Ухвала суду № 136164387, 23.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/6432/17-ц

6-231/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Косточки В. В.,

представника заінтересованої особи ПАТ АБ Укргазбанк Рябоконь Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (правонаступник ПАТ "Західінкомбанк"), ПАТ АБ Укргазбанк про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2017 у справі № 757/6432/17-ц тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчими листами Луцького міськрайонного суду Волинської області, а саме: виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2015 № 161/15914/13-ц, виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.08.2015 № 161/15914/13-ц, виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.04.2011 № 2-1345/11. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 в справі № 903/1041/21 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність встановлено, що починаючи з 2012 року щодо боржника ОСОБА_1 було відкрито 14 виконавчих проваджень. Відповідно різними органами виконавчої служби, зокрема (Другим відділом ДВС у м. Луцьку ЗМУМЮ (м. Львів), відділом примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області ЗМУМЮ (м. Львів), відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, приватними виконавцями виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С., Пирога С. С. , Клехо А. Є. ), здійснювались заходи щодо виявлення та продажу майна боржника для задоволення вимог кредиторів, у тому числі для задоволення вимог АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ФК «Профкапітал». Під час виконавчого провадження, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. винесена постанова про розшук майна боржника № 26659550 від 03.03.2018 ВП, згідно з якою все рухоме майно знаходиться в розшуку. Всі активи, на які можна було звернути стягнення та які були виявлені під час виконавчого провадження, були відчужені для задоволення вимог кредиторів. Вимоги стягувачів за виконавчими листами Луцького міськрайонного суду, невиконання яких слугувало винесення Печерським районним судом м. Києва ухвали від 11.07.2017, були предметом розгляду Господарським судом Волинської області. І, як наслідок, ухвалою від 25.07.2023: п. 3. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_4), вважати погашеними перед ТОВ Фінансова компанія ПРОФКАПІТАЛ (вул. Підвисоцького Професора,14, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 39827967) та ПАТ АБ Укргазбанк (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280); п. 4. Звільнити боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_4) від боргів ТОВ Фінансова компанія ПРОФКАПІТАЛ (вул. Підвисоцького Професора, 14, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 39827967) та ПАТ АБ Укргазбанк (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280), окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 ГК України, з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.07.2023 в справі № 903/1041/21 було, зокрема, зобов`язано органи Державної виконавчої служби закрити виконавчі провадження та зняти всі арешти та обмеження стосовно ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зняття арештів виконавцями підтверджується витягами з ЄРБ та АСВП. Обмеження щодо права виїзду за межі України заінтересованою Особою_1 знято не було, що підтверджується листом Державної прикордонної служби України від 08.09.2025, що зумовило звернення заявника до суду з даною заявою. Заявник просить суд скасувати обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2017 в справі № 757/6432/17-ц.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності, просять заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи ПАТ АБ "Укргазбанк" Рябоконь Н. С. просила відмовити в задоволенні заяви.

У судове засідання представники відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (правонаступник ПАТ "Західінкомбанк") не з`явилися.

Суд, вивчивши заяву, заслухавши думку представника заінтересованої особи ПАТ АБ "Укргазбанк" Рябоконь Н. С., дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Відповідно до статей 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч. 3 ст. 441 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

У справі «Soeringvs UK» від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок доитримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також, у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 (справа № 760/1293/17-ц).

Згідно з ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути скасоване у разі встановлення судом факту усунення підстав, з якими закон пов`язує застосування такого обмеження.

Вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд з`ясовує наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, обов`язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на заявника (ст. 12 ЦПК).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник посилається, зокрема на знеособлені судові рішення, розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Однак, такі рішення не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України, оскільки не містять відомостей, що дозволяють ідентифікувати учасників справи, фактичні обставини справи та їх зв`язок із заявником у даному провадженні. Щодо посилання на судову практику, то це може враховуватися судом виключно як орієнтир правозастосування, однак не є доказом на підтвердження обставин, які підлягають встановленню у конкретній справі.

Установлено, що до заяви не додано документів, які б доводили викладене в заяви, та які суд мав би дослідити в судовому засіданні, зокрема, це: ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2017 в справі № 757/6432/17-ц, якою ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, постанови органів державної виконавчої служби про закриття виконавчих проваджень та зняття всіх арештів та обмежень стосовно ОСОБА_1 .

Заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на день розгляду заяви, відпали підстави для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, те, що заявником виконуються зобов`язання або ж наявні обставини, які свідчать про неактуальність такого обмеження.

Ураховуючи означене вище, судом не встановлено наявність обставин для скасування обмежувальних заходів накладених на заявника внаслідок невиконання зобов`язань, які потягли за собою вжиття заходів забезпечення виконавчого провадження у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, тому заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», статтями 1-22, 81, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" (правонаступник ПАТ "Західінкомбанк"), ПАТ АБ Укргазбанк про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 27.03.2026.

Суддя В. В. Єрмічова