Ухвала суду № 136158140, 28.04.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/519/26

Провадження № 1-кп/0285/425/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Звягель кримінальне провадження № 285/519/26 (12024060530000851) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, лікаря, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеса, громадянина України,, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України

УСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження підсудне Звягельському міськрайонному суду Житомирської області, підстав для його закриття або зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Прокурор заявила клопотання про призначення кримінального провадження 12024060530000851 до судового розгляду та про продовження строку тримання під вартою на два місяці обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , оскільки даний строк закінчується, а розгляд кримінального провадження триває, та існують ризики, які встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , мотивуючи його тим, що встановлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України суттєво зменшились. Зокрема, захист вказує на стан здоров`я обвинувачених, наявність міцних соціальних зв`язків, позитивну характеристику та неможливість сплатити визначену судом заставу у розмірі 513 440 грн, оскільки в обвинувачених відсутня зазначена сума коштів.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження до обвинувачених, були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , закінчується, однак судовий розгляд по даному провадженню не розпочався.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі.

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Врахування тяжкості злочину має раціональний зміст, оскільки тяжкість свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризики ухилення підозрюваного від слідства, суду (рішення ЄСПЛ «W проти Швейцарії»).

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, до чого їх може спонукати тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Твердження захисту про безпідставність продовження строку тримання обвинувачених під вартою у зв`язку з недоведеністю ризиків, суд вважає необґрунтованим. Стороною захисту не надано суду належних доказів, які б давали підстави для заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Звертаючись із клопотанням про зміну запобіжного заходу під час судового засідання, сторона захисту, заперечуючи щодо задоволення клопотання, не надала доказів, що майновий стан, сімейні зв`язки та рід занять обвинувачених виключають такий ризик як переховування від суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на них обов`язків. Суд зазначає, що сторона захисту не надала нових переконливих доказів зміни майнового стану підозрюваних, які б свідчили про об`єктивну неможливість внесення застави, що була визначена судом раніше з урахуванням обставин справи. Сама по собі відсутність коштів у обвинувачених не є безумовною підставою для зменшення застави до рівня, який не зможе стримувати особу від порушення процесуальних обов`язків.

Суд враховує практику ЄСПЛ (зокрема, справу «Бакланов проти Росії»), де зазначено, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають інтереси суспільного порядку, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу або зменшення розміру застави наразі відсутні.

Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинувачених під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянням, які інкримінуються обвинуваченим, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної їх поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних на даний час умов. В зв`язку з чим, суд клопотання прокурора задовольняє та продовжує строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ще на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи зазначені обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність визначення обвинуваченому застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим заставу у розмірі 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та зумовити їх належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч. ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинувачених такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому вони проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання/місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду кримінального провадження повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «ВКЗ».

Керуючись ст.ст. 27, 107, 177-178, 369, 371, 372, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 285/519/26 (12024060530000851) за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Звягельського міськрайонного суду Житомирської області (м. Звягель, вул. І.Франка, 31) на 29.04.2026 о 11 год 00 хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 26.06.2026 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України. Визначити розмір застави кожному по160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 513 440 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA 758201720355229001500000277, код отримувач: 26278626, Отримувач: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , такі обов`язки:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

-не спілкуватися, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі невиконання ними покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу..

У судове засідання викликати наступних учасників кримінального провадження: прокурора, уповноваженого на участь в кримінальному провадженні, обвинувачених їх захисників та свідків згідно реєстру.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Головуючий: