Постанова № 13616443, 24.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                           № 53/188

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Дарниця Плаза"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2010

у справі № 53/188 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Івік"

до                                                   ТОВ "Дарниця Плаза"

про                                                   стягнення 35506,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача Тригубчук О.В. – дов. від 28.09.2010

Пясецький П.Г. – дов. від 28.09.2020

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ІВІК” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 35506,16 грн. (з яких: 27696,00 грн. – основний борг, 3943,72 грн. – інфляційні втрати, 1019,82 грн. – 3% річних та 2846,62 грн. – пеня).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2010 у справі № 53/188 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” 27696,00 грн. основного боргу, 3943,72 грн. інфляційних, 1019,82 грн. річних, 2846,62 грн. пені, 355,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки виконані позивачем підрядні роботи відповідачем, в порушення умов договору, своєчасно оплачені не були.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 27.10.2010, у відповідності до якої просить повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2010 у справі № 53/188 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в стягненні суми пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що оскільки відповідачу не було відомо про розгляд даної справи в суді першої інстанції, тому він не міг заявити про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені.

Позивач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, представника не направив. Про час та місце судового засідання представник позивача повідомлений належним чином (розписка наявна в матеріалах справи).

Представники відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

У судовому засіданні 18.01.2011 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 24.01.2011.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІВІК” (як підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „дарниця плаза” (як замовником) був укладений договір підряду № БП-23/09 від 23.09.2008 (копія договору – а.с.12).

Відповідно до умов названого договору (п.1.1) підрядник зобов'язався власними силами, засобами та матеріалами, відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником, виконати та здати замовнику у встановлений цим договором строк роботи з перенесення радіаторів системи опалення на об’єкті: “Реконструкція об’єкту незавершеного будівництвом (інженерно-лабораторного корпусу) під апаратно-студійний комплекс телерадіокомпанії з офісними і вбудованими приміщеннями магазину та їдальні за адресою: вул. Бориспільська, 9 Е у Дарницькому районі м. Києва”, а замовник зобов’язався надати підряднику фронт робіт, прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору.

Згідно п.3.1 договору договірна ціна визначається на основі твердого кошторису і є твердою. Згідно з договірною ціною (додаток № 2) загальна вартість робіт складає 10302,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1717,00 грн.)

Відповідно до п.2.2 договору зазначена договірна ціна є динамічною і визначається відповідно до правил визначення вартості БМР (ДБН Д.1.1-1-2000), узгоджується одночасно з договором і відображена в розрахунку договірної ціни (додаток № 1 локальний кошторис) і протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2).

Оплату виконаних робіт замовник здійснює на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 протягом 5 робочих днів з дати підписання вказаних документів (п.3.3 договору).

Пунктом 8.2 договору № БП-23/09 від 23.09.2008 передбачено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюються актом форми КБ-2В та довідкою форми КБ-3, які підрядник надає замовнику до 25 числа поточного місяця.

Згідно з п. 8.3 названого договору замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту виконаних робіт, у разі відсутності недоліків (дефектів) виконаних робіт, передає підряднику підписаний акт.

Якщо замовник в 10-ти денний термін не підписує отримані від підрядника акти виконаних робіт та не повідомляє про виявлені недоліки у письмовій формі, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті н підставі одностороннього акту підрядника, який повинен бути направлений на адресу замовника поштою з повідомленням про вручення (п. 8.5 договору).

19.01.2009 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № БП-23/09 від 23.09.2008 (копія – а.с.26), у відповідності до якої у зв’язку зі зміненням обсягу і складу робіт з перенесення радіаторів системи опалення на об’єкті: “Реконструкція об’єкту незавершеного будівництвом (інженерно-лабораторного корпусу) під апаратно-студійний комплекс телерадіокомпанії з офісними і вбудованими приміщеннями магазину та їдальні за адресою: вул. Бориспільська, 9 Е у Дарницькому районі м. Києва” сторони домовились, що вартість додаткових матеріалів та робіт даної додаткової угоди становить 14495,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 2899,00 грн.).

За своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

У відповідності до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання взятих на себе зобов’язань за укладеним договором позивач у січні 2009 виконав, а відповідач прийняв у повному обсязі підрядні роботи на суму 27696,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2009 на вказану суму (копії - а.с.52-56).

Усі названі документі підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками печаток підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, усі виконані позивачем підрядні роботи були прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 на суму 27696,00грн.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується належне виконання позивачем взятих на себе зобов’язань по виконанню робіт за договором підряду № БП-23/09 від 23.09.2008.

Загальна вартість виконаних позивачем робіт у відповідності до договору підряду № БП-23/09 від 23.09.2008 та додаткової угоди № 1 від 19.01.2009 склала 27696,00грн.

Доказів оплати вказаної суми основного боргу (повної або часткової) відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплату виконаних робіт замовник здійснює на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2В та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 протягом 5 робочих днів з дати підписання вказаних документів, то відповідач .

З матеріалів справи вбачається, що вказані документи були підписані сторонами 23.01.2009р.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що, оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем підрядних робіт своєчасно, у встановлений договором строк (протягом 5 робочих днів з 23.01.2009 – тобто, по 30.01.2009) у повній сумі не оплатив, тому місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27696,00 грн. основного боргу за договором.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.3 договору підряду № БП-23/09 від 23.09.2008 встановлено, що у випадку порушення замовником строків розрахунків по договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у сумі 2846,62 грн., оскільки заявлена позивачем до стягнення сума пені не перевищує розміру пені, що підлягає нарахуванню відповідачу за прострочку оплати за період з 31.01.2009 по 31.07.2009.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених положень закону та договору, судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що відповідач у зв’язку з порушенням умов договору в частині строків оплати виконаних робіт також зобов‘язаний сплатити позивачу інфляційні втрати та 3% річних.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 3943,72 грн. та 3% річних в сумі 1019,82 грн. підлягають задоволенню у вказаних сумах. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно необхідно вважати, що сума, яка має бути внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок інфляційних втрат починається з наступного місяця.

З врахуванням наявних у справі доказів та встановлених обставин, судовою колегією зроблений перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, понесених позивачем у зв’язку з несвоєчасною оплатою відповідачем виконаних робіт, з урахуванням дати виникнення заборгованості (31.01.2009р.).

За результатами перерахунку судом встановлено, що за наявності заборгованості відповідача у розмірі 27696,00 грн.:

-          3% річних за період з 31.01.2009 по 19.04.2010 становлять 1010,71 грн.;

-          інфляційні втрати складають 3848,80 грн. (за період з лютого 2009 по квітень 2010).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 27696,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 3848,80 грн., 3% річних у розмірі 1010,71 грн. та пені в розмірі 2846,62 грн. В іншій частині – позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги усього вищезазначеного не спростовують.

Зокрема, посилання скаржника про розгляд місцевим господарським судом даної справи за відсутності представника відповідача у зв’язку з неналежним його повідомленням про час та місце засідання суду, не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до ст.93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

З матеріалів справи вбачається, що усі ухвали місцевого суду у встановленому порядку направлялись судом за юридичною адресою відповідача (02099, м.Київ, вул. Бориспільська, 9), однак, були повернуті поштою відправнику у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а.с.3, 60).

Апелянтом не наведено суду будь-яких поважних причин неможливості отримання ним вказаних поштових відправлень з ухвалами місцевого суду.

За таких обставин доводи апелянта про неповідомлення його місцевим судом про розгляд справи є необґрунтованими та безпідставними, а відтак, судом апеляційної інстанції не муть бути прийняті до уваги його доводи про неможливість подання ним клопотання про застосування позовної давності в частині вимог про стягнення пені.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2010 у справі № 53/188 підлягає зміні на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2010 у справі № 53/188 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2010 у справі № 53/188 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” викласти в наступній редакції:

„1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарниця Плаза” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 33054016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВІК” (03115, м. Київ, вул. Крамського Івана/Котельникова, 14/34, код ЄДРПОУ 19071913) 27696 (двадцять сім тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. основного боргу, 3848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 1010 (одну тисячу десять) грн. 71 коп. - 3% річних, 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. 62 коп. пені, 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 02 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У позові в іншій частині відмовити”.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 53/188 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття..

Головуючий суддя                                                                      

Судді