Ухвала суду № 136164499, 29.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15815/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Блащука А.М., за участю секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Універсал банк» - адвоката Приходько Л.А., про виправлення описки у рішення суду від 23.02.2026 та виконавчому листі у цивільній справі № 758/15815/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2026 позов Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 41235 (сорок одна тисяча двісті тридцять п`ять) грн 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі двадцять дві) грн. 40 коп.

22.04.2026 Подільським районним судом м. Києва видано 2 (два) виконавчих листи № 758/15815/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 41 235,35 гривень та про стягнення судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

28.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про виправлення описки в якій просить суд, виправити описку в рішенні суду по справі № 758/15815/25 та у виконавчому листі №758/15815/25, виданому Подільським районним судом м. Києва 22.04.2026, і зазначити прописом у дужках суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме, "дві тисячі чотириста двадцять дві".

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Згідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Враховуючи, що виправлення описки проводиться за ініціативою суду, суд вважає за можливе виправлення описки провести без виклику сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Поняття «описка» та «арифметична помилка» різняться за своєю суттю. Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті помилки, яких він сам припустився.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільних справах» від18грудня 2009року №14 передбачено, що, вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичної помилки, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Допущена описка в ухвалі суду є технічною та її виправлення не впливає на зміст рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що в мотивувальній частині рішення допущена описка, а також, що виправлення описки не змінює змісту даного рішення, тому допущена описка підлягає виправленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Виправити описку у третьому абзаці резолютивної частини рішення суду від 23.02.2026 у цивільній справі № 758/15815/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованост та у виконавчому листі №758/15815/25, виданому Подільським районним судом м. Києва 22.04.2026, зазначивши вірно прописом у дужках суму судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: "дві тисячі чотириста двадцять дві" замість помилково вказаної «дві тисячі двадцять дві» грн.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.М.Блащук