Рішення № 13615693, 02.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11                                                                                           Справа№ 18/155 (2010)

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-Львів", м. Львів,

до відповідача:державного підприємства "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" в особі філії "Львівський регіональний науково-технічний центр", м. Львів,

про: стягнення 51’122,97 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Жук Р.С. –довіреність №12/10 від 08.12.2010 р.,

відповідача:Гаполяк Т.В. –довіреність №29.1- 9/1-16 від 06.01.2011 р.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-Львів" до Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна в особі філії "Львівський регіональний науково-технічний центр" про стягнення 51’122,97 грн. Ухвалою від 30.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.01.2011 р. В судовому засіданні оголошено перерву до 02.02.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору на виконання робіт №2 УК від 01.12.2008 року не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 34’262,24 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2’402,97 грн. –3% річних, 9’439,55 грн. інфляційних збитків, 5’018,21 грн. пені.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення до відзиву, яким визнає заборгованість у сумі 17’264,24 грн., оскільки 28.12.2010 року було оплачено 17’000,00 грн. В цій частині просить припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору. Що стосується стягнення пені та штрафних санкцій (3% річних), то відповідач заявив про застосування позовної давності та просить відмовити в задоволенні позову у цій частині. Відповідачем проведено перерахунок інфляційних нарахувань з огляду на невірність визначення позивачем періоду таких нарахувань та визнає позов у цій частині в сумі 5’196,04 грн.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Паралель-Львів" та державним підприємством "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" в особі філії "Львівський регіональний науково-технічний центр" укладено договір на виконання робіт №2УК від 01.12.2008 року (надалі –Договір). За умовами цього договору замовник (відповідач у справі) замовляє, а підрядник (позивач у справі) зобов’язується виконати роботи з виносу кабелів ЦТЕСЗЛ ЛФ ВАТ "Укртелеком" біля с. Луки Самбірського району (капітальний ремонт мостового переходу через струмок на а/д Н-13 Львів-Ужгород км 57+206), згідно з технічними умовами, виданими ЦТЕСЗЛ ЛФ ВАТ "Укртелеком", та робочим проектом. Договірна ціна виконання робіт була установлена в розмірі 70’442,40 грн.

Визначені Договором роботи на суму 70’441,20 грн. були виконані позивачем у грудні 2008 року. Факт виконання робіт та прийняття їх відповідачем підтверджено актом №1-2УК від 19.12.2008 року приймання виконаних робіт за грудень 2008 року. Крім того, сторонами складено та підписано довідку від 19.12.2008 року про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року.

Позивачем представлено суду копії претензій №231 від 15.05.2009 року та №57 від 22.09.2010 року з вимогами оплати заборгованості.

Заборгованість у сумі 34’262,24 грн. відповідачем частково погашено, про що свідчить платіжне доручення №324 від 28.12.2010 року на суму 17’000,00 грн.

Між позивачем та адвокатом Олешко Тарасом Орестовичем укладено договір про надання правової допомоги №30/2010 від 08.12.2010 року. За цим договором повірений зобов’язується за рахунок довірителя надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів останнього у справі про стягнення заборгованості з відповідача за виконані роботи за Договором, а довіритель зобов’язується оплатити послуги повіреного. Статус Олешка Тараса Орестовича як адвоката підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1328, видане 26.03.2008 року. Оплату послуг адвоката в сумі 3’000,00 грн. було проведено, про що свідчить платіжне доручення №3456 від 18.01.2011 року. Крім того, позивачем здійснено витрати в сумі 87,80 грн. у зв’язку з отриманням на виконання вимог ухвали суду довідки від державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В Договорі сторони чітко не обумовили строк виконання відповідачем обов’язку оплатити вартість виконаних робіт. З огляду на це обов’язок з оплати виконаних робіт виник 28.05.2009 року, зі спливом семи днів після отримання претензії від 15.05.2009 року.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв виконані роботи, проте частково погасив заборгованість, позовні вимоги про стягнення 34’262,24 грн. основного боргу є обгрунтованими частково, в сумі 17’264,24 грн.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, у зв’язку з частковим погашенням боргу після подання позову до суду, провадження у справі в частині стягнення 17’000,00 грн. основного боргу потрібно припинити.

При винесенні рішення стосовно стягнення пені, суд враховував таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.2 Договору при несвоєчасній оплаті виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в цей період, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком, протягом якого особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права судом. Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, оскільки претензію про оплату вартості виконаних робіт відповідач отримав 21.05.2009 року, його прострочення почалося 29.05.2009 року, у позивача саме з цієї дати виникло право на нарахування штрафних санкцій (пені). Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд вважає за необхідне погодитися з цієї заявою та відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені.

Разом з тим суд не погоджується з ототожненням 3% річних з неустойкою, оскільки ці нарахування не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначене тлумачення підтверджується також постановою Верховного суду України від 08.11.2010 року №4/719 та є обов’язковим для застосування відповідно до статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин нарахування позивачем 3% річних є обґрунтованим та підставним. Проте суд не погоджується з позивачем в частині визначення періоду нарахування. Оскільки прострочення боржника почалося 29.05.2009 року, нарахування 3% річних необхідно проводити саме з цієї дати. Суд провівши перерахунок, вважає вимоги позивача в цій частині обгрунтованими частково, в сумі 1’907,42 грн.

При винесенні рішення стосовно стягнення інфляційних нарахувань суд виходив з того, що відповідач вірно провів контр-розрахунок, врахувавши дату початку прострочення –29.05.2009 року. За таких обставин вимоги позивача про стягнення 9’439,55 грн. інфляційних нарахувань є також підставними частково, в сумі 5’196,04 грн.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 256, 258, 261, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтями 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства "Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна" в особі філії "Львівський регіональний науково-технічний центр" (адреса: вулиця Голубовича, будинок 48, Залізничний район, місто Львів, 79018; ідентифікаційний код 26413225) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паралель-Львів" (адреса: вулиця Тракт Глинянський, будинок 21, квартира 9, місто Львів, Львівська область, 79014; ідентифікаційний код 23970534) 17’264,24 грн. основного боргу, 1’907,42 грн. –3% річних, 5’196,04 грн. інфляційних нарахувань, 413,66 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 190,95 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2’427,30 грн. відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, 71,04 грн. відшкодування інших судових витрат (за отримання довідки).

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 17’000,00 грн. основного боргу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя