Ухвала суду № 136150934, 28.01.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3192/25

Провадження № 2-п/496/7/26

УХВАЛА

28 січня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пендюри Л.О.

за участю секретаря Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7319208 від 02.08.2022 року в сумі 36843 грн 16 к., з яких: 9292 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 26541 грн 16 к. сума заборгованості за відсотками, 1010 грн сума заборгованості за комісією. Окрім того, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стягнуто витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. В іншій частині позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 залишено без задоволення.

07.01.2026 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2025 року, а цивільну справу № 496/3192/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до неї, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором призначити до розгляду в порядку загального позовного провадження.

При цьому посилається на те, що про існування заочного рішення їй стало відомо лише з повідомлення у додатку «ДІЯ», яке вона отримала 11.12.2025 року. Водночас, заочне рішення датоване 21.10.2025 року. Однак у цей день заочне рішення, в порушення вимог ст. ст. 272, 283 ЦПК України, їй не направлялось і не вручалось, а тому вона має право на поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 05.06.2025 року було відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 21.10.2025 року. Заочне рішення, про перегляд якого подається ця заява, датоване тим самим днем. Тобто заочне рішення, в порушення прямого припису ч. 4 ст. 223 ЦПК України, було ухвалено судом у першому судовому засіданні, після її першої неявки. Таким чином у суду не було підстав для постановлення заочного рішення 21.10.2025 року і в цей день, незважаючи на її неявку, суд мав відкласти розгляд справи. Зі змісту заочного рішення вбачається, що суд стягнув з неї, в тому числі заборгованість за комісією у розмірі 1010 грн. Проте такі вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є необґрунтованими та не мали б бути задоволені судом в силу вимог ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», абз. 1 ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та інших положень чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що до висновку про загальний розмір її заборгованості перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суд дійшов передчасно, виключно на підставі тверджень позивача, чим було порушено принцип змагальності сторін.

Заявниця ОСОБА_1 та представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до судового засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча повідомлялись про день слухання справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 283 ЦПК України встановлено, що відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заявниця ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення вказує, що має безумовне право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2025 року, посилаючись на те, що про існування заочного рішення їй стало відомо лише з повідомлення у додатку «ДІЯ», яке вона отримала 11.12.2025 року, що підтверджується відповідним скриншотом з її мобільного телефону. Водночас, заочне рішення датоване 21.10.2025 року. Однак у цей день заочне рішення їй не направлялось і не вручалось.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення суду від 21.10.2025 року направлялось на адресу відповідачки, проте конверт повернувся на адресу суду у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12.11.2025 року, остання ознайомилась із матеріалами справи та зробила фотокопії 12.11.2025 року, проте копію заочного рішення суду не отримала.

На підставі вищевикладеного суд вважає можливим поновити заявниці строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Водночас, ч. 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вирішуючи питання про скасування заочного рішення суд повинен встановити поважність причини неявки відповідача в судові засідання, наявність доказів, на які посилається відповідач, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що у відповідності до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що заявниці ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано рекомендоване поштове відправлення про виклик до суду на 21.10.2025 року, повідомлення про вручення якого повернулось до суду з відміткою «вручено за довіреністю 13.07».

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року по справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

За таких обставин суд вважає, що заявниця належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, проте не скористалась своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, причини своєї неявки суду не повідомила, будь-яких заяв та клопотань про неможливість її явки до суду не надходило, відтак судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи у порядку, передбаченому главою 11 ЦПК України.

Так, умови проведення заочного розгляду справи регламентовані статтею 280 ЦПК України, з якої вбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 223 ЦПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України).

Системний аналіз наведених норм чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що до умов проведення заочного розгляду справи законодавцем не віднесена повторна неявка відповідача, достатнім є належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання та відсутність у суду відомостей про наявність поважних причин, які обумовили таку неявку. Наявність у ОСОБА_1 поважних причин, які обумовили неможливість її явки, суду не доведені.

Зважаючи на вищевикладене, посилання заявниці на відсутність повторного виклику у судове засідання не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також заявницею до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодного письмового доказу, що спростовував би висновки, викладені в заочному рішенні суду від 21.10.2025 року, або підтверджував обставини, викладені нею в заяві про перегляд заочного рішення, що, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як установлено судом, 02.08.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 7319208. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписанням цього договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами правил надання коштів у позику, з повною інформацією щодо позикодавця та його послугами, та погодилась, що до моменту підписання договору позики, вивчила вказаний договір та правила надання грошових коштів у кредит, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання вказаного договору.

Відповідно до договору про споживчий кредит № 7319208 (індивідуальна частина) від 02.08.2022 року встановлені наступні умови кредитування: п. 1.2 Сума (загальний розмір) кредиту становить 10100,00 грн; п. 1.3 Кредит надається строком на 105 днів з 02.08.2022 року (строк кредитування); п. 1.3.1 Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 17.08.2022 року; п. 1.3.2 Поточний період складає 90 днів і закінчується 15.11.2022 року (дата остаточного погашення заборгованості); п.п. 1.5.1 Комісія за надання кредиту: 1010,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово; п.п. 1.5.2 Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1515 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; п.п. 1.5.3 Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27270 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 9-11)

Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 7319208 від 02.08.2022 року є Графік платежів, який відображає усі щомісячні платежі, в т.ч. розмір комісії за надання кредиту, який підписаний відповідачкою 02.08.2022 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором без будь-яких зауважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Приймаючи до уваги те, що обидва вказаних вище документа містять підпис позичальника ОСОБА_1 , вказане свідчить про погодження останньої з такими умовами кредитування.

Окремо суд звертає увагу, що за умовами договору ОСОБА_1 мала право протягом 14 календарних днів з моменту підписання договору відмовитися від цього договору без пояснення причини такої відмови. Проте вона не відмовилась від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, до фінансової установи за додатковим роз`ясненням положень договору після його укладення не зверталась.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявницею обставини, які ґрунтуються тільки на викладених у заяві поясненнях, не можуть бути достатньою підставою для скасування заочного рішення суду.

Необхідним є також доведення відповідачем перед судом зазначених обставин на підставі належних доказів. Однак заявниця в обґрунтування своїх вимог жодного доказу суду не надала.

В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 128, 130, 259, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити відповідачці ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2025 року по цивільній справі № 496/3192/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.10.2025 року по цивільній справі № 496/3192/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Відповідачці ОСОБА_1 роз`яснюється, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л.О. Пендюра