ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.01.11 Справа № 2/206
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Ребрика А.М., представника відповідачів Кваші А.С., представника третіх осіб ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків до Приватної “Школи бізнесу 777”, м. Львів та Приватного підприємства “Перший навчальний центр новітніх технологій”, м. Львів, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1, м. Львів та ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 734256 грн. 17 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
В С Т А Н О В И В:
Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк”, м. Харків звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Приватної “Школи бізнесу 777”, м. Львів та Приватного підприємства “Перший навчальний центр новітніх технологій”, м. Львів про стягнення 690105 грн. 39 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.09.2009р. призначив розгляд справи на 13.10.2009р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
Ухвалою від 27.10.2009р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.11.2009р. провадження у справі №2/206 було зупинено.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.12.2009р. провадження у справі №2/206 було поновлено.
Ухвалою від 02.02.2010р. суд змінив найменування позивача у справі - Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” на Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.03.2010р. провадження у справі №2/206 було зупинено.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.05.2010р. провадження у справі №2/206 було поновлено.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.06.2010р. провадження у справі №2/206 було зупинено.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2010р. провадження у справі №2/206 поновлено.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 710000 грн. 00 коп. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обовязків по договору на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 559416 грн. 00 коп. по кредиту, 58383 грн. 14 коп. по сплаті процентів, 37488 грн. 55 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 29655 грн. 25 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 162 грн. 45 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 5000 грн. 00 коп. неустойки. Також зазначив, що між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого відповідачі передали в іпотеку позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору нерухоме майно. Відповідно до умов договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором іпотеки вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У звязку з цим просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 690105 грн. 39 коп.
В судовому засіданні 27.10.2010р. представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів солідарно 657543 грн. 13 коп., в тому числі 559416 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 70542 грн. 26 коп. заборгованості по відсотках, 11923 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 10616 грн. 85 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 44 грн. 15 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії, 5000 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 7.6. кредитного договору.
02.03.2010р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача-1 та в межах вартості предмету іпотеки з відповідача-2 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 657543 грн. 13 коп.
07.10.2010р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів суму заборгованості в розмірі 690105 грн. 39 коп. шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки.
27.12.2010р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів суму заборгованості в розмірі 734256 грн. 17 коп., в тому числі 550918 грн. 60 коп. заборгованості по кредиту, 149260 грн. 88 коп. заборгованості по сплаті процентів, 15986 грн. 22 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 18090 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки.
В судових засіданнях представник відповідачів проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що позивачем в розрахунку позовних вимог не враховано часткову сплату процентів, у звязку з чим невірно зазначено загальну суму заборгованості. Для перевірки правильності розрахунку представник відповідачів в судовому засіданні 11.01.2011р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Також подав клопотання про призначення судово-будівельної експертизи.
В судових засіданнях представник третіх осіб проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Підтримав подане представником відповідачів клопотання про призначення експертизи.
Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, представник відповідачів мав достатньо часу, щоб ознайомитись з матеріалами справи, надати суду додаткові пояснення з приводу заявленого позову з урахуванням всіх змін, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідачів про відкладення розгляду справи та у відповідності до ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представникам розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 11.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, суд встановив наступне.
31 липня 2006р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №11023779000 та додатки до нього.
За цим договором банк (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу-1), а позичальник зобовязувався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 710000 грн. 00 коп. в порядку і на умовах, визначених цим договором.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів.
Згідно п. 1.2.1. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р., надання кредиту здійснюється у наступний термін: від 31.07.2006р. по 25.07.2017р. Позичальник у будь-якому випадку зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 25.07.2017р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.
Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р., за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 17% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору. За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2. договору).
Пунктом 1.3.5. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р. встановлено, що позичальник зобовязується сплачувати проценти у строк протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 5.7. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р., у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство).
Згідно п. 7.3. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р. відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 611 ЦК України при порушенні позичальником вимог пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.14. цього договору банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим договором в порядку, встановленому розділом 11 договору.
Пунктом 5.5. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р. встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж 5 календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобовязань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.
У звязку з порушенням строків сплати сум кредиту, позивач звернувся до відповідача-1, а також до відповідача-2 та третіх осіб з вимогою про дострокове повернення кредиту за вих. №22-011/1360 (1361, 1362, 1363) від 06.04.2009р., в якій вимагав добровільно, в строк до 31 календарного дня з моменту отримання даної вимоги сплатити суму боргу. Відповідачами, третіми особами вказані вимоги залишені без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №11023779000 від 31.07.2006р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 550918 грн. 60 коп. по кредиту, 149260 грн. 88 коп. по сплаті процентів.
31 липня 2006р. між позивачем (іпотекодержатель), відповідачем-1 (іпотекодавець-1) та відповідачем-2 (іпотекодавець-2) було укладено договір іпотеки.
За договором іпотеки від 31.07.2006р. іпотекодавці (відповідачі) передають в наступну іпотеку зі згоди банку “Фінанси та Кредит” (лист від 11.07.2006р. вих. №1738) наступне нерухоме майно будівлю цеху літ. “В”, зазначене в п. 1.4. цього договору. За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки 1758400 грн. 00 коп.
Згідно п. 1.2. договору іпотеки від 31.07.2006р. іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобовязань іпотекодавця-1 позичальника за кредитним договором №110237790000 від 31.07.2006р., а саме, але не обмежуючись наступними зобовязаннями:
- зобовязання по поверненню в повному обсязі отриманих, в порядку та на умовах відповідно до кредитного договору, кредитних коштів у сумі 710000 грн. 00 коп.;
- зобовязання по поверненню отриманого кредиту за кредитним договором в термін до 25.07.2017р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлено згідно умов кредитного договору;
- зобовязання по сплаті по сплаті плати за кредит (проценти та комісії) в розмірі: проценти 17% річних;
- зобовязання по сплаті неустойки (штрафи, пені) у порядку та строки, зазначені в кредитному договорі.
Відповідно до п. 1.4. договору іпотеки від 31.07.2006р., предметом іпотеки є будівля цеху літ. “В”, загальною площею 265,9 кв.м., з яких площа цеху становить 326,3 кв.м., площа півпідвалу становить 239,6 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Львів, вул. Жовківська, 26 “а”.
Пунктом 2.1.1. договору іпотеки від 31.07.2006р. передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцями зобовязань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
У разі порушення іпотекодавцями обовязків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязань за кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 2.1.2. договору іпотеки).
Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 7.1. кредитного договору №11023779000 від 31.07.2006р., за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобовязаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 72% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом “факт/360” (метод “факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.
Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 15986 грн. 22 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 18090 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 2 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Абз. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.
Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання (абз. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”).
Згідно абз. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, складає 550918 грн. 60 коп. заборгованості по кредиту, 149260 грн. 88 коп. заборгованості по сплаті процентів, 15986 грн. 22 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 18090 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах.
Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішені господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних обєктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”).
Викладені представником відповідачів в клопотанні про призначення експертизи питання, які необхідно поставити на вирішення експерту, не стосуються предмету позову та фактичних обставин у даній справі. Таким чином, подане клопотання є безпідставним та до задоволення не підлягає.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 7, 33 Закону України “Про іпотеку”, ст.ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Приватної “Школи бізнесу 777”, м. Львів, вул. Жовківська, 26-А (ідентифікаційний код 20839733) та Приватного підприємства “Перший навчальний центр новітніх технологій”, м. Львів, вул. Лисенка, 37/3 (ідентифікаційний код 33665909) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків, проспект Московський, буд. 60 (ідентифікаційний код 09807750) заборгованість по кредитному договору №11023779000 від 31.07.2006р. на суму 734256 грн. 17 коп., в тому числі 550918 грн. 60 коп. заборгованості по кредиту, 149260 грн. 88 коп. заборгованості по сплаті процентів, 15986 грн. 22 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 18090 грн. 47 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 7342 грн. 56 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, а саме: будівля цеху літ. “В”, загальною площею 565,9 кв.м., з яких площа цеху становить 326,3 кв.м., площа півпідвалу становить 239,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 26-А.
3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 13615626, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/206. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: