Рішення № 136162404, 30.04.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/573/26

Провадження № 2/571/341/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Качмар М.Я.,

з участю секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Міньковська А.В. звернулася у суд із даним позовом, який мотивує тим, що 16.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27260818, за умовами якого відповідачці перераховані грошові кошти на картковий рахунок у сумі 13000 грн.

Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 27260818 від 16.02.2022 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором становить 44980 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13000 грн.; заборгованість за відсотками становить 31980 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Просять стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 44980 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2026 дану справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачка, у встановлений ухвалою судом строк подала відзив на позов. У якому вказує, що матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору 27260818 від 16.02.2022 року відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством України. Лист iPay.ua про перерахування невідомій особі на невідомі реквізити грошових коштів в сумі 13 000,00 не є належними доказами, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів. Відтак просить відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якому зазначено, що положення кредитного договору підтверджують добровільність укладення правочину, належне інформування Клієнта та дотримання Товариством вимог законодавства при наданні фінансової послуги. Отже, 16.02.2022 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 27260818. Згідно з відомостями, відображеними у Довідці про ідентифікацію клієнта, сформованій ТОВ «ФК «ІРБІС» 01 вересня 2025 року, ОСОБА_1 була ідентифікована 16.02.2022, тобто безпосередньо у момент вчинення електронного правочину щодо укладення Кредитного договору № 27260818. У довідці зазначено, що укладення договору відбулося шляхом акцепту оферти Клієнтом із застосуванням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора. Відображено унікальний одноразовий ідентифікатор (код підпису) 631274, який був направлений на номер телефону, зазначений Клієнтом при укладенні договору +380990580469, а також зафіксовано дату підписання договору 16.02.2022. Наданий документ лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за вих. № 3152_251021114825 від 21-10-2025 є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів Відповідачу, адже містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу та містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку.

Судом установлено, що 16.02.2022 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 631274.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору ТОВ "ФК "Ірбіс" надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 13000 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому, клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього договору: пільговий період 30 календарних днів з 16.02.2022 по 18.03.2022, пільгова процентна ставка 2,2%; стандартний період 60 календарних днів з 19.03.2022 по 17.05.2022, стандартна процентна ставка 3%.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору передбачено, що видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом в особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 17.05.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 17.05.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором (п. 11.1 Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору ТОВ "ФК "Ірбіс" 16.02.2022 року перераховано грошові кошти в сумі 13000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачкою, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення". (а.с.31)

Згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості за Кредитним договором у відповідачки перед ТОВ "ФК "Ірбіс" станом утворилася заборгованість у розмірі 44980 грн, з яких: 13000 грн тіло кредиту, 31980 грн відсотки за користування кредитом.

01 вересня 2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика" укладено договір факторингу № 01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Ірбіс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Позика" права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а останнє зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ "ФК "Ірбіс" суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 ТОВ "ФК "Ірбіс" відступило ТОВ "ФК "Позика" право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 27260818 від 16.02.2022 в сумі 44980 грн, з яких 13000 грн заборгованість за тілом кредиту; 31980 грн заборгованість за відсотками. (а.с.12)

Таким чином, наданий представником позивача копії договору факторингу та витягу реєстру права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги до позивача у спірних правовідносинах.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 13000 грн, правові підстави для нарахування відсотків протягом погодженого сторонами строку дії договору, відсутність будь-яких платежів зі сторони відповідачки на погашення кредитної заборгованості перед первісним кредитором та позивачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідачки у користь ТОВ "ФК "Позика" заборгованості за Кредитним договором у загальній сумі 44980 грн.

Суд не погоджується з доводами сторони відповідача, викладеними у відзиві на позов, про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачу Товариством направлялася оферта, а відповідач у відповідь надіслала свою згоду акцепт, оскільки без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Суд також враховує, що сам по собі заперечувальний характер пояснень відповідачки про неотримання кредиту, за відсутності належних і допустимих доказів на їх підтвердження, не може бути підставою для висновку про неукладення договору або невиконання кредитодавцем свого обов`язку з надання коштів.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн, вважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн,

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" заборгованість за кредитним договором № 27260818 від 16.02.2022 в розмірі 44980 грн. (сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30-денний строк із дня складення рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 Київської області, IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя М.Я.Качмар