Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25456/25
провадження № 2/753/937/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
27 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 14 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та АТ "Альфа Банк" (в подальшому перейменовано на АТ "Сенс Банк") було укладено угоду (договір) про надання споживчого кредиту №483381858, відповідно до умов якої банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався на умовах, визначених у договорі, повертати кредитні кошти та проценти за користування ними, а також сплачувати комісію та інші передбачені платежі. Банк свої обов`язки перед позичальником виконав у повному обсязі, однак позичальник не виконувала свої зобов`язання належним чином, а відтак у неї утворилася заборгованість, яка складає 35 277,43 грн, з яких: 22 357, 56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3,86 грн - заборгованість за відсотками, 12916, 01 грн - заборгованість за комісією. Наразі позивач просить суд стягнути із відповідача вказану заборгованість та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати понсені позивачем на правову допомогу у розмірі 3369, 28 грн .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року цивільну справу № 753/25456/25 передано судді Шаповаловій К.В.
Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками двічі направлялися відповідачу на адресу її місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та АТ "Альфа Банк" шляхом підписання заяви на укладання угоди про надання кредиту № 483381858, було укладено відповідний кредитний договір.
Згідно до умов договору: сума кредиту становить 52597,80 грн, строк кредитування - 25 місяців, процентна ставка - 0,01 % річних.
Договором передбачені умови сплати та графік платежів.
Відповідно до умов договору встановлена комісійна винагорода: 0% від суми кредиту за надання кредиту; 0% за обслуговування у період з 1-го по 25 місяць користування кредитом; 3,25 % кредиту у період з 25-го по 36-й місяць користування кредитом.
Кредит надається позичальнику для оплати/часткової оплати товару у загальній сумі 52597,86 грн, шляхом переказу на рахунок ТОВ «Цетехно».
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується копією меморіального ордеру, випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості, проте відповідач неналежним чином виконує умови договору, який як позичальник зобов`язувалася своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно кредитного договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування банку АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк", а також внесені зміни до Статуту АТ "Альфа-Банк" шляхом затвердження його в новій редакції. 30 листопада 2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк".
У порушення умов договору, відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 35 277,43 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом - 22357,56 грн, заборгованості по відсотках - 3,86 грн, заборгованості по комісії - 12916,01 грн.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З аналізу норм статті 1048, частини другої статті 1050 ЦК України вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.
Позивачем у квітні 2025 року було надіслано відповідачу досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій зазначалось про наявність у відповідача боргу перед позивачем у розмірі 35277,43 грн. Факт надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення та згрупованим списком відправлень.
Відповідачем не було виконано вимогу позивача, суму боргу до дня звернення із позовом до суду погашено не було, ані частково, ані повністю.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, натомість відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору, а відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача щодо стягнення заборгованості по комісії, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості за комісією становить 12916,01 грн.
Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 просила надати їй саме споживчий кредит на умовах, вказаних у договорі.
Відповідно до частини першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із умовами договору, встановлена комісійна винагорода: 0% від суми кредиту за надання кредиту; 0% за обслуговування у період з 1-го по 25 місяць користування кредитом; 3,25 % кредиту у період з 25-го по 36-й місяць користування кредитом.
Отже, умовами договору було визначено оплатність тих послуг, які відповідно до приписів статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» мають надаватись позичальнику безоплатно.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги, які є безоплатними відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», вказаний пункт кредитного договору є несправедливим.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19.
Зважаючи на викладене позовні вимоги у частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості, задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Враховуючи, що відповідач узяті на себе зобов`язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 22361, 42 грн, з яких: 22357, 56 грн - заборгованість за кредитом, 3,86 грн - заборгованість за відсотками.
Разом з тим позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 3369,28 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат позивачем на правову допомогу, до матеріалів справи надано лише копію договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, копію свідоцтва адвоката Лойфер А.О. про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію довіреності № 024528/25.
Відповідно до статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами статті 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до матеріалів справи додано копію договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, який укладено між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс», в особі керуючого партнера Лойфера Антоном Едуардовичем.
Відповідно до пункту 1.1 договору, відповідно до умов договору, замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.
Відповідно до пункту 3.1 договору за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених пунктом 1.1.1. та пункту 1.1.2 договору, замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі: за підготовку і подання позовної заяви -375 грн, за отримання рішення суду - 225 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.
Позовна заява, подана до суду, підписана адвокатом Лойфер Анастасією Олегівною на підставі долученої до позову копії довіреності від 22 липня 2025 року, поруч з цим до позовної заяви не долучено жодних доказів того, що адвокат Лойфер Анастасія Олегівна, якій АТ «Сенс Банк» видав довіреність на право представляти його інтереси в судах, має відношення до АО «СмартЛекс», з яким позивачем було укладено договір на надання правової допомоги.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, зважаючи на те, що договір про надання правової допомоги укладений із АО «СмартЛекс» в особі керуючого партнера Лойфера Антоном Едуардовичем, а позов поданий до суду адвокатом Лойфер Анастасією Олегівною, з якою позивач не укладав договору про надання правової допомоги, відомості про те, що адвокат Лойфер Анастасія Олегівна працює в АО "СмартЛекс" суду не надано, до позовної заяви не долучено копії договору про надання правничої допомоги позивачу у цій справі саме адвокатом Лойфер Анастасією Олегівною, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
позовні вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором № 483381858 від 14 січня 2021 року на загальну суму 22361, 42 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1535,49 грн.
В частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство "Сенс Банк", місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя К.В.Шаповалова
Судове рішення № 136190979, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 04.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/25456/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: