Рішення № 136164213, 30.04.2026, Оболонський районний суд міста Києва

30.04.2026 Справа № 758/20868/25

Справа пр. № 2/756/4064/26

ун. № 758/20868/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суду міста Києва в складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до Подільського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 24 березня 2023 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101774892, згідно з умовами якого ТОВ "Мілоан" надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 2500,00 грн на строк 105 календарних днів. Кінцевий термін повернення кредиту - 07 липня 2023 року. Комісія за надання кредиту - 475,00 грн, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Денна процентна ставка за користування кредитом становила 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, протягом пільгового періоду.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 становить 10475,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 2500,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 7500,00 грн, комісія за надання кредиту у сумі 475,00 грн.

За договором відступлення прав вимоги від 27 липня 2023 року № 102-МЛ/Т, укладеним між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", первісний кредитор відступив позивачеві право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 у сумі 10475,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 2500,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 7500,00 грн, комісія за надання кредиту у сумі 475,00 грн, а також присудити з нього судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26 грудня 2025 року справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

04 лютого 2026 року вказана справа надійшла до Оболонського районного суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 лютого

2026 року справу передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 12 лютого 2026 року прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.

Також, вказаною ухвалою витребувано в АТ "Універсал Банк" належним чином засвідчені документи з інформацією, чи було зараховано кошти у сумі 2500,00 грн у період з 24 березня 2023 року до 29 березня 2023 року на банківський рахунок клієнта

ОСОБА_1 , відкритий в АТ "Універсал Банк", до якого емітовано картку

№ НОМЕР_1 .

27 лютого 2026 року представник відповідача адвоката Брадарська Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в якому зазначила, що позивач не надав доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Також представниця відповідача наголосила на неправомірності нарахування комісії за надання кредиту, необґрунтованості розміру процентів та порушення меж їх нарахування. У зв`язку з цим адвокат Брадарська Н.В. просила суд відмовити ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" у задоволенні позову. Також представниця відповідача не погодилась з заявленим до стягнення розміром витрат на правничу допомогу, вважала його необґрунтованим та неспівмірним з обсягом наданих послуг.

11 березня 2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що ОСОБА_1 , підписуючи кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами кредитування, які викладені у паспорті споживчого кредиту. Представник ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" стверджував, що ця фінансова компанія не є банківською установою, а тому не може надати виписку по рахунку позичальника. Представник позивача вказав, що ОСОБА_1 не надав доказів на спростування обставин, що кредитні кошти у сумі 2500,00 грн надійшли на банківський рахунок відповідача, та доказів на спростування розміру заборгованості за кредитом. Позивач наголосив, що сторона відповідачапомилково трактує нараховані проценти як надмірну санкцію, оскільки за своєю правовою природою вони є платою за користування грошовими коштами. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то представник позивача вважає їх обґрунтованими та документально підтвердженими.

12 березня 2026 року представниця відповідача подала до суду заперечення, в яких вона категорично не погодилась з доводами, викладеними у відповіді на відзив, вважає їх безпідставними, такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права, перекручуванні фактів та ігноруванні сталих правових позицій Верховного Суду. Адвокат Брадарська Н.В. стверджувала, що договір про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 є безгрошовим, комісія є нікчемною, проценти є прихованою штрафною санкцією, правомочність позивача сумнівна, витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені та штучно завищенні.

02 квітня 2026 року до суду надійшли витребувані в АТ "Універсал Банк" письмові докази.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом з`ясовано, що 24 березня 2023 року ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", договір про споживчий кредит № 101774892, за умовами якого ТОВ "Мілоан" зобов`язалось надати позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 2500,00 грн на строк 105 календарних днів. Кінцевий термін повернення кредиту - 07 липня 2023 року.

Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня

2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від

01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі

№ 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 2.1 договору про надання споживчого кредиту від 24 березня 2023 року

№ 101774892 сторони погодили, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_2 .

На підтвердження факту надання ТОВ "Мілоан" позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 2500,00 грн позивач надав платіжне дорученням від 24 березня 2023 року № 61621155 (а. с. 13). У довідці, наданій АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 12 лютого 2026 року про витребування доказів, зазначено, що банком було емітовано ОСОБА_1 картку № НОМЕР_3 . На банківський рахунок, до якого емітовано цю картку, 24 березня 2023 року надійшли грошові кошти у сумі 2500,00 грн.

Наведені докази спростовують доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження виконання кредитодавцем за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту в розмірі, обумовленому договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позичальник ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, допустив заборгованість за тілом кредиту у сумі 2500,00 грн.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з пп. пп. 1.5.2, 1.5.3 п. 1.5, 1.6. договору про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 750,00 грн, які нараховуються за ставкою 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 6750,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Особливості нарахування фіксованої процентної ставки визначені п. п. 2.2, 2.3 цього договору.

Проценти за користування кредитом у сумі 7500,00 грн нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування (з 24 березня 2023 року по 07 липня

2023 року), виходячи з процентної ставки, визначеної п. 1.5 договору про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку чи іншій кредитній установі встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (кредитною установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (у тому числі і в судовому порядку).

У пп. 1.5.1 п. 1.5 договору про споживчий кредит від 24 березня 2023 року

№ 101774892 сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 475,00 грн та нараховується за ставкою 19 % відсотків від суми кредиту одноразово.

Розмір комісії не був прихованим. Так, позичальник ОСОБА_1 ознайомився і погодився з ним, підписуючи кредитний договір.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від

24 березня 2023 року № 101774892 становить 10475,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 2500,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 7500,00 грн, комісія у сумі 475,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу.

Ч. 3, ч. 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі договору відступлення прав вимоги від 27 липня 2023 року № 102-МЛ/Т, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", первісний кредитор відступив позивачеві право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зазначив, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня

2021 року у справі № 5026/886/2012).

На підтвердження відступлення ТОВ "Мілоан" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прав вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 позивачем надано договір про відступлення прав вимоги від 27 липня 2023 року № 102-МЛ/Т, додаткову угоду до нього від 04 лютого 2025 року № 1, акт приймання-передачі реєстру боржників від 27 липня

2023 року, платіжну інструкцію від 27 липня 2023 року № 72145, що засвідчує сплату новим кредитором первісному кредитору коштів за договором про споживчий кредит від

24 березня 2023 року № 101774892.

Таким чином, позивачем доведено з покликанням на належні, допустимі та достовірні докази факт переходу до нього права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892.

З огляду на викладене суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року № 101774892 у сумі

10475,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту у сумі 2500,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 7500,00 грн, комісія у сумі 475,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. До інших видів правничої допомоги законодавець відніс види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Захист клієнта, представництво його інтересів та інші види правничої допомоги адвокат здійснює на підставі договору про надання правничої допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі

№ 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отож при вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості процесуального закону, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам процесуального законодавства (ст. ст. 134, 137 ЦПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (додаткова постанова Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та адвокатським об`єднанням "Апологет", акт наданих послуг від 11 грудня 2025 року

№ Д/10559, детальний опис наданих послуг до акта наданих послуг від 11 грудня 2025 року № Д/10559.

Обставини справи є типовими для ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит), обсяг доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є типовими у всіх справах, що не вимагає тривалого часу для їх збору. Позовна заява, складена адвокатським об`єднанням "Апологет", є шаблонною та не вимагає багато часу для її підготовки та збору доказів.

Ураховуючи обставини цієї справи, явну неспівмірність заявлених до стягнення позивачем витрат на правничу допомогу із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатами адвокатського об`єднання на виконання робіт, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь відповідача компенсації підлягають судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит від 24 березня 2023 року

№ 101774892 у сумі 10475(десять тисяч чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з заборгованості за тілом кредитом у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, процентів за користування кредитом у сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок, комісії у сумі 475 (чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35234236) судовий збір у у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК