Постанова № 13616445, 25.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2011                                                                                           № 12/1861

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зеленіна В.О.

суддів:           

при секретарі:           

Представники сторін:

позивача: не з’явився;

відповідача:не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.11.2010

у справі № 12/1861 ( .....)

за позовом                               Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до                                                   Фермерського господарства "Матвіїха"

про                                                   стягнення 66 946,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Фермерського господарства «Матвіїха» про стягнення 66946,00 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.11.2010 у справі № 12/1861 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства «Матвіїха»: на користь бюджету із зарахуванням на р/р № 33116331700334, ОКПО 22809162, отримувач УДК в Монастирищенському районі, банк отримувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100 – 5834,40 грн. відшкодування збитків, заподіяних самовільним водокористуванням; в доход державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у Монастирищенському районі – державне мито в сумі 102,00 грн.; на р/р 31216264700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в м. Черкаси – 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 23.11.2010 у справі № 12/1861 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Черкаської області порушено, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з’ясовані обставини справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2010 прийнято до розгляду справу № 12/1861. Розгляд апеляційної скарги призначений на 25.01.2011 об 11:00.

25.01.2011 представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

26.08.2010 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Фермерським господарством «Матвіїха».

За результатами проведеної перевірки було складено протокол № 003000 від 26.08.2010 про адміністративне правопорушення та акт від 26.08.2010, в якому зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, а саме: самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 2008 по 01.09.2010.

Також, 26.08.2010 на керівника Фермерського господарства «Матвіїха» на підставі постанови № 002967 було накладено адміністративне стягнення.

30.08.2010 керівнику Фермерського господарства «Матвіїха» державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Осокіним А.В. винесено припис та вказано на необхідність отримання дозволу на спецводокористування до 31.12.2010.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено розрахунок збитків внаслідок самовільного використання води відповідачем за 2008 рік та з 01.01.2009 по 31.08.2009 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 № 290 (надалі – Методика 1), а з 31.08.2009 по 01.09.2010 на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (надалі – Методика 2).

Як вбачається з Методики 2, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Водночас Методика 1 не встановлює наслідком самовільного використання водних ресурсів як забруднення водних об’єктів або забруднення поверхневих та підземних вод, що є обов’язковою умовою для застосування Методики 2 при визначенні розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Таким чином, Методика 2 може застосовуватись виключно за умови забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлене: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

В матеріалах справи міститься довідка № 625 від 20.08.2009 Державного закладу «Монастирищенська районна санітарно-епідеміологічна станція» видана відповідачу проте, що стічні води від сільгоспвиробників не забруднюють навколишнє середовище (випуски стічних вод і відкриті водойми відсутні) і по мірі накопичення вивозяться на сільгоспугіддя.

Станом на час розгляду спору дозвіл на спеціальне водокористування відповідач не отримав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оскаржував протокол № 003000 від 26.08.2010 про адміністративне правопорушення та акт перевірки від 26.08.2010, та не заперечує проти водокористування без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином Фермерське господарство «Матвіїха» визнало свою провину в повному обсязі.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що Методика 2 не може застосовуватись до розрахунку збитків внаслідок самовільного використання води відповідачем в даному випадку.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно з ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, серед іншого, використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним.

Частиною 1 ст. 50 Водного кодексу України встановлено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Пунктом 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” де передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Отже, судом першої інстанції вірно було проаналізовано, перераховано розмір нарахованих збитків, що підлягали стягненню з відповідача за самовільне водокористування без відповідного дозволу за період з 2008 по 01.09.2010 та правомірно задоволено вимоги позивача лише частково в розмірі 5834,40 грн.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими як судом першої так і апеляційної інстанції, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 23.11.2010 у справі № 12/1861 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.11.2010 у справі № 12/1861 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області - без задоволення.

2. Матеріали справи № 12/1861 повернути до господарського суду Черкаській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

27.01.11 (відправлено)