Постанова № 13616426, 24.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011                                                                                           № 41/384

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Марковська В.В., представник, довіреність № Д/07/2010/12/29-8

від 29.12.2010;

від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.11.2010

у справі № 41/384 ( )

за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго”;

до                                                   Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”;

про                                                   стягнення 245614,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у справі № 41/384 задоволено частково позов Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” про стягнення 245614,83 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 206290,10 грн. основного боргу, 19009,75 грн. інфляційних втрат, 7656,27 грн. 3% річних, 2329,56 грн. державного мита, 223,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” (далі – КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що ним укладено з ГІОЦ КМДА договір № 637 і кошти від мешканців надходять на рахунок ГІЦ КМДА, це дає підстави вважати, що КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” виконало свої зобов’язання за договором від 11.12.2007 № 7560260, а наявність договору з ГІЦ КМДА спростовує доводи позивача, що відповідач повинен до 10 числа щомісяця сплачувати, а не забезпечувати оплату коштів від мешканців на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА.

          Також, заявник зазначає, що судом неправомірно застосовано положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення збитків внаслідок інфляції та 3% річних за час прострочення.

          Представник Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (далі – АЕК „Київенерго” в особі СВП „Енергозбут Київенерго”) у відзиві на апеляційну скаргу КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” – без задоволення.

          В засідання суду 24.01.2011 КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 27.12.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

          Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Крім того, про належне повідомлення КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” про прийняття апеляційної скарги КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представником підприємства ухвали суду від 27.12.2010.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між АЕК „Київенерго” (Постачальник) та КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло –Сервіс” (Споживач) 11.12.2007 укладено договір № 7560260 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого Постачальник зобов’язався виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

          Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 Постачальник зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення – в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання – протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для Споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого Споживачем акта за підписом повноваженого представника “Постачальника”).

Сповіщати Споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок Постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2 до договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття Споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у Споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання – як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 оформлену Постачальником платіжну вимогу-доручення на саму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

          Листом від 03.06.2010 № 048-21-6641 позивач повідомив відповідача про порушення умов договорів, зокрема, договору № 7560260 в частині повної оплати за спожиту теплову енергію та зазначив, що по вказаному договору станом на 01.05.2010 заборгованість становила 341693,58 грн. Цим листом позивач дав згоду відповідачу на продовження терміну дії договору до 05.06.2011.

          Отже, спірний договір є чинним та діє до 05.06.2011.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Позивачем в період з 01.08.2008 по 01.08.2010 поставлено, а відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 770608, 81 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 563933, 89 грн., а тому заборгованість перед позивачем становить 206290,10грн., що підтверджується обліковими картками за вказаний період та відомостями обліку споживання теплової енергії, які підписані відповідачем.

          Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

          Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Матеріалами справи не доведено відсутність вини відповідача в порушенні ним своїх зобов’язань за договором № 7560260.

          Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню.

          Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 30815, 97 грн. інфляційних втрат та 8508, 76 грн.3 % річних.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати і, зробивши відповідний перерахунок, мотивовано стягнув 3% річних в сумі 7656,27 грн. та інфляційні втрати в сумі 19009,75 грн.

          Заперечення скаржника, що судом неправомірно застосовано положення ст. 625 ЦК України щодо стягнення збитків внаслідок інфляції та 3% річних за час прострочення, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання.

          Доводи заявника, що внаслідок укладення з ГІОЦ КМДА договору № 637 кошти від мешканців надходять на рахунок ГІЦ КМДА, що дає підстави вважати, що КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” виконало свої зобов’язання за договором від 11.12.2007 № 7560260, не можуть бути прийняті судом як підстава для скасування рішення суду у даній справі, оскільки договір № 7560260 є чинним до 05.06.2011 та підлягає виконанню на визначених сторонами умовах.

          Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          За результатами розгляду апеляційної скарги КП з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з'ясовано судом першої інстанцій з достатньою повнотою та з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України.

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у справі № 41/384.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у справі № 41/384 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 41/384 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Повернути Комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду „Житло-Сервіс” (01004, м. Київ, Узвіз Крутий, 3, код ЄДРПОУ 31025659) з Державного бюджету України надлишково сплачені кошти в сумі 63,29 грн. за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2010 у справі № 41/384, перерахованих платіжним дорученням від 02.12.2010 № 646 (оригінал платіжного доручення від 02.12.2010 № 646 залишити в матеріалах справи № 41/384).

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.01.11 (відправлено)