Ухвала суду № 136161077, 30.04.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/282/26

номер провадження 2/546/449/26

УХВАЛА

30 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.

Ухвалою судді від 01 квітня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, розгляд справи призначено на 30 квітня 2026 року.

22 квітня 2026 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідачка заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в позові повністю. В обґрунтування заперечень посилалася, зокрема, на те, що факт надання кредиту конкретному позичальникові є однією з основних обставин, яку повинен довести позивач. Як доказ видачі кредиту позивач посилається на лист сервісу онлайн- платежів іРау.uа, в якому зазначено, що 22.01.2022 нібито було успішно перераховано 6 500,00 грн на картку з маскованим номером НОМЕР_1 . Разом із тим, такий документ не є банківською випискою по рахунку відповідача, не є довідкою банку-емітента про належність картки саме відповідачу, не містить повного номера рахунку та не підтверджує, що саме відповідач отримала ці кошти. За відсутності належного підтвердження зв`язку між відповідачем та карткою, на яку, за твердженням позивача, здійснено переказ, не доведено одну з базових умов кредитного зобов`язання надання кредиту саме позичальникові. Наданий лист платіжного сервісу іРау.uа датований 21.10.2025, тобто сформований через значний проміжок часу після нібито видачі кредиту 22.01.2022, а тому не є первинним документом моменту проведення операції та не усуває сумнівів щодо належності картки відповідачу і фактичного зарахування коштів саме на її рахунок. При цьому лист платіжного сервісу підтверджує лише відображення певної операції в системі сервісу, але не підтверджує зарахування коштів саме на рахунок, відкритий на ім`я відповідача

27 квітня 2026 від представника позивача - Сімутіна М.С. надійшла відповідь на відзив.

27 квітня 2026 від представника позивача - Сімутіна М.С. також надійшло клопотання про витребування доказів, в якому вказано, що ТОВ «ФК «ІРБІС» виконало всі необхідні вимоги для укладення договору про надання фінансового кредиту № 96002263 від 22.01.2022, у зв`язку з чим 22.01.2022 було перераховано грошові кошти на банківський рахунок відповідача (Клієнта) у розмірі 6 500 грн 00 коп., що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 21.10.2025, копія якого була додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи. Зазначено також, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» є платіжною установою (платіжним сервісом), яка виступає посередником під час здійснення переказу грошових коштів від первісного кредитора до відповідача. Зокрема, перерахування кредитних коштів здійснюється первісним кредитором через зазначену платіжну платформу шляхом ініціювання переказу грошових коштів на банківський рахунок (платіжну картку) відповідача. А тому наявна в матеріалах справи копія листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 21.10.2025 є належним та допустимим доказом, що підтверджує перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором.

Незважаючи на наявність у матеріалах справи належних та допустимих доказів перерахування кредитних коштів, представник позивача вважає за доцільне витребувати додаткові докази такого перерахування з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження того, що заборгованість підлягає стягненню саме з особи, яка фактично отримала та використовувала кредитні кошти, з урахуванням того, що позивач позбавлений можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки вони містять інформацію, що становить банківську таємницю.

Просив витребувати у Акціонерного товариства "Сенс Банк" наступні докази:

-інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ;

-виписку про рух грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 22.01.2022 - 28.01.2022 з відображенням часу зарахування коштів;

-інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 22.01.2022 - 28.01.2022;

-ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу

місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та інші наявні відомості щодо даної особи.

Крім цього, посилаючись на положення статті 127 ЦПК України, представник позивача просив поносити строк для подання клопотання про витребування доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема клопотання представника позивача, доходить наступних висновків.

Клопотання про витребування доказів судом повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу (частина перша статті 84 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом установлено, що позовна заява надійшла до суду 23 березня 2026 року. До позову клопотання про витребування доказів судом додано не було.

Відповідно до частини четвертої статті 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак стороною позивача не були вжиті заходи, як того вимагають положення частини четвертої статті 83 ЦПК України та не зазначено про неможливість подання доказів разом із позовною заявою.

Клопотання представника позивача про витребування доказів надійшло до суду лише 27 квітня 2026 року після подання відповідачкою відзиву.

За положеннями частини першої статті 84 ЦПК України, якщо клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Однак представником позивача не обґрунтовано неможливість подання клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою, а лише зазначено, що позивач у позовній заяві не зазначав про необхідність витребування доказів, оскільки на момент подання позову було надано всі наявні у позивача докази, а додаткові, які дають можливість однозначно встановити факт отримання або неотримання відповідачем кредитних коштів за спірним договором, можуть бути отримані лише шляхом їх витребування судом.

Тобто, наведені стороною позивача обставини жодним чином не обґрунтовують неможливість подання клопотання про витребування доказів в установлені законом строки.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На думку суду, наведені представником позивача підстави для поновлення строку для подачі клопотання, не є поважними, клопотання представника позивача про витребування доказів подане з пропуском установлено законом строку та не обґрунтовано неможливість подання клопотання про витребування доказів судом у встановлений строк з причин, що не залежали від сторони позивача.

У зв`язку із вищезазначеним у задоволенні клопотання представника позивача Сімутіна М.Р. про витребування доказів слід відмовити.

Водночас суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи, оскільки 27 квітня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, тому станом на 30 квітня 2026 року не спливли процесуальні строки для подання відповідачкою заперечень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 83, 84, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Сімутіна Михайла Романовича про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та клопотанні про витребування доказів.

Відкласти розгляд справи на 08 годину 40 хвилин 27 травня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.В. Зіненко