Рішення № 136154637, 26.03.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/63/26

Провадження №2/472/293/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Дівульської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2026 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.

В позовній заяві позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем ОСОБА_2 народилася дочка - ОСОБА_3 . На даний час вони з дитиною проживають за місцем реєстрації відповідача, який проходить військову службу, з яким вона у зареєстрованому шлюбі не перебували і не перебувають.

Відповідач отримує дохід, оскільки перебуває на військовій службі, однак добровільно кошти на її утримання не надає. А тому, просить суд стягнути на її користь з відповідача аліменти на її утримання, як дружини, з якою проживає дитина, починаючи стягувати з моменту подачі позовної заяви та до досягнення дитиною трьох років.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду 09 березня 2026 року позивач подала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, і позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду 19 березня 2026 року відповідач подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, і позовні вимоги визнав повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальну допомогу позивачеві на її утримання. Вказане відповідачем не спростовано, а також підтверджено заявою про визнання позовних вимог. Дитина проживає з позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Квартального комітету № 85 м. Вознесенськ від 21.01.2026 року про фактичне місця проживання позивача та дитини, відповідно до яких останні проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Також в цій довідці зазначено, що ОСОБА_2 перебуває в ЗСУ.

Відповідно до довідки про отримання допомоги від 14.01.2026 року позивач ОСОБА_1 отримує матеріальну допомогу при народженні дитини. Всього розмір отриманої допомоги за період з 01.07.2025 року по 31.12.2025 року становить 16 003,70 гривень.

Позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі в утриманні дитини. Доказів, що відповідач має інших утриманців та скрутне матеріальне становище, суду не надано.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 є працездатний, інших утриманців не має, наразі перебуває на військові службі, отже отримує дохід, а тому має змогу надавати позивачу матеріальну допомогу на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, однак добровільно дану допомогу не надає.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Таким чином, враховуючи, що позивачка не може працювати, оскільки здійснює догляд за дитиною, яка не досягла трьох років, то суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дружини, з якою проживає неповнолітня дитина, в розмірі 1/6 (однієї шостої) від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісяця, починаючи стягувати з 26 січня 2026 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Тому необхідно допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, враховуючи, що позов задоволено повністю, то суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач була звільнена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженки смт Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дружини, з якою проживає неповнолітня дитина, в розмірі 1/6 (однієї шостої) від всіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісяця, починаючи стягувати з 26 січня 2026 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко