Рішення № 136155987, 22.04.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1143/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Голубович А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Ананьївська міська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Ананьївська міська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2.99 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області. Як пізніше позивач дізналася зі слів відповідача, батько на вказану земельну ділянку залишив заповіт на ім`я позивача. 03 червня 2023 року, дізнавшись про наявність заповіту на її ім`я, позивач, звернулась до Ананьївської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, однак отримала відмову в зв`язку з тим, що позивач пропустила строк, визначений діючим законодавством для прийняття спадщини. Також нотаріусом було роз`яснено позивачу, що до Ананьївської державної нотаріальної контори заяви на прийняття спадщини подали: дочка спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заява про прийняття спадщини за законом; дружина спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини за законом. Спадкова справа нотаріусом відкрита. Позивач зазначає, що дійсно нею пропущений термін для подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку із непереборними обставинами, які не залежали від її волі. Так, з 03 березня 2020 року було запроваджено карантин у зв`язку з чим, враховуючи свої хвороби, позивач змушена була огородити себе від тісного спілкування з людьми. Крім того на той час вона проживала в м. Одеса та не мала можливості приїхати до м. Ананьїв за місцем відкриття спадщини. Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією РФ, у зв`язку з чим було оголошено загальну мобілізацію. У зв`язку з цим позивач звернулася до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено процесуальні права відповідачам про право на подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

В подальшому, 03 березня 2026 головуючою суддею у справі після виконання всіх завдань, визначених в ст.189 ЦПК України, було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак її представник адвокат Жмурко С.Л., до початку судового засідання подала письмову заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити (а.с.92).

Представник відповідача Ананьївської міської ради, в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься письмове клопотання представника відповідача, в якому він просить розгляд справи здійснити без участі представника відповідача. Розгляд заяви по даній справі залишає на розсуд суду. Про результат розгляду справи просить повідомити, надіславши копію прийнятого рішення за місцем знаходження Ананьївської міської ради (а.с.33).

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлась, причину неявки суду не повідомляла, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлялась належним чином відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду (а.с.36, 81), а також роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с.91).

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи заяву представника позивача та клопотання представника відповідача Ананьївської міської ради, неявку відповідача Пліткіної В.В., відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін у справі.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 28 лютого 1997 року Ленінським РВ УМВС України в Одеські області (а.с.10-11).

Відповідачами у справі є:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується адресною довідкою ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 24 грудня 2025 року (а.с.25);

Ананьївська міська рада, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв,вул. Незалежності, 51.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою та просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 18 травня 2022 року Ананьївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.15).

Зі змісту ч.1 ст.1217 ЦК України вбачається, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Приписами ч.1 ст.1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Під час розгляду справи встановлено, що за життя ОСОБА_3 склав заповіт 15 липня 2010 року, який посвідчений секретарем Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яким ОСОБА_3 свою земельну ділянку площею 2,99 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, заповів позивачу (а.с.6 зворотний бік).

Відповідно до копії довідки Долинської сільської ради Подільського району Одеської області №915 від 02 вересня 2022 року померлий ОСОБА_3 був зареєстрований та фактично проживав в АДРЕСА_3 , по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проживав разом з дружиною ОСОБА_4 (а.с.6).

Позивач зверталась до Ананьївської державної нотаріальної контори Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_3 , однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею пропущений визначений законом строк для прийняття спадщини (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 05 травня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції в Одеській області, позивач 05 травня 2015 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу їй було залишено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 19 лютого 1971 року Долинською сільською радою Ананьївського району Одеської області, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Долинське Ананьївського району Одеської області. її батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.14).

Відповідно до копії держаного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №003976, виданого 07 березня 2002 року на підставі рішення 10 сесії ХХІІІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів Ананьївського району Одеської області від 11 січня 2001 року №5, ОСОБА_3 мав на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,99 га, розташовану на території Долинської сільської ради (а.с.16 зворотний бік - 17).

З метою підтвердження захворювання в період відкриття спадщини позивачем до матеріалів справи додано копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого (а.с.39).

Також на виконання ухвали суду від 09 лютого 2026 року від Ананьївської державної нотаріальної контори Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла копія спадкової справи №359/2022 на майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матеріалів якої вбачається, що позивач з заявою про прийняття спадщини за законом звернулась 03 червня 2023 року. Крім того, 17 вересня 2022 року до нотаріальної контори з аналогічними заявами звернулись відповідач ОСОБА_2 та мати позивача ОСОБА_4 .. Також відповідно до інформації довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №70061882 від 17 вересня 2022 року, яка міститься у матеріалах спадкової справи, заповіт ОСОБА_3 від 15 липня 2010 року зареєстрований у спадковому реєстрі 06 серпня 2010 року за номером 49737166, за номером у реєстрі нотаріальних дій 299. Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №72787015 від 12 червня 2023 року, який міститься в матеріалах спадкової справи, дублікат вказаного заповіту посвідчений 09 червня 2023 року Долинською сільською радою Подільського району Одеської області та 12 червня 2023 року зареєстрований у спадковому реєстру за номером 70772168, у реєстрі нотаріальних дій з номером 15 (а.с.46-78).

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином встановлено, що в даній справі спадкування здійснюється за заповітом.

Частиною 1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З позовної заяви вбачається, що на думку позивача строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 нею пропущений з поважних причин, оскільки через введення на території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", позивач мала дотримуватися вимог щодо максимальної мінімізації контактів із людьми задля безпеки свого життя та здоров`я, крім того вона хворіла, а також вона була обмежена в можливості звернутися до нотаріальної контори через введення воєнного стану по всій території України у зв`язку з воєнною агресією РФ, проживає в іншій місцевості, а тому, на думку позивача, в сукупності зазначене вище стало непереборними обставинами, за яких вона не мала можливості у визначений законом строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Зазначене також підтримується практикою Верховного суду України, відповідно до якої, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подала до Ананьївської державної нотаріальної контори Одеської області заяву про прийняття спадщини, пропустивши визначений законом строк для звернення за спадщиною.

З урахуванням наведених в позовній заяві підстав та наданих доказів, судом під час розгляду справи, встановлено, що причини пропуску позивачем встановленого шестимісячного терміну для прийняття спадщини, котра залишилась після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є поважними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджено та доведено наявність непереборних обставин, з яких позивач була позбавлена можливості у визначений законом строк звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та ускладнило прибуття позивача за місцем відкриття спадщини для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, має намір прийняти спадщину, зазначила причини пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, які визнані судом поважними, беручи до уваги той факт, що позивач позбавлена в позасудовому порядку реалізувати своє право на спадщину, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 280-281, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Ананьївська міська рада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 28 лютого 1997 року Ленінським РВ УМВС України в Одеські області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 01 травня 2026 року.

Суддя: Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили «____» ___20__ року.