`язку оплати житлово-комунальних послуг є визначальними саме факт їх надання споживачеві та користування останнім ними, а не факт наявності відповідного договору.

Відповідно до ст. 332 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отож, Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.

Водночас обов`язок утримувати майно, включаючи обов`язок по сплаті комунальних послуг, покладається законом на відповідачів як на співвласників квартири незалежно від факту їх реєстрації чи проживання у житловому приміщенні. Не проживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві власності так само як і факт відсутності реєстрації особи у квартирі не звільняє її, як власника квартири від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц, від 25 червня 2020 року у справі №520/16591/16-ц.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не передбачені відповідним договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «ДТЕК Західенерго» є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 , а отже, зобов`язана утримувати квартиру та сплачувати житлово-комунальні послуги; АТ «ДТЕК Західенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення; відповідачка має заборгованість за спожиті послуги в розмірі 18 272 грн 26 коп. за період з 01 січня 2022 року по 01 березня 2026 року; заборгованість не погашена у добровільному порядку, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3?328 грн 00 коп., що підтверджується платіжними документами від 15.08.2025 та 10.03.2026 (а.с. 6-7).

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ «ДТЕК Західенерго» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3?328 грн 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 18 272 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн 26 коп., а також судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго», код ЄДРПОУ 23269555, місце знаходження: вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026;

- відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 04.05.2026.

Суддя