Рішення № 136169861, 30.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5897/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому просить:

- Визнати протиправними дії ТУ ДСА в Одеській області щодо видачі ОСОБА_1 , довідки № 4624/24 від 14.11.2024 року про суддівську винагороду, визначену з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 гривні.

- Зобов`язати ТУ ДСА в Одеській області підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з базового посадового окладу заступника голови районного суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, п. 1, 2 частини другої та п.1 частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що видача ТУ ДСА в Одеській області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді 2102 гривні, видана з порушенням вимог діючого законодавства та суперечить ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», оскільки згідно зазначеного закону прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 гривень.

Виходячи з вимог процесуального права та враховуючи те, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні не відповідає Конституції України, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, як норми прямої дії.

За таких обставин ТУ ДСА в Одеській обл. під час видачі мені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 4625/24 від 14.11.2024 року, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку

Ухвалою від 03.03.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

06.03.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відзив обґрунтовано такими доводами.

Відповідач не спростовує факту видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці. Однак відповідач не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності дій при розрахунку сум, вказаних в довідці обчислених за величиною, яка застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року у розмірі 2102,00 грн.

Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. При цьому, звертаємо особливу увагу, що норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. Розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді встановлюють інші закони, які доповнять частину третю статті 135 Закону 1402-VIII і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.

Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон № 3460-ІХ). Статтею 7 Закону № 3460-ІХ визначено у 2024 році установити з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102 гривні. Отже, з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн., тому використовувати величну іншу ніж прямо передбачено Законом, у відповідача не було правових підстав.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Указом Президента України № 202/96 від 20.03.1996 року ОСОБА_1 призначена на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області.

Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2001 року ОСОБА_1 обрана суддею безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року № 1600-VІІІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1600-19#Text).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

12.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області із заявою щодо видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з встановленням з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Листом від 14.11.2024 року ТУ ДСА України в Одеській області повідомлено, що посадовий оклад судді місцевого суду станом на 01.01.2024 року встановлюється відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року та Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік». Враховуючи наведене, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області складено та затверджено штатний розпис кожного місцевого загального суду Одеської області. Згідно з штатним розписом Біляївського районного суду Одеської області станом на 01.01.2024 року посадовий оклад судді становить 63060,00 грн.

Також, ТУ ДСА України в Одеській області видано ОСОБА_1 довідку № 4625/24-Вих від 14.11.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн, встановленого ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік.

Також судом встановлено, що у довідці № 4624/24-Вих від 14.11.2024 року відповідач зазначив доплату за перебування на адміністративній посаді в суді 0,00 грн.

Вважаючи протиправними дії ТУ ДСА України в Одеській області щодо видачі ОСОБА_1 довідки № 4624/24-Вих від 14.11.2024 року про суддівську винагороду, визначену з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 гривні, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст.135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 6 ст.135 Закону № 1402-VIII також передбачено, що суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України Про судоустрій і статус суддів) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 № 11-р/2018.

30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно з Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), серед іншого, ст.130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у ст.135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Приписами п.1 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України Про прожитковий мінімум закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст.135 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України Про прожитковий мінімум щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися, то ж законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди немає.

Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Закон України Про Державний бюджет України на 2021 рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного року на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі Законів України "Про Державний бюджет України", є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24.

Суд враховує, що в постанові від 17 лютого 2026 року по справі № 200/2309/25 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформував такий висновок: у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, дії відповідача в частині видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, що визначений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік - є протиправними.

Крім того, зі змісту наданої позивачу довідки № 4625/24-Вих від 14.11.2024 року вбачається, що окрім неправильного визначення розміру посадового окладу судді місцевого суду, відповідач безпідставно не зазначив у довідці доплату за перебування на адміністративній посаді в суді у розмірі 5% від посадового окладу судді (у довідці вказано 0,00 грн), оскільки відповідно до наказу Біляївського районного суду Одеської області від 03.10.2016 року № 14-ос про відрахування позивача зі штату вказаного суду вбачається, що на момент звільнення позивач перебувала на посаді заступника голови Біляївського районного суду Одеської області.

Так, позивач звільнена у відставку Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 року №1600-VIII (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1600-19#Text), припинення повноважень на адміністративній посаді заступника голови суду відбулося з 26.09.2016 року (п.3 наказу від 03.10.2016 № 14-ос).

За викладених обставин, слід зобов`язати відповідача підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, п. 1, 2 частини другої та п.1 частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, та з урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (адреса: вул. Бабеля, 2, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 26302945) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо видачі ОСОБА_1 , довідки № 4624/24 від 14.11.2024 року про суддівську винагороду, визначену з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2102 гривні.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст.130 Конституції України, п. 1, 2 частини другої та п.1 частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, та з урахуванням доплати за перебування на адміністративній посаді заступника голови суду.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів