Рішення № 13615481, 01.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/4-61/6001.02.11 За позовом:Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Утел»

До відповідача:Іноземного Дочірнього підприємства «Норіс-Україна»

Про: Стягнення заборгованості –3633 грн. 30 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Солодюк О.І. –дов. № 290 від 21.06.2010 Відповідача:Потапчук Н.О. –дов. № б/н від 01.02.2010 У судовому засіданні 01.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Утел»до Іноземного Дочірнього підприємства «Норіс-Україна»про стягнення 3633 грн. 30 коп. (3454 грн. 40 коп. –основного боргу, 94 грн. 26 коп. –пені, 58 грн. 72 коп. –інфляційних витрат, 25 грн. 92 коп. –3 % річних) задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 у справі № 49/4 залишено без змін.

18.06.2010 Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2010, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 був виданий наказ.

Вищезазначений наказ суду був виконаний Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.11.2010.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2010 у справі № 49/4 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

          За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу № 49/4 передано на новий розгляд судді Івченко А.М., справі присвоєно № 49/4-61/60 та призначено до розгляду на 07.12.2010.

          У судове засідання 07.12.2010 з’явилися представники сторін, до матеріалів справи долучено витребувані судом документи на підтвердження та заперечення позовних вимог. В судовому засіданні 07.12.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 18.01.2011.

          В судовому засіданні 18.01.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.01.2011.

          В судовому засіданні 28.01.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.02.2011.

          Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складені протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          02.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Утел»(далі - Оператор, позивач) та Іноземним Дочірнім підприємством «Норіс–Україна»(далі - Абонент, відповідач) було укладено Договір про надання телекомунікаційних послуг № 33567, відповідно до умов якого Оператор зобов’язується надавати Абонентові послуги рухомого (мобільного) зв’язку стандарту UMТS, а також за домовленістю Сторін інші супутні та додаткові послуги (далі –Послуги), а Абонент зобов’язується приймати та оплачувати Послуги на умовах Договору, Правил та Тарифів.

          Згідно до п. 3.1. Договору вартість Послуг визначається на підставі встановлених Оператором Тарифів, які діяли на момент надання Послуг. Тарифами може бути передбачено обов’язковий щомісячний платіж(-і) за певні види та/або обсяг послуг.

          Відповідно до п. 3.3. Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор надсилає Абонентові рахунок для оплати вартості Послуг на адресу: 01032, м. Київ, а/с 81. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

          Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

          Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації»встановлений обов’язок споживача своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Факт надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг підтверджується рахунками: № 33567-3765363 від 31.07.2009 на загальну суму 3554 грн. 40 коп., № 33567-4218320 від 31.08.2009 на загальну суму 3454 грн. 40 коп. (копії знаходяться в матеріалах справи).

          Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Частина 1 ст. 902 ЦК України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

          Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

          Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720.

          Крім того, позивач направляв на адресу відповідача претензію № 4-6/34726 від 03.08.2009 з вимогою погасити заборгованість, проте відповіді на неї не отримав.

          У відзиві представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на наступне.

          На виконання умов, зазначених п. 3.2, п. 3.4 Договору, Абонент здійснив наступні перерахування на особовий рахунок Оператора: 200 грн. платіжним дорученням № 172 від 11.06.2008, 2500 грн. дорученням № 199 від 11.07.2008, 800 грн. платіжним дорученням № 20 від 17.02.2009, 1000 грн. платіжним дорученням № 58 від 19.06.2009.

          За поясненнями відповідача, загальна сума, перерахована Оператору, в межах якої Оператор надав Замовнику послуги, передбачені Договором, становить 4500 грн. 00 коп.

          Відповідач зазначає, що інших оплат на рахунок Оператора Абонентом здійснено не було, а остання сума платежу, внесена Абонентом 19.06.2009 була вичерпана в червні 2009 і починаючи з 01.07.2009 ІДП «Норіс–Україна»не користувалось послугами ВАТ «Укртелеком»у зв’язку із припиненням їх надання зі сторони ВАТ «Укртелеком». Крім того, інших послуг, крім тих, які були отримані в межах внесеної суми 4500 грн. 00 коп. Абонентом замовлено та спожито не було.

          В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005, у яких вказано, що за умови здійснення розрахунків за попередньою оплатою споживач може внести необхідну суму коштів на свій особовий рахунок до початку отримання послуги, придбати телекомунікаційну картку на отримання визначеного виду послуг чи розрахуватися готівкою в пунктах колективного користування. Надання послуги припиняється в момент, коли внесена споживачем сума коштів вичерпується.

          У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає також про те, що у позовній заяві Позивачем не зазначені види послуг, періоди, за які Позивач нараховує суму заборгованості, підстави її виникнення, не обґрунтований самий порядок нарахування суми заборгованості. Крім того, відповідач вказує, що між Сторонами не були підписані акти здачі-приймання виконаних робіт, які би підтвердили існування суми заборгованості.

          Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          Вищим господарським судом України у Постанові від 08.11.2010 зазначено, що господарський суд на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не дослідив обставини щодо того які послуги надавалися позивачем відповідачу та їх вартість згідно тарифів, які діяли на момент надання цих послуг, чи передбачався відповідними тарифами та договором щомісячний розрахунок сторонами. Крім того, у Постанові зазначено, що господарським судом не досліджувалися за які періоди відповідачем сплачено послуги, що надавались позивачем.

          Судом на виконання вказівок, зазначених у постанові Вищого господарського суду України, додатково взяті у сторін пояснення та докази надання позивачем телекомунікаційних послуг за договором № 33567 від 02.06.2008 та витребувано у позивача документи, що це підтверджують, а саме, рахунки за телекомунікаційні послуги за весь час дії договору, інформацію про стан розрахунків за телекомунікаційні послуги за окремими номерами телефонів та деталізовану інформацію про стан розрахунків за телекомунікаційні послуги за окремими номерами телефонів (детальна роздруківка спожитих послуг відповідачем, у тому числі за останній місяць надання послуг –липень 2009).

          З наведених даних вбачається, що заборгованість у 3454 грн. 40 коп. станом на липень 2009 утворилася наступним чином: 980 грн. 92 коп. –заборгованість минулих періодів, 1152 грн. 75 коп. –вартість послуг, замовлених та спожитих за липень 2009 згідно умов договору про надання телекомунікаційних послуг та додатків (’300»та t 300»), з них 4 грн. 12 коп. –послуги, надані за межами пакета послуг, та 1420 грн. 73 коп. –сума помилково зарахованих коштів на рахунок відповідача сторонньою особою у листопаді 2008.

          Судом також досліджено послуги та їх вартість, що входить до замовленого згідно договору пакета послуг. Зокрема, відповідачем замовлено пакет послуг ’300»із послугами щодо передачі даних 300». До даного пакету входять такі послуги: дзвінки в мережі (вартість 0,25 грн./хв.), відео дзвінки (0,25 грн./хв.), дзвінки на номери послуги «Сім’я»(0,03 грн./хв.), дзвінки на номери інших мобільних операторів України (0,70 грн./хв.), SMS у межах України (0,15 грн./шт.), SMS за межі України (0,65 грн./шт.), MMS у межах України (0,50 грн./шт.), MMS за межі України (4,95 грн./шт..), мобільний Інтернет (0,10 грн./Мб.), вартість пакету –300 грн. на один номер телефону (без врахування знижки, передбаченої договором № 33567 від 02.06.2008 та додатками).

          Згідно інформації про стан розрахунків, телекомунікаційні послуги позивачем надавались, а відповідачем споживались до кінця липня 2009. У серпні 2009 відповідачем було частково зменшено заборгованість, що склалася, на суму 100 грн. шляхом сплати через купівлю ваучера. Отже, документами, наданими позивачем підтверджується, що відповідач користувався телекомунікаційними послугами і у липні 2009.

          Щодо того, за які періоди сплачувалося відповідачем за надані послуги, то згідно поданої сторонами інформації, відповідачем за надані послуги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача з 11.06.2008 по 09.06.2009 було перераховано суму 4500 грн. 00 коп. чотирма платежами (200 грн. –11.06.2008, 2500 грн. –11.07.2008, 800 грн. –17.02.2009, 1000 грн. –19.06.2009). Окрім цього, як свідчить акт звіряння, наданий позивачем станом на 01.02.2010 та акт звірки станом на січень 2011, відповідачем також сплачувалося за телекомунікаційні послуги шляхом купівлі ваучерів за готівку та поповнення рахунків таким чином. Так, всього за весь період дії договору, шляхом купівлі ваучерів та поповнення рахунків відповідачем було внесено суму 9500 грн. (додатково до 4500 грн., сплачених на поточний рахунок), що спростовує твердження відповідача про те, що ним було сплачено за послуги лише 4500 грн.

          Стосовно того, чи передбачався договором № 33567 від 02.06.2008 щомісячний розрахунок між сторонами, слід зазначити, що відповідно до умов цього Договору, а саме, п. 3.3. Договору, обумовлюється, що абонент (відповідач) сплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, отже щомісячний розрахунок між сторонами передбачався умовами договору.

          Крім того, пунктом 5.3 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами, але не раніше отриманих Оператором платежів відповідно до обраних Абонентом послуг, та діє до припинення настання послуг після отримання однією зі Сторін повідомлення про його припинення. Припинення дії Договору не звільняє Абонента від сплати боргу та пені.

          Факт невиконання відповідачем зобов’язання по оплаті отриманих від позивача послуг належним чином доведений, документально обґрунтований.

          За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 3454 грн. 40 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 94 грн. 26 коп. пені, 58 грн. 72 коп. інфляційних витрат, 25 грн. 92 коп. 3% річних.

          Оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив, є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

          Відповідно до п. 4.2 Договору, за несвоєчасну оплату рахунків Оператор може вимагати сплату пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені. Сплата пені за невиконання договірних зобов’язань не звільняє винну сторону від виконання взятих на себе зобов’язань.

          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Наданий розрахунок суми пені відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству, а тому підлягає стягненню з відповідача у сумі 94 грн. 26 коп.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 грн. 92 коп. 3 процентів річних та 58 грн. 72 коп. інфляційних витрат обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Іноземного дочірнього підприємства «Норіс–Україна»(01103, м. Київ, вул Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 31991513) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Утел»(01030, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) 3454 (три тисячі чотириста п’ятдесят чотири) грн. 40 коп. - основного боргу, 94 (дев’яносто чотири) грн. 26 коп. - пені, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 72 коп. - інфляційних витрат, 25 (двадцять п’ять) грн. 92 коп. - 3% річних, 102 грн. (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 02.02.2011