Рішення № 13615480, 31.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/631.01.11 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Подолівська»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакко»

про                     стягнення 13428255,09 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Айлазян А.О. (за дов.)

від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Подолівська»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вакко»про стягнення з останнього 13428255,09 грн., з яких: 13091000 грн. боргу, 337255,09 грн. процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повернення передплати після розірвання договору купівлі-продажу № 15/06/09 від 15.06.2009 р..

Ухвалою суду від 11.01.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/6 та призначено розгляд останньої на 31.01.2011 р..

У судове засідання представник відповідача не з’явився, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.06.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Подолівська»(покупець) уклало з товариством з обмеженою відповідальністю «Вакко»(продавцем) договір купівлі-продажу № 15/06/09 (далі –Договір), відповідно до якого продавець зобов’язався поставити товар на суму 13100000 грн..

Покупець на виконання умов Договору перерахував на розрахунковий рахунок покупця передплату за товар у загальній сумі 13091000,00 грн., що підтверджується доказами наданими в матеріали справи.

20.08.2010 р. була підписана додаткова угода № 1 до Договору, згідно з якою сторони вирішили: розірвати Договір; зобов'язати продавця повернути покупцеві у повному обсязі кошти, що отримані у якості передплати за договором, в сумі 13091000,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок покупця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цієї угоди.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 13091000 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 13091000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 13091000 грн..

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином внаслідок укладення додаткової угоди № 1 до Договору зобов’язання сторін за ним (в тому числі щодо поставки товару) припинилися.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням зобов’язання з боку відповідача.

Пунктом 4.3 Договору передбачено строк поставки товару, а саме: до 31.12.2010 р.. В силу ст. 693 Цивільного кодексу України проценти нараховуються від дня, коли товар мав бути переданий.

Оскільки, внаслідок розірвання Договору обов’язок продавця поставити товар припинився з 20.08.2010 р.. підстави вважати, що продавець порушив зобов’язання щодо поставки товару відсутні, а позовні вимоги про стягнення процентів не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача щодо не повернення суми попередньої оплати.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 13091000 грн. боргу.

У задоволенні вимог про стягнення 337255,09 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 24859,56 грн. державного мита та 230,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вакко»(01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 19, код 36425949) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Подолівська»(64701, Харківська обл., Барвінківський р-н, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6, код 32414467) 13091000 грн. боргу, 24859,56 грн. державного мита та 230,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 02.02.2011 р.