Рішення № 136175725, 23.04.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/541/26

Провадження № 2/355/776/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М.М. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4000522 від 15 квітня 2021 року у розмірі 25682,03 гривень, а також стягнути понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4000522.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавця, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення коду, направленого кредитодавцем на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в тому числі через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку "CreditPlus". На умовах, встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 7750,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на дату звернення позивачем до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

30 грудня 2021 року було укладено договір № 30-12/2021-21, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4000522.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4000522. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4000522.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 4000522 від 15 квітня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25682,03 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7750,00 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17670,00 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень, - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень,- заборгованість за комісіями - 0,00 гривень,- інфляційні збитки - 226,36 гривень, - нараховані 3% річних -35,67 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм процесуальним правом та подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що не погоджується із позовними вимогами ТОВ «Коллект Центр» та вважає їх необґрунтованими, зокрема, мотивуючи свою позицію тим, що позивач не надав належних доказів укладення договору, отримання коштів та відсутністю детального розрахунку заборгованості. Також відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів переходу права вимоги. ОСОБА_1 просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки кредитний договір було укладено у 2021 році, а з моменту виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Нею не здійснювалося жодних платежів після 2021 року, не визнавався борг, відповідач, як вона стверджує, не підписувала жодних документів щодо реструктуризації боргу. Таким чином, відповідач вказує, що строк позовної давності сплив. Відтак, ОСОБА_1 просить відмовити ТОВ «Коллект Центр» у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в порядку ст. 179 ЦПК України подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим, таким, що не спростовує підстави, які зазначені в позовній заяві. Представник ТОВ «Коллект Центр» наголосив, що позивачем належним чином підтверджено факт укладення кредитного договору шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснювались погашення за отриманими кредитними коштами за вказаним кредитним договором. Внесення відповідачем грошових коштів на рахунок кредитодавця, є визнанням існування зобов`язань за договором, що, у свою чергу, фактично вказує на підтвердження волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження всіх його умов. На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем було додано до позовної заяви довідку, відповідно до якої 15 квітня 2021 року відбулось перерахування грошових коштів у сумі 7 750,00 гривень від платника, яким є ТОВ «Авентус Україна», згідно договору № 4000522 на номер картки НОМЕР_1 , яку вказав позичальник при заповненні форм на сайті кредитодавця. Щодо розрахунку заборгованості, представник позивача у відповіді на відзив вказав, що у розрахунку заборгованості до позовної заяви чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Звернув увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повного належного виконання умов договору відповідачем. Клієнт на виконання п. 4.2. кредитного договору в момент закінчення строку кредиту через особистий кабінет ініціював продовження його строку шляхом здійснення платежу на суму розміру процентів, що нараховані на дату такого ініціювання. Стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між сторонами, що викладені в даному договорі, нараховано відсотки в межах дії даного договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та його пролонгації. Контррозрахунок, не був проведений відповідачем, у відповідності до всіх погоджених умов договору.

Щодо строку позовної давності, представник позивача посилається на те, що строк позовної давності щодо заявлення вимог про стягнення заборгованості до відповідача за договором не минув. В тому числі, зважаючи на пункт 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину введеного Урядом України, у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) становив з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року). В тому числі, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Відповідно, запровадження на території України карантину і введення воєнного стану припадають на період, у який позивач мав би реалізувати своє право на звернення до суду. Закон України «Про внесення змін до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» від 14 травня 2025 року набрав чинності 04 вересня 2025 року, тож не розповсюджується на вимоги позовної заяви, оскільки на відповідний період було зупинено строк позовної давності, а закон не має зворотної дії в часі. Таким чином, враховуючи вимоги ст. 257, 258 ЦК України, п. 12,19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України з урахуванням роз`яснень Верховного Суду, які викладені у постанові від 07 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності щодо будь-якої вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованим. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

На переконання позивача, посилання відповідача щодо ненадання доказів отримання права вимоги є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Надані документи підписані та засвідчені належним чином, є чинними, правомірність вказаних договорів не оскаржується сторонами.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві вказав, що на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача. У відповіді на відзив представник позивача просив позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання 23 квітня 2026 року не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи. Конверт із судовою повісткою, копією ухвали про відкриття провадження у справі, що були надіслані на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній».

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Сторони скористалися процесуальними правами, подавши заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:

З копії договору № 4000522 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2021 року (далі - договір) слід, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) уклали договір про споживчий кредит, відповідно до п.п. 1.1 якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ІТС товариства. Означений договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором M249338, 15.04.2021 16:01:24 ОСОБА_1 (а.с. 30).

Згідно з п.п. 1.2-1.5 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. 1.3 Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 750,00 гривень. Тип кредиту - кредит. 1.4 Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору. 1.5. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору;- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. 1.5.1. Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник Програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором. Якщо споживач є учасником програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки зазначений в договорі має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в договорі. Якщо споживач не є учасником програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, у зв`язку з чим цей підпункт договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для споживача.

Як слід з п.п. 1.6-1.8 означеного договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. 1.7. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою 693,50% річних. 1.7.2. за зниженою ставкою 346,75% річних. 1.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою 12 167,50 гривень. 1.8.2. за зниженою ставкою 9 958,75 гривень.

П.п. 2.1-2.2 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), заначений в п. 1.4 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті.

Згідно з п. 3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до п. 4.2 договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. Розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до п.п.1.5.1. договору залежить від того чи отримає споживач індивідуальну знижку від товариства на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені відповідно до домовленості сторін, та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього договору (п.п. 3.2-3.3 договору говору № 4000522 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2021 року).

Згідно з п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжено:- за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) договору.

Відповідно до п. 4.2 договору № 4000522 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2021 року порядок продовження строку кредиту за ініціативою споживача (пролонгація): 4.2.1. споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп. 4.2.2. договору. 4.2.2. Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем. Якщо споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство в один із вказаних нижче способів:- перед здійсненням платежу здійснити в особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або- протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений споживачем платіж буде розцінений товариством як пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом.

Додатком № 1 до договору № 4000522 про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2021 року є Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту № 4000522 від 15 квітня 2021 року, який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M249338, 15.04.2021 16:01:24 ОСОБА_1 , копію якого додано до позовної заяви (а.с. 42).

Згідно з копією паспорту споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), відповідачу відомі умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, що підтверджується електронним підписом одноразовим ідентифікатором M249338 на ньому споживача ОСОБА_1 від 15 квітня 2021 року (а.с. 54-55).

Судом досліджено копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (нова редакція) (а.с. 56-59).

З метою підтвердження отримання (перерахування) відповідачу грошових коштів за договором № 4000522 про надання споживчого кредиту позивачем надано копію листа за підписом генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» В. Мазуренка від 10 листопада 2025 року за вих. № 7/17461, у якому на виконання запиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про успішність операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08 липня 2020 року останній надав запитувану інформацію, зокрема, щодо транзакції № 933531162 на суму 7750,00 гривень, дата: 15 квітня 2021 року, 16:02, номер замовлення: 4000522 ОСОБА_1 , номер картки: НОМЕР_1 , статус транзакції: успішно (а.с. 7-8).

Крім того, відповідно до копії листа директора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» В. Довгаля від 11 листопада 2025 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні карти клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яких було передано ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» згідно договорів відступлення прав вимог, а саме: договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року; договору факторингу № 24-01/2022 від 24 січня 2022 року; договору факторингу № 04-02-02/2022 від 04 лютого 2022 року, повідомило, що боржнику ОСОБА_1 15 квітня 2021 року за договором № 4000522 було перераховано 7750,00 гривень, номер транзакції: 933531162, назва платіжної системи: EasyPay (а.с. 9-10).

АТ «Державний ощадний банк України» на виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року надав інформацію, з якої слід, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 . Згідно анкетних даних, які містяться в юридичній справі клієнта, фінансовим номером ОСОБА_1 визначено номер телефону НОМЕР_5 (а.с.74).

Крім того, АТ «Державний ощадний банк України» надано інформацію у виді виписок щодо зарахування грошових коштів на вказаний вище рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 за період з 15 квітня 2021 року по 25 квітня 2021 року на CD-R диску який був досліджений та встановлено, що на рхунок відповідача 15 квітня 2021 року були перераховані кредитні кошти у розмірі 7750 гривень(а.с. 75).

Відповідно до копії картки обліку договору(розрахунок заборгованості) № 4000522 від 15 квітня 2021 року позичальника ОСОБА_1 , здійсненого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», загальна заборгованість за вказаним договором складає: 25420,00 гривень, з яких: 7750,00 гривень - основний борг; 17670,00 гривень - заборгованість за процентами (а.с. 11-16).

З копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 4000522 станом на 10 січня 2023 року, слід, що заборгованість відповідача за означеним договором складає: 25682,03 гривень, з яких: 7750,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту; 17670,70 гривень - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 35,67 гривень - нарахована сума 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України; 226,36 гривень - інфляційні збитки за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 20).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 4000522 від 15 квітня 2021 року, наданого ТОВ «Коллект Центр», станом на 26 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за означеним договором становить 25682,03 гривень, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7750,00 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17670,00 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень, - заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень,- заборгованість за комісіями - 0,00 гривень,- інфляційні збитки - 226,36 гривень, - 3% річних -35,67 гривень (а.с. 21).

Відповідно до копії договору факторингу № 30-12/2021-21, 30 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал (фактор) уклали договір факторингу, за п.п. 2.1-2.2 якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 21 204 683,69 гривень, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. Відповідно до умов договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором (а.с. 22).

З копії платіжного доручення № 317260002 від 30 грудня 2021 року слід, що ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» сплатило 534648,91 гривень з призначенням платежу: оплата згідно договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30.12.2021, без ПДВ (а.с. 23).

Згідно з копією акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2061 штук, після чого, з урахуванням умов договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей, загальна сума заборгованості складає 21 204 683,69 гривень (а.с. 24).

30 грудня 2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали акт приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, копію якого додано до позовної заяви (а.с. 25).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 30 грудня 2021 року до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) відступає ТОВ «Вердикт Капітал» (фактору) право вимоги заборгованостей до боржників клієнта на умовах, передбачених договором факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року згідно вказаного реєстру боржників, де під номером 158 в означеному реєстрі міститься договір № 4000522 від 15 квітня 2021 року, боржник: ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості: 25420,00 гривень (а.с. 26-28).

Інформація аналогічного змісту міститься і у витягу з додатку № 3 до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року - реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30 грудня 2021 року за підписом генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О. В. Іжаковського (а.с. 29).

З копії договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) слід, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених в додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 31-32).

До позовної заяви долучено копію акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 33).

Згідно з копією акту прийому-передачі Реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за яким відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали даний акт про те, що на виконання умов договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 (а.с. 34; 35).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року (том 2), копії витягу з додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, від первісного кредитора до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги за договором боржника ОСОБА_1 № 4000522 від 15 квітня 2021 року, порядковий номер у реєстрі прав вимоги: 52410, загальна сума заборгованості: 25682,03 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 7750,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 17670,00 гривень, - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України: 262,03 гривень (а.с. 36-38; 39).

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд виходить з такого.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 4000522 від 15 квітня 2021 року, який, як передбачено п. 1.4 означеного договору складає 30 днів.

Статтею 256 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як слід з ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Таким чином початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

В подальшому, строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відтак, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Разом з цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 за № 4434-IX виключено пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Означений закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Враховуючи викладене вище, дійшов висновку, що строк позовної давності щодо подачі позову ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 4000522 від 15 квітня 2021 року на дату звернення позивача до суду з означеним позовом не сплив, відтак позовна заява подана в межах строку позовної давності, отже, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п. п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор -Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало вимоги закону, уклало з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримала кредитні кошти, які використовувала на власний розсуд.

Як слід за ст. 1077 ЦК України , що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Факт набуття позивачем права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 4000522 від 15 квітня 2021 року підтверджений належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

Таким чином, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідача їх повернення.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7750,00 гривень.

Однак суд не погоджується з розміром заявлених позивачем до стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 17670,00 гривень.

Суд критично оцінює посилання позивача на відповідні пункти кредитного договору, при обґрунтуванні строку нарахування процентів тривалістю понад 30 днів в порядку пролонгації строку користування кредитом, оскільки належні докази щодо узгодження сторонами пролонгації дії договору матеріали справи не містять.

Позивач, посилаючись на п. 4.2 про надання споживчого кредиту № 4000522 від 15 квітня 2021 року щодо порядку продовження строку кредиту за ініціативою споживача (пролонгації), не надає належних доказів вчинення відповідних дій споживачем (відповідачем).

Відповідно до ч. 1, 2, п. 9 ч. 3, ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) вказано, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони погодили строк його дії на 30 днів, тому починаючи з наступної після спливу 30 дня дати кредитор не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом за процентною ставкою, встановленою в договорі.

Відтак, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають відсотки за користування кредитом в межах погодженого сторонами строку кредитування, а саме: 30 днів, за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,90 % в день, що передбачена п. 1.5 договору, що складає: (7750,00 гривеньх1,90%)/100%= 147,25 гривень, 30 днівх147,25 гривень=4417,50 гривень.

Враховуючи принцип диспозитивності, розрахунок заборгованості за договором кредиту, наданий позивачем, суд, вважає неправомірним проведення нарахування відповідачеві відсотків за процентною ставкою, що становить 1,90% в день за період після спливу 30 дня з дати отримання кредиту.

Отже, з відповідача підлягає стягненню сума відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 4417,50 гривень.

На підставі викладеного вище, до стягнення з відповідача підлягає: 7750,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); - 4417,50 гривень - заборгованість за нарахованими процентами, всього: 12167,50 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 262,03 гривень, з яких: 35,67 гривень - нарахована сума 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України; 226,36 гривень - інфляційні збитки за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України, суд приходить до висновку, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс». (а.с. 47)

Копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 48-49)

Копії заявки на надання юридичної допомоги № 2991 від 01 січня 2026 року, складеної між клієнтом ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс».(а.с. 50)

Копію витягу з акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30 січня 2026 року, складеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», за яким у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 4000522, надано послуги: усна консультація з вивченням документів: 2 години, ціна: 4000,00 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 3 години, ціна: 9000,00 гривень (а.с. 100).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Послуги адвоката про надання правничої допомоги з таких підстав покладаються на відповідача і в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З таких підстав, вказані витрати на правову допомогу є не співмірними із складністю цієї послуги не відповідають критерієм реальності таких витрат, розумності їх розміру. Аналогічну правову позицію було сформульована Великою Палато. Верховного Суду щодо відшкодуванню витрат на правничу допомогу в постанові від 19 лютого 2020 року №7855/9215/15-ц з таких підстав витрати на професійну правничу допомогу слід встановити в розмірі 1300 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, саме: з 25682,03 гривень позовних вимог задоволено 12167,50 гривень, (12167,50х100%):25682,03=47,40%, судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 47,40%, (2662,40х47,40%):100%=1261,97 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 205, 207, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) заборгованість за договором №4000522 від 15 квітня 2021 року у розмірі 12167 (дванадцять тисяч сто шістдесят сім) гривень 50 копійок, з яких:

-7750 (сім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок- заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредиту),

-4417 (чотири тисячі чотириста сімнадцять) гривень 50 копійок - заборгованість за нарахованими процентами.

В іншій частині заявлених позовних вимог у сумі 13514 (тринадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 53 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 1261( одна тисяча двісті шістдесят одна) гривень 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов