Рішення № 136153673, 30.04.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1238/23

провадження № 2/632/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" квітня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., представника позивачки, адвоката Лєдєньової С.М., представника відповідача, адвоката Даузе Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ЮА» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

07.08.2023 року позивач звернулася до суду із відповідною позовною заявою, в якій просив визнати неукладеною Додаткову угоду від 08.06.2018 року (набирає чинності з 25.05.2022 року та діє до 25.05.2042 року), укладену від його імені зі СТОВ «АГРО-ЮА» (колишній ТОВ АПК «Більшовик») до Договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року площею 3,1016 га кадастровий номер 6324583500:32:000:0087, розташованої в територіальних межах колишньої Єфремівської сільської ради Первомайського (тепер Лозівського) району Харківської області, укладений від його, ОСОБА_1 , імені з ТОВ АПК «Більшовик» (тепер ТОВ «АГРО-ЮА), зареєстрований в ДЗК 25.05.2012 року строком на 10 років.

Підставою позовних вимог позивач вказує про наявність у нього права власності на вказану земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 434212, виданого 21.03.2008 року Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області, та не укладання вказаної Додаткової угоди з відповідачем за його волею. Вказану Додаткову угоду він не підписував та не узгоджував із відповідачем всіх істотних її умов, та про її існування він дізнався лише з 15.03.2023 року з листа відповідача на його звернення.

Крім того, позивач зазначає, що на момент підписання Додаткової угоди від 08.06.2018 року він був ще неповнолітнім (мав повних 16 років) і в силу ч.2 ст. 32 ЦК України для вчинення ним правочинів з нерухомістю (в тому числі земельною ділянкою) мав би спочатку отримати письмову нотаріально посвідчену згоду батьків (усиновлювачів) або опікуна, а також дозвіл органу опіки та піклування, а вказаних дозволів ніхто не надавав.

Відсутність зазначених вище дозволів, а також волі позивача на укладення Додаткової угоди, змусило позивача звернутися до суду із цим позовом. Обрання саме такого способу захисту, як визнання угоди неукладеною, є правовою позицією позивача, який вважає такий спосіб захисту ефективним.

Ухвалою судді від 28.08.2023 року провадження у справі було відкрито у загальному позовному провадженні, призначено підготовче провадження, надано відповідачеві час для подання відзиву на позовну заяву, (а.с.24).

26.09.2023 року до суду від відповідача надано відзив на позовну заяву зі спростуванням доводів позивачки. Сторона відповідача, по-перше, зазначила, що позивачем жодним доказом не підтверджено того факту, що він не підписував оспорювань Додаткову угоду. Вона підписана позивачем і у ній та у основному договорі оренди земельної ділянки зазначені всі істотні умови оренди, а отже, Додаткова угода є укладеною.

Щодо підписання Додаткової угоди неповнолітньою особою без нотаріально посвідченого дозволу батьків та дозволу органу опіки та піклування представник відповідача зазначив, що Додаткова угода підписувалася в присутності матері позивача і про це в Угоді є примітка. Угода укладена 08.06.2018 року, а повноліття позивач набув 12.09.2019 року, отримував орендну плату впродовж 2019-2023 років і жодних заяв про порушення своїх прав не подавав. Отже з 12.09.2019 року (моменту набуття повної цивільної дієздатності) був обізнаний про свої права та відповідно можливе їх порушення та захист. Відповідно до ст. 256-257, 267 ЦК України просив застосувати до даних правовідносин наслідки пропуску трирічного строку позовної давності, який сплив 13.09.2022 року.

23.10.2023 року до суду позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що на момент підписання Додаткової угоди він вже мав паспорт громадянина України, але його реквізити, чомусь не зазначені в угоді. Дана угода не містить підпису матері, а також згоди органу піки та піклування теж немає. Про наявність Додаткової угоди він дізнався лише у березні 2023 року, а тому, строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав він не пропустив, оскільки він відповідно до положень ст. 261 ЦК України має починати свій перебіг від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ухвалою суду від 27.02.2024 року задоволено клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, зокрема, щодо встановлення дійсності підпису позивача у спірній Додатковій угоді до договору оренди землі, а провадження у справі зупинено.

25.07.2024 року провадження у справі за ухвалою суду поновлено для виконання клопотання експерта.

03.09.2024 року провадження у справі за ухвалою суду знову зупинено для продовження проведення експертизи.

08.11.2024 року ухвалою суду провадження у справі відновлено після надходження результатів експертизи з призначенням справи до підготовчого засідання на 11.12.2024 року, яке було відкладено на 22.01.2025 року.

22.01.2025 року ухвалою суду підготовче засідання закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 04.03.2025 року, яке неодноразово відкладалося та оголошувалися перерви.

У судовому засіданні 28.08.2025 року представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, а у судове засідання 30.04.2026 року надала заяву про продовження розгляду справи без участі сторони позивача, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.08.2025 року проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. Крім того, зазначив, що додаткова угода має підпис позивача, що підтверджується висновком експерта, позивач більше десяти років здавав свою ділянку в оренду відповідачу і ніяких претензій до орендаря не мав, отримувала орендну плату, тому, Додаткова угода вважається укладеною і такою, що виконується з боку орендаря без порушень. Знову наполіг на тому, щоб суд застосував строк позовної давності. У судове засідання 30.04.2026 року представник не прибув, надавши заяву про продовження розгляду справи без його участі, проти позову заперечує та просить суд визначити при ухваленні рішення на власний розсуд.

Враховуючи заяви та неявку сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України останнє судове засідання не фіксувалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на позов, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази та матеріали справи, встановив обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6324583500:32:000:0087, площею 3,1016 га, розташованої в територіальних межах Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області (раніше Єфремівської сільської ради Первомайського району) на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 434212, виданого 21.03.2008 року Первомайською районною державною адміністрацією Харківської області. Право власності на земельну ділянку позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.01.2017 року.

25.05.2012 року зареєстровано у Міськрайонному управлінні Держкомзему у місті Первомайський і Первомайського району Харківської області за № 632450004000423 договір оренди б/н від 05.01.2012 року, укладений між орендарем ТОВ «АПК Більшовик» та ОСОБА_1 належної останньому земельної ділянки з кадастровим номером 6324583500:32:000:0087 строком на 10 років (а.с.10-11).

30.07.2017 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Харківської області Курченко Оксаною Анатоліївною було зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку (номер запису 18804915) в частині реєстрації договору оренди б/н від 05.01.2012 року та додаткової угоди б/н до нього від 08.06.2018 року між орендарем ТОВ «АГРО-ЮА» та ОСОБА_1 строком дії до 25.05.2042 року, починаючи з 25.05.2022 року (а.с.15-17).

Вказані дані підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 130806499 від 13.07.2018 року (а.с.19).

Позивач заперечує укладання вищевказаних договорів: оренди від 05.01.2012 року та додаткової угоди до нього від 08.06.2018 року, оскільки він їх не підписував, не надавала їх для державної реєстрації та не вчиняв будь-яких дій для їх реєстрації. Після спливу дії договору від 05.01.2012 року (10 років) у 2022 році він отримав орендну плату від ТОВ «АГРО-ЮА», не від ТОВ «АПК Більшовик», яке після спливу вказаного строку та збору врожаю відмовилося повертати земельну ділянку. Звернувшись до ЦНАП для з`ясування обставин та правових підстав продовження відповідачем використання належної йому земельної ділянки, дізнався про існування додаткової угоди б/н від 08.06.2018 року до договору оренди б/н від 05.01.2012 року, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.07.2018 року. Після того позивач звернувся до відповідача із заявою про надання копії Додаткової угоди, який надав її йому відповідно до листа від 15.03.2023 року.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Відповідно до наданого за ухвалою суду висновку № 8602 від 30.10.2024 року експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у Додатковій угоді від 08.06.2018 року до договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року виконані ОСОБА_1 (а.с.111-123).

Підсумовуючи зазначене, судом встановлено, що Додаткова угода від 08.06.2018 року до договору оренди земельної ділянки від 05.01.2012 року є укладеною, адже під час її підписання дотримано всіх вимог щоб вважати її такою. Зокрема, дотримано положень ст. 627, 638, ЦК України, ст. 14,15 ЗУ «Про оренду землі» в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами. Так, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку їх внесення і перегляду і відповідальності за її несплату.

Про не укладання самого договору оренди землі від 05.01.2012 року позовної вимоги не заявлено.

Отже, позовна вимога про не укладання Додаткової угоди, в наслідок її не підписування позивачем, в судовому засіданні підтвердження не знайшла, а тому, з цих підстав задоволенню вона не підлягає.

Щодо посилань сторони позивача на не укладення Додаткової угоди, в наслідок відсутності нотаріально посвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або опікуна, а також без дозволу органу опіки та піклування, слід зазначити таке.

Позивачеві на час укладення Додаткової угоди від 08.06.2018 року виповнилося повних 16 років. Відповідно до ч. 2 ст. 6 СК, ст. 32 ЦК України діти віком від 14 до 18 років уважаються неповнолітніми особами і мають неповну цивільну дієздатність. Крім прав, які надаються малолітнім дітям, неповнолітні особи можуть самостійно: розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; укладати договір банківського вкладу (рахунка) і розпоряджатися вкладом, унесеним на їх ім`я (коштами на рахунку).

Усі інші правочини неповнолітній здійснює за згодою батьків або законного представника.

Для здійснення такою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна, у тому числі для укладення договору оренди земельної ділянки, треба мати письмову нотаріально посвідчену згоду батьків (усиновлювачів) або опікуна та дозвіл органу опіки та піклування.

Якщо ж договір оренди укладений (його укладеність встановлена судом) без вищезгаданих документів, то згідно зі ст. 204 ЦК він є правомірним до моменту, поки суд не визнає його недійсним відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦК.

З викладеного суд робить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту свого права на земельну ділянку шляхом визнання Додаткової угоди про її оренду неукладеною з підстав того, що на момент укладення Додаткової угоди він не мав відповідної цивільної дієздатності, а відповідних дозволів не надавалося, не відповідає діючому цивільному законодавству.

Підбиваючи підсумки, суд вважає, що Додаткова угода від 08.06.2018 року є укладеною, а стосовно відсутності цивільної дієздатності позивача, як орендодавця за договором, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а відповідно відсутні підстави для задоволення позову.

Судом не розглядається питання застосування наслідків пропуску чи не пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав за відсутності необхідності:

по-перше, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а в цьому випадку слід відмовляти у задоволенні позову саме з цих підстав;

по-друге, відповідач не надав належної оцінки існування епідеміологічній ситуації з 2020 року та воєнного стану в Україні з 2022 року.

Судові витрати позивача у справі слід залишити за ним у порядку ст.141 ЦПК України, а питання судових витрат відповідача залишити відкритими у відповідності до вимог діючого законодавства, враховуючи підстави для відмови у позові, заявлені відповідачем, та встановлені судом факти у даному рішенні щодо відповідного договору, які спростовувала сторона відповідача та застосовані норми права щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 12-14, 76-81, 137, 141, 247, 259, 263-265, 268, 351-352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АГРО-ЮА» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною та повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ЮА», код ЄДРПОУ 32779854, адреса: 64113, Харківська область, Лозівський район, с-ще Троїцьке, вул. Гуторова, б.7.

Повний текст рішення виготовлено 01.05.2026 року.

Суддя: С. В. Библів