Рішення № 13615312, 14.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/41214.01.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"

про стягнення 6257, 21 грн.

Суддя Пасько М.В.          

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі по тексту –позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"(далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6257, 21 грн. за договором оренди фінансового лізингу №LС456-04/10 від 01.04.2010 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по лізинговим платежам в сумі 6257,21 грн. за договором фінансового лізингу №LС456-04/10 від 01.09.2010 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою № 43/412 від 10.11.10 порушив провадження у справі та призначив її до розгляду на 08.12.10р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.01.2011 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом документів.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом доказів не подав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу №L456-03/07, за яким позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у специфікації (газогенераторна установка для санування тріщин «Fugenwolf»фірми Schafer, в кількості 1 одиниця, вартістю 32353,13 грн.), а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору вартість предмету лізингу становить 32353,13 грн., в т.ч. 20% ПДВ.

          Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати відповідачем авансового лізингового платежу і адміністративної комісі, згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за цим договором (п.8.1. договору).

Відповідно до копії акту приймання-передачі предмета лізингу 16.11.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, а саме: газогенераторну установку для санування тріщин »фірми Schafer, в кількості 1 одиниця, вартістю 32353,13 грн.

25.09.2009 року між позивачем та відповідачем була укладена угода до договору фінансового лізингу №L456-03/07 від 28.03.2007 року, за якою сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки до нього у новій редакції. Ця Угода набрала чинності з дня її підписання, а попередня редакція договору втратила чинність.

25.09.2010 року між сторонами був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №LС456-04/10, та додатки до нього, за яким відповідач зобов’язався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Відповідно до п.4.3 договору у новій редакції відповідач протягом строку лізингу щомісяця сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії позивача.

Згідно з п.4.4. договору у новій редакції, розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п.4.2. договору, від періоду заборгованості відповідача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіка. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини 2 цього пункту.

Пунктом 4.5. договору у новій редакції встановлено, що перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється позивачем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту позивача за адресою в мережі інтернет: www.rla.com.ua

Згідно з п.4.6. договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється у національній валюті України –гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідно до п.4.8. договору у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у відповідача, оплачуються відповідачем окремо за тарифами позивача, розміщеними на офіційному сайті позивача за адресою в мережі інтернет: www.rla.com.ua.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу (додаток 4) до договору у новій редакції, відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі у новій редакції електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв’язку. При чому, у разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов’язався звернутись до позивача та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку відповідач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.п. 5.3, 5.4. договору).

Відповідно до п.6.3. Загальних умов змінений за правилами п.п.6.1.,6.2. Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

01.04.2010 року між позивачем та відповідачем була укладена угода про внесення змін до договору оренди фінансового лізингу, за якою номер договору у новій редакції змінився на LC456-04/10.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором в частині оплати лізингових платежів на суму 6257,21 грн., відповідно до копій рахунків-фактур №LC456-04/10/2 від 05.05.2010 року на суму 300,47 грн., №LC456-04/10/4 від 01.07.2010 року на суму 1934,61 грн., №LC456-04/10/5 від 02.08.2010 року на суму 2048,43 грн., №LC456-04/10/6-007 від 01.09.2010 року на суму 1973,70 грн.,

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг –це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів –фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Стаття 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”встановлює, що фінансовий лізинг –це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.           

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу рахунки –фактури для сплати лізингових платежів, які відповідач не сплатив в установлений строк, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6257,21 грн.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення 6257,21 грн. заборгованості по лізинговим платежам обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5; код ЄДРПОУ 34731008) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп.5, оф.101; код ЄДРПОУ 34480657) 6257 (шість тисяч двісті п’ятдесят сім) грн. 21 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяМ.В. Пасько Рішення підписано _____ року