Ухвала суду № 136164097, 30.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9351/25

Провадження №: 2/755/6671/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, у складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» - ОСОБА_1 , про повторне витребування доказів та накладення штрафу, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ТОВ «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

До позовної заяви позивачем додано два клопотання про витребування доказів, у яких позивач просить витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю:

1) щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , та щодо підтвердження факту зарахування коштів 01 лютого 2024 року на таку платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 1 600,00 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

2) щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , та щодо підтвердження факту зарахування коштів 01 лютого 2024 року на таку платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», у сумі 13 200,00 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

13 серпня 2025 року (вхід. № 47382) від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшла витребувана інформація, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 01 лютого 2024 року здійснено грошові перекази у сумі 13 200,00 грн та 1 600,00 грн.

Водночас, 23 квітня 2026 року (вхід. від 20 квітня 2026 року № 22802, отримано суддею Хромовою О.О. 27 квітня 2026 року) через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Українські Фінансові Операції» адвокат Дідух Є.О., подав до суду клопотання про повторне витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк», та накладення на АТ КБ «ПриватБанк» штрафу за невиконання вимог ухвали суду від 30 травня 2025 року.

На обгрунтування заявленого клопотання представником позивачем зазначено, що станом на момент подання вказаного клопотання в матеріалах справи відсутня відповідь АТ КБ «ПриватБанк», витребувані докази суду не надані, причини невиконання вимог ухвали суду банк не повідомив. Таким чином, слід повторно витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» зазначену в ухвалі суду від 30 травня 2025 року інформацію, та накласти на АТ КБ «ПриватБанк» штраф за невиконання ухвали суду від 30 травня

2025 року.

Вивчивши подане клопотання про витребування доказів та накладення штрафу за невиконання ухвали суду, суд приходить до такого висновку.

Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті

83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частин сьомої-десятої статті 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до частин першої-другої статті 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом першим статті 144 ЦПК України, одним з видів заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно до частини першої статті 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Як уже зазначалось раніше, 13 серпня 2025 року (вхід. № 47382) від АТ КБ «ПриватБанк» до суду на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року надійшла витребувана інформація, яка долучена до матеріалів справи, а тому відсутні правові підстави для повторного витребування такої інформації, і, як наслідок, у задоволенні клопотання в частині застосування заходів процесуального примусу у виді накладення штрафу.

Керуючись статтями 84, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» - Дідуха Євгена Олександровича, про повторне витребування доказів та накладення штрафу, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню. Відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Суддя О.О. Хромова