Рішення № 136182646, 01.05.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12940/25

Провадження № 2/369/5072/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

судді Лапченко О.М.,

за участі секретаря Дубицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "ЧАЙКА" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди,

встановив:

представник позивача адвокат Пономаренко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ДП «Чайка», згідно якого просить стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 155 428,22 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку у розмірі 2 833,60 грн. з урахуванням податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати у розмірі 22 987,36 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів, грошову компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 15 542,82 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів, судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в межах суми платежу за один місяць в розмірі 11 184,47 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що працював на Державному підприємстві «Чайка» з 14.11.2000 року по 07.04.2025 року, остання посада слюсар з контрольно-вимірюваних приладів та автоматики 5 розряду. 7 квітня 2025 року ОСОБА_1 відповідно до наказу № 35-к/тр від 07.04.2025 року був звільнений з роботи за угодою сторін. ДП «Чайка» не виплатило в день звільнення та на вимогу ОСОБА_1 заробітну плату. Згідно довідок ДП «Чайка» № КИЇ00000019, № КИЇ00000020, № 24-25/199 від 16.06.2025 року загальний розмір заборгованості ДП «Чайка» з заробітної плати належної до виплати ОСОБА_1 за період з червня 2023 року по 7 квітня 2025 року складає 155 428,22 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів. Враховуючи, що відповідачем, як роботодавцем, не були проведені з позивачем, як працівником остаточний розрахунок, позивач просить суд на підставі ст. 116, 117 КЗпП України стягнути на свою користь середній заробіток, за час затримки розрахунку з у рахуванням податків та обов`язкових платежів, з 10.07.2025 року по 17.07.2025 року у розмірі 2 833,60 грн. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати з червня 2023 року по червень 2025 року позивач просить виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 22 987,36 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій відповідача, які виразились у непроведенні повного розрахунку з позивачем протягом тривалого часу, відповідачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 15 542,82 грн. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом, для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.07.2025 року справу прийнято до розгляду суддею Скрипник О.Г. та призначено підготовче судове засідання за правилами позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 року, справу № 369/12940/25 передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2 згідно розпорядження № 590 від 16.10.2025 року у зв`язку зі звільненням головуючого судді ОСОБА_3 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі поданої заяви про відставку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.11.2025 року справу прийнято до розгляду суддею Лапченко О.М. та призначено підготовче судове засідання за правилами позовного провадження.

15 січня 2025 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволене клопотання представника позивача адвоката Пономаренко О.В., витребувано з ДП Чайка докази по справі. Однак вказана ухвала суду не виконана, витребувані докази суду не надані.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2026 року закрито підготовче засідання та призначеного справу до розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Пономаренко О.В. у судове засідання не з`явилась, подала заяву в якій просила позов задовольнити в повному обсязі, розгляд справи провести без її участі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.

18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

ДП Чайка має зареєстрований 15.11.2023 року електронний кабінет в ЄСІТС.

З зазначеного вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, однак до суду не з`явився, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надав. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи згоду представника позивача, що викладена у його письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частинами 1, 2 ст.5 передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частин 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на Державному підприємстві «Чайка» з 14.11.2000 року по 07.04.2025 року, остання посада слюсар з контрольно-вимірюваних приладів та автоматики 5 розряду, що підтверджується витягом з трудової книжки (а.с.31-32 т.1).

З 7 квітня 2025 року ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, відповідно до наказу № 35-к/тр від 07.04.2025 року (а.с.33 т.1).

Заборгованість відповідача перед позивачем у 2023 році, згідно довідки № КИЇ00000020, виданої ДП «Чайка» 16.06.2025 року, складає 50 121, 93 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів, а саме: за червень 2023 року 7 130,89 грн.; за липень 2023 року 5 836,76 грн.; за серпень 2023 року 9 253,70 грн.; за жовтень 2023 року 9 323,44 грн.; за листопад 2023 року 9 323,44 грн.; за грудень 2023 року - 9 253,70 грн. (а.с.36 т.1).

Заборгованість відповідача перед позивачем у 2024 році, згідно довідки № КИЇ00000019, виданої ДП «Чайка» 16.06.2025 року, складає 94 121,82 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів, а саме: за березень 2024 року 6 329,74 грн.; за квітень 2024 року 10 061,52 грн.; за травень 2024 року 11 767,61 грн.; за червень 2024 року 11 570,75 грн.; за липень 2024 року 10 061,52 грн.; за серпень 2024 року 10 061,52 грн.; за вересень 2024 року 10 061,52 грн.; за жовтень 2024 року 10 061,52 грн.; за листопад 2024 року 5 030,76 грн.; за грудень 2024 року - 9 115,36 грн. (а.с.37 т. 1).

Компенсація за невикористану щорічну основну відпустку тривалістю 36 днів за період 2023-2024 рік 30 календарних дні та за 2024-2025 рік 6 календарних дні на дату звільнення склала суму в розмірі 14 525,28 грн., що підтверджується довідкою № 24-25/199 виданою ДП «Чайка» 16.06.2025 року (а.с.38 т.1), без урахування податків та обов`язкових платежів 11 184,47 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ДП «Чайка» з заробітної плати, належної до виплати ОСОБА_1 за період з червня 2023 року по 7 квітня 2025 року без урахування податків та обов`язкових платежів, складає 155 428,22 грн.

Доказів погашення заборгованості по заробітній платі матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» також роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначені суми без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про стягнення з ДП «Чайка» на користь позивача заборгованості з заробітної плати за період з червня 2023 року по 7 квітня 2025 року включно у розмірі 155 428,22 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Судом встановлено, що 8 липня 2025 року ДП «Чайка» отримало від ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Пономаренко О.В., вимогу від 3 липня 2025 року про сплату заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку. Згідно ідентифікатору поштового відправлення за № 0505332500540, вимога була отримана відповідачем 08.07.2025 року (а.с.43-44 т. 1).

Станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості по заробітній платі матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022р. у справі № 905/857/19, провадження № 12-56гс21).

Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008р. № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці» розмір середньої заробітної плати визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (з наступними змінами та доповненнями.)

Позивачем пред`явлено до стягнення середній заробіток за час затримки з 10.07.2025 року по 17.07.2025 року з урахуванням податків та обов`язкових платежів у розмірі 2 833,60 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву. Заперечень чи контрозрахунку щодо розміру середнього заробітку заявленого до стягнення до суду не подав, наявність спору щодо зазначеного розміру не довів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ДП «Чайка» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку з 10.07.2025 року по 07.04.2025 року у розмірі 2 833,60 грн. з урахуванням податків та обов`язкових платежів.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 22 987,36 грн. суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.

Заборгованість по заробітній платі з червня 2023 року по квітень 2025 року підтверджується довідками ДП «Чайка», що на теперішній час не виплачена. Розрахунок компенсації наведений позивачем, відповідачем не спростований.

Суд, перевіривши розрахунок, приходить до висновку, що з ДП «Чайка» на користь позивача слід стягнути суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з червня 2023 року по червень 2025 року у розмірі 22 987,36 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України.

Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом вказаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, судом враховуються висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 682/1892/15-ц, відповідно до яких підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення підприємством трудових прав працівника, а саме невиплата всіх належних сум, що змусило докладати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, внаслідок чого в житті працівника відбулися вимушені зміни негативного характеру.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 15 542,82 грн., що становить 10% від наявної заборгованості по заробітній платі, на обґрунтування цих вимог зазначив, що тривалим не отриманням заробітної плати йому завдано моральних страждань він змушений був докладати додаткових зусиль до поновлення своїх прав, порушено його звичний життєвий уклад, він не міг забезпечити мінімальний прожитковий мінімум для себе та свого сина.

Суд приймає до уваги такі доводи, оскільки виконуючи роботу на підприємстві, позивач розраховував на гарантовану законом виплату йому заробітної плати, відповідно, мав намір використати такі кошти для реалізації власних потреб.

Крім цього, суд враховує, що на відміну від роботодавця, працівник у трудових відносинах є більш слабшою стороною і невиплата заробітної плати могла змусити його переживати душевні хвилювання та знепокоюватись бездіяльністю підприємства. Обґрунтованими також є доводи про необхідність звернення до суду для захисту порушеного права.

З огляду на викладене та враховуючи наявність порушення з боку відповідача трудових прав позивача, необхідність докладання останнім зусиль для відновлення порушеного права, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що за заподіяну моральну шкоду позивачу є необхідним та достатнім розмір грошової компенсації 15 542,82 грн., відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Пономаренко О.В., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 10.06.2025 року (а.с.47 т.1), додатковою угодою № 1 від 10.06.2025 року (а.с.51 т.1) та ордером на надання правничої допомоги від 15.07.2025 року (а.с.54 т. 1).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

17 липня 2025 року між позивачем як замовником та адвокатом Пономаренко О.В. як виконавцем було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг на суму 5 000,00 грн. (а.с.53 т.1), які сплачені замовником 15.07.2025 року у повному обсязі, що підтверджується банківською квитанцією (а.с.52 т.1).

З урахуванням складності даної справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 5 000 грн. є об`єктивною та розумною, відповідає змісту та обсягу виконаної адвокатом роботи. Відповідачем суду не надано заперечень проти розміру вказаних витрат або заяви про їх зменшення.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Тому рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280, 354 - 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства ЧАЙКА про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ: 31245250, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 155 428,22 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ: 31245250, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку у розмірі 2 833,60 грн. з урахуванням податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ: 31245250, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22 987,36 грн. без урахування податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ: 31245250, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 15 542,82 грн.

Стягнути з Державного підприємства «ЧАЙКА» (код ЄДРПОУ: 31245250, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Державне підприємство ЧАЙКА (код ЄДРПОУ: 31245250, місце знаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А).

Суддя- Лапченко О.М.

01.05.2026 року