Рішення № 136157457, 29.04.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7446/25

Провадження № 2/0274/912/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"29" квітня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

з участю секретаря Айрапетян А. А.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024 у розмірі 12824,38 грн та судові витрати.

Короткий виклад доводів позову

Позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» обґрунтовані тим, що 06.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 00-9892218 (далі договір № 00-9892218, кредитний договір № 00-989221) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора 12560, за умовами якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало відповідачці грошові кошти у сумі 6152,50 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .

14.05.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал, згідно із яким позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9892218.

Відповідачка свої зобов`язання щодо сплати тіла кредиту, відсотків за його користування та комісії належним чином не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 15499,38 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6152,50 грн; заборгованості відсоткам в розмірі 6671,88 грн та 2675,00 грн - штрафних санкцій. Проте позивач не заявляє позовних вимог про стягнення штрафних санкцій.

Відзив на позовну заяву позивачка не подавала.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 05.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, надав згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді.

Відповідачка про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, шляхом публікації оголошення про виклик на вебпорталі судової влади України, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 1ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 06.08.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9892218 у формі електронного документа за умовами якого сума ліміту кредитної ліні становить 5350,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія, строк 360 календарних днів, дата повернення кредиту 01.08.2025, тип процентної ставки - фіксована, денна стандартна процентна ставка складає 1,5 % в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми кредиту, що складає 802, 50 грн (одноразово). Орієнтовна реальна процентна ставка за користування кредитом за стандартною процентною ставкою становить 9115,87 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 34079,50 грн. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12560 (а.с. 15-24).

Графік розрахунків, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку №1 до кредитного договору № 00-9892218 від 06.08.2024, дата видачі кредиту 06.08.2024, дата повернення кредиту 01.08.2025, кількість днів у розрахунковому періоді 25 днів, останній - 10 днів, сума кредиту 5350,00 грн, проценти 27365,25 грн, комісія 802,50 грн, реальна річна процентна ставка 6804,98 %, загальна вартість кредиту 33517,75 грн. Графік підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 12560 (а.с. 25).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 ідентифікована як позичальниця за укладеним договором, оскільки акцептувала, підписавши 06.08.2024 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 12560, направленого на номер телефону (а.с. 42).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» та додатку до нього, на виконання умов кредитного договору № 00-9892218 від 06.08.2024 на карту № НОМЕР_2 хх-ххх -7459 ОСОБА_1 06.08.2024 перераховано кошти у сумі 5350,00 грн, номер платіжної інструкції 124893409, номер транзакції 42294-48369-62844 (а.с. 26-27, 43, 44-46).

14.05.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал, за умовами якого, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників (а.с. 58-63).

Згідно реєстром боржників за кредитними договорами до договору факторингу № 14052025-МК/ЮнітКапітал від 14.05.2025 до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024 в сумі 12824,38 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6152,50 грн; заборгованості по відсоткам в розмірі 6671,88 грн (а.с. 74-75).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9892218, складеного директором ТОВ «Макс кредит» - відповідачці нараховано заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 5350, 00 грн, заборгованість за комісією у сумі - 802,50 грн, заборгованість за процентами до 30.10.2024 в розмірі 6671,88 грн та штрафні санкції в розмірі 2675,00 грн.

Розрахунок не містить відомостей про погашення боргу.

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024, складеного ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_1 становить 15499,38 грн, з яких: 6152, 50 грн - заборгованість за основною сумою, 6671,88 грн - заборгованість за відсотками та 2675,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 78).

Застосовані норми права, позиція суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Позивач довів, що було укладено договір кредитної лінії № 00-9892218 від 06.08.2024, за яким ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перерахувало відповідачці грошові кошти в розмірі 5350,00 грн строком на 360 днів, тобто до 01.08.2025.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).

Суд встановив, що внаслідок укладення договору факторингу права вимоги за договором, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 № 00-9892218 від 06.08.2024 перейшло від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Позивач також довів невиконання відповідачкою умов договору. Оскільки згідно з наданими розрахунками боргу, відповідачка заборгованість за кредитом не сплачувала.

Відповідачка не спростувала цього факту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підтвердження розміру невиконаного відповідним зобов`язання за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024, надано виписку з особового рахунку за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024 (розрахунок заборгованості), за яким невиконане зобов`язання становить 15599, 38 грн, з яких: 6152,50 грн сума кредиту, 6671,88 грн проценти (нараховані за період з 06.08.2024 до 30.10.2024) та 2675,00 грн штрафи.

При цьому позивач не заявляє позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2675,00 грн.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованим заявлений розмір тіла кредиту та процентів, із таких підстав.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 5350, грн, яку було перераховано первісним кредитором на карту № НОМЕР_2 хх-ххх -7459 відповідачки, про що свідчить підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів з додатками до нього ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 26-27, 43, 44-46).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачки розміру заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 6152,50 грн не узгоджується з умовами кредитного договору № 00-9892218, який становить 5350,00 грн.

Тому з відповідачки суд стягує заборгованість за тілом кредиту у розмірі погодженому умовами кредитного договору № 00-9892218 від 06.08.2024 у сумі 5350,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за основною сумою боргу за кредитом у розмірі 802,50 грн (6152,50-5350) суд відмовляє.

Щодо стягнення боргу за процентами, які позивач визначив у сумі 6671,88 грн, нараховані за період з 06.08.2024 до 30.10.2024 суд доходить таких висновків.

Згідно приписів пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», процентна ставка, її тип та порядок обчислення встановлюється у договорі і є істотною умовою цього договору.

Як зазначалося вище, умовами кредитного договору передбачено, що стандартна процента ставка за користування грошовими коштами встановлена у розмірі 1, 5 % в день. (п.1.7.1 договору).

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2024 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Водночас, п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення КСУ від 09 лютого 1999 року по справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 22.04.2024 року до 20.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати - 1,5 %, а з 21.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки) поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для визначення розміру заборгованості за процентами за кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024, у період з 20.08.2024 до 30.10.2024 максимальна процента ставка не має перевищувати 1 %.

Таким чином, за період з 06.08.2024 до 20.04.2024 розмір процентів складає 826, 65 грн (55, 11х15). Оскільки сума боргу за тілом кредиту складає 5350,00 грн, розмір процентів за період із 21.08.2024 до 30.10.2024 становить 3798,50 грн із розрахунку 5350*0,01*71.

Отже, розмір процентів за договором, які підлягають стягненню із відповідачки складає 4625,15 грн (3798,50+826,55).

У стягненні процентів в сумі 2046,73 грн (6671,88-4625,15) суд відмовляє.

За таких обставин суд стягує з ОСОБА_1 борг кредитним договором № 00-9892218 від 06.08.2024 в розмірі 9975, 15 грн, що включає: 5350,00 грн - простроченої заборгованості за наданим кредитом та 4625,15 грн процентів.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позов, із відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1884,21 грн, із розрахунку 2422,4 х 9975, 15:12824,38.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу яку позивач просить компенсувати в розмірі 7000, 00 грн, суд виходить із наступного.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію Договору №10/09/25-02 про надання правничої допомоги від 10.09.2025, що укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» (а.с.83-85); копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 (а.с. 80); довіреність від 10.09.2025 (а.с. 87), ордер на надання правничої допомоги від 10.09.2025 (а.с. 52), копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 7073/10 (а.с. 51).

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137, частиною третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, суд ураховує, що згідно Акта прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 р на складання позовної заяви було витрачено 2 год. та вартість цієї послуги становить 5000 грн 00 коп., на вивчення матеріалів справи було витрачено 2 год. та вартість цієї послуги становить 1000 грн 00 коп., на підготовку адвокатського запиту було витрачено 1 год та вартість цієї послуги становить 500 грн 00 коп., на підготовку та подачу клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів було витрачено 1 год. та вартість цієї послуги становить 500 грн 00 коп. (а.с. 80).

На переконання суду, зазначені в цьому Акті прийому-передачі наданих послуг обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений час не співмірні їх вартості, такі витрати не обґрунтовані та пропорційні до предмета спору.

Так, вивчення матеріалів справи, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, що було додане до позовної заяви, в цілому є складниками такої послуги як підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, а тому вони не можуть мати окремий вартісний показник.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що зміст згаданих адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів є практично ідентичними, а тому витрачання 1 год. на надання останньої послуги, яка окрім того є складовою частиною послуги по складанню позовної заяви, не є належним чином обґрунтованим.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребують тривалого аналізу доказів або значного часу на підготовку й подання позову.

Тому суд вважає, що вартість 1 год. роботи адвоката по складанню позовної заяви в сумі 2500 грн 00 коп. є надмірно завищеною.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, часткове задоволення позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Отже, всього із відповідачки слід стягнути 3884,21 грн ( (1884,21 судовий збір) + 2000 (витрати на правничу допомогу)).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9892218 від 06.08.2024 в розмірі 9975 гривень 15 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 3884 гривні 21копійку судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163;

відповідачка - ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. Ю. Хуторна