Рішення № 136156438, 01.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

01.05.26

Справа №521/9605/25

Провадження №2/521/600/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.,

за участю секретаря судового засідання Каліній П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 83825,23 грн., а також судові витрати.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Для ідентифікації в обліковій системі банку Угоді було присвоєно № 501246082.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфі-Банк» та АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

За вказаною угодою позичальник повинен був повернути кредитні кошти, сплатити відсотки (проценти) за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, однак, свого обов`язку відповідач не виконав, у зв`язку з чим, представник позивача вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з`явився, при поданні позову просив розглянути справу за його відсутності в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Згідно відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/8868 від 19.06.2025 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач був повідомлений засобами поштового зв`язку. Лист було повернуто до суду з підстав відсутності адресату за вказаною адресою.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитною угодою, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання».

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Судом встановлено, що 13.03.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 501246082. Укладання договору відбулося наступним шляхом: оферта на укладання угоди про надання кредиту № 501246082, акцепт пропозиції на укладання цієї угоди. Наведене підтверджується ще й додатком № 1 зазначеної угоди «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг»; паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

З наступними умовами: тип кредиту кредит готівкою; сума кредиту 52000 грн.; процентна ставка фіксована 18,99% річних; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2,25% від суми кредиту; строк кредиту 48 місяців; дата повернення кредиту 13.03.2024 року; визначено порядок повернення кредиту згідно графіку платежів до 13 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 2724,54 (загальна кількість платежів - 24). Для повернення заборгованості за кредитом відкрито та визначено для використання рахунок № НОМЕР_1 .

Власним підписом відповідач підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір для його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором.

Згідно меморіального ордера №1326506 від 13.03.2020 р та виписок по рахункам № НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_1 боржник отримав кредитні кошти.

12.08.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк». Так, відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022р., вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Сенс Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідач здійснював часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості. Проте ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування. Відповідну вимогу про усунення порушень від 21.04.2025 р було направлено відповідачу 30.04.2025 р. засобами поштового зв`язку, але відповіді на зазначену вимогу не надходило та наявна заборгованість відповідачем не усунута.

Щодо стягнення процентів за вказаним кредитним договором суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Правомірність нарахування комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслугуванням і поверненням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, узгоджується з правовим висновком викладеним у Постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитною угодою № 501246082 від 13.03.2020 року, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , у сумі 83825,23 грн., яка складається з 30827,61 грн. прострочене тіло кредиту, 15557,62 грн. відсотки за користування кредитом, 37440 комісія.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати з приводу надання правничої допомоги визначені згідно п. 3.1 Договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025 р. «замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн; за отримання рішення суду 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85% (усього 7180,28) грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи, незалежно від того чи їх вже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р. у справі № 554/2586/16ц, від 17.02.2021 р. у справі № 753/1203/18, від 14.09.2022 р. у справі № 295/190/20.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача Акціонерного Товариства «Сенс Банк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (01133, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитною угодою № 501246082 від 13.03.2020 року, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , у сумі 83825,23 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень 23 коп.), яка складається з 30827,61 грн. прострочене тіло кредиту; 15557,62 грн. відсотки за користування кредитом; 37440 комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного Товариства «Сенс Банк» (01133, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) судові витрати: - по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.); - витрати на правничу допомогу у сумі 8320,45 грн. (вісім тисяч триста двадцять гривень 45 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01.05.2026 року.

Головуючий