Ухвала суду № 136150333, 28.04.2026, Буський районний суд Львівської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/304/26

Провадження №1-кс/943/32/2026

28 квітня 2026 року м. Буськ

Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буську скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах скаржника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -

в с т а н о в и в :

скаржник ОСОБА_6 , через адвоката ОСОБА_4 , звернувся до суду із вищевказаною скаргою, у якій просить зобов`язати уповноважену особу Відділу поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за фактами, викладеними скаржником ОСОБА_5 у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 05.02.2026 року, яка була отримана ВП №2 Золочівського РВП на електронну адресу 06.02.2026.

В обгрунтування поданої скарги адвокат ОСОБА_4 покликається на те, що 06.02.2026 року ВП №2 Золочівського РВП на його електронну адресу отримано вищевказану заяву скаржника ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 05.02.2026, яка зареєстрована за №К-2293 від 06.02.2026, а також клопотання адвоката ОСОБА_4 від 06.02.2026 року про долучення доказів до заяви ОСОБА_5 , яка мотивована вчиненням ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 , на думку скаржника, кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України по факту заподіяння тілесних ушкоджень скаржнику ОСОБА_5 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023141210000257 від 11.06.2023 року відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України скеровано на розгляд до Буського районного суду Львівської області. Крім того, адвокат ОСОБА_4 звертався до слідчого із клопотанням про проведення процесуальних дій, у якому просив перекваліфікувати вищевказане кримінальне правопорушення із ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 2 ст. 122 КК України; повідомити ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри у вказаному кримінальному правопорушенні з ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 2 ст. 122 КК України; повідомити ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України; звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Проте, постановою слідчого ОСОБА_9 від 19.07.2024 року в задоволенні вищевказаного клопотання адвоката ОСОБА_4 було відмовлено. Відтак, фактично не погодившись із такою постановою слідчого про відмову в перекваліфікації діяння ОСОБА_8 та повідомлення про підозру ОСОБА_7 , скаржник вважає у діях ОСОБА_7 ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, як пособництво через усунення перешкод, сприяючи вчиненню умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження із метою залякування потерпілого. При цьому, незважаючи на отримання органом досудового розслідування вказаного повідомлення про кримінальне правопорушення від 05.02.2026, відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР в порушення вимог статті 214 КПК України внесені не були, про що скаржнику стало відомо 16.02.2026. Відтак, як вважає скаржник, що на підставі статті 214 КПК України бездіяльність органу поліції полягає у невнесенні вищевказаних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення протягом 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а тому подав вищевказану скаргу, яку просить задовольнити повністю.

Скаржник ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з`явився, а його представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні (у режимі ВКЗ) вищевказані доводи скарги підтримав повністю, виходячи із наведених вище мотивів та просив подану скаргу задовольнити. Крім того, адвокат ОСОБА_4 наголошував на тому, що подана скаржником ОСОБА_6 заява від 06.02.2026 про вчинення злочину стосувалася факту його побиття ОСОБА_8 , якому сприяв ОСОБА_7 , тримаючи скаржника ОСОБА_5 за руки, щоби він не зміг захищатися від ОСОБА_8 , щодо якого вже винесено обвинувальний вирок цим же судом. При цьому, представник скаржника повідомив, що дійсно вказаний факт вже був предметом дослідження органом досудового розслідування у межах кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , за наслідками чого слідчим ОСОБА_10 було винесено постанову про відмову в задоволенні його клопотання, зокрема за фактом притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , яку вони не оскаржували через відсутність ефективного механізму в цій частині. Відтак, адвокат ОСОБА_4 вважає, що невнесення вищевказаних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР уповноваженою особою відділення поліції суперечить статті 214 КПК України, а тому просив подану скаргу задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення поданої скарги заперечила та просила повністю відмовити у її задоволенні через її необгрунтованість, покликаючись на те, що скаржник ОСОБА_6 раніше вже звертався із даною заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 122 КК України, за наслідками якої прокурором затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , який згідно вироку Буського районного суду Львівської області був засуджений, однак вирок ще не вступив у законну силу. Крім того, прокурор ОСОБА_3 покликалася на те, що подана скарга зводиться до незгоди із постановою слідчого від 19.07.2024 року про відмову в перекваліфікації ОСОБА_8 кримінального правопорушення та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , яка ними не оскаржена. Крім того, зазначені в заяві ОСОБА_5 обставини вже були досліджені судом у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 та залишились недоведеними, оскільки факт співучасті ОСОБА_7 спростований показаннями свідків у вказаному кримінальному провадженні. Відтак, прокурор ОСОБА_3 вважає подану скаргу безпідставною та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доводи представника скаржника та прокурора, дослідивши матеріали поданої скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді, полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Із наявних матеріалів скарги вбачається, що скаржник ОСОБА_6 звернувся до ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області з письмовою заявою від 05.02.2026, у якій просив прийняти та зареєструвати його заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_7 , а також просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за вказаним фактом.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що вищевказана заява ОСОБА_11 від 05.02.2026 року отримана Відділенням поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області (80500, Львівська область, Золочівський район, м. Буськ, вул. Київська, 3) 06 лютого 2026 року, про що вбачається із матеріалів скарги.

Відповідно до листа начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 26.02.2026 вбачається, що ними розглянуто заяву скаржника ОСОБА_11 з приводу внесення до ЄРДР відомостей про вчинення щодо скаржника кримінального правопорушення ОСОБА_7 під час події, що мала місце 09.06.2023 року близько 13:30 год. За результатами розгляду вказаної заяви та проведення перевірки встановлено, що Буським районним судом Львівської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо вказаної події, яка відбулась 09.06.2023 року в АДРЕСА_1 , а причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованого в ЄРДР за №12023141210000257 від 11.06.2023 року встановлювалась на етапі досудового розслідування та доведена не була на основі письмових, речових доказів, висновку судово-медичного експерта, протоколів допитів, протоколів слідчих експериментів, медичній документації, а відтак вказана подія задля повного, всебічного, об?єктивного, неупередженого з?ясування обставин та прийняття рішення зараз досліджується на стадії судового розгляду.

Так, згідно частини 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Разом із тим, до ЄРДР вносяться не будь-які відомості із поданої заяви, яка надходить до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР усі відомості прийнятих та зареєстрованих ними заяв, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.

Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості із заяви чи повідомлень, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Разом із тим, як убачається із матеріалів заяви ОСОБА_5 від 05.02.2026, де скаржник фактично просить переглянути постанову слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 19.07.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій адвоката ОСОБА_4 , який діяв у інтересах скаржника ОСОБА_5 , в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023141210000257 від 11.06.2023 року щодо ОСОБА_8 .

Зокрема, вказаною постановою слідчого було відмовлено в перекваліфікації діяння ОСОБА_8 із ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 2 ст. 122 КК України, а також відмовлено у повідомленні про підозру ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, як пособництво через усунення перешкод, сприяючи вчиненню умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження із метою залякування потерпілого.

При цьому, в силу приписів п. 7 ч. 2 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Однак, не погодившись із вищевказаною постановою слідчого ОСОБА_9 від 19.07.2024 року про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , за тотожним фактом, зокрема, щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, а також про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 із ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 2 ст. 122 КК України, скаржник ОСОБА_6 своїм правом на досудовому провадженні в порядку п. 7 ч. 2 ст. 303 КПК України не скористався, оскільки вказаної постанови слідчого не оскаржував.

Відтак, фактично не погодившись із такою постановою слідчого про відмову в перекваліфікації діяння ОСОБА_8 та повідомлення про підозру ОСОБА_7 , скаржник ОСОБА_6 звернувся до органу поліції із заявою від 05.02.2026 про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, яке вже було вирішене вищевказаною постановою слідчого від 19.07.2024 у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023141210000257 від 11.06.2023, відносно ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який розглянуте Буським районним судом Львівської області з ухваленням вироку від 14.04.2026 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України із призначенням йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, а також покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, який на даний час не набрав законної сили.

Разом із тим, в силу приписів ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

Відтак, із огляду на викладене, суд вважає, що подана скарга зводиться до незгоди скаржника із постановою слідчого від 19.07.2024 про відмову в перекваліфікації діяння ОСОБА_8 та повідомлення про підозру ОСОБА_7 , яку він не оскаржував, про що повідомив у судовому засіданні його представник адвокат ОСОБА_4 .

Натомість, не оскаржуючи вказану постанову слідчого у встановленому КПК України порядку та строк, скаржник звернувся до відділення поліції з означеною заявою від 05.02.2026, де просив внести відомості до ЄРДР, вважаючи наявність у діях ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України, як пособництво через усунення перешкод, сприяючи вчиненню умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження із метою залякування потерпілого, що було предметом перевірки під час досудового провадження, внесеного до ЄРДР за №12023141210000257 від 11.06.2023, відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 122 КК України, а також належало до предмету перевірки Буським районним судом Львівської області під час розгляду вищевказаного кримінального провадження по суті та ухваленні вироку від 14.04.2026 року.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що заява скаржника ОСОБА_11 з приводу внесення до ЄРДР відомостей про вчинення щодо нього кримінального правопорушення ОСОБА_7 була предметом перевірки Відділенням поліції №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, за наслідками чого причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованого в ЄРДР за №12023141210000257 від 11.06.2023 року встановлювалась на етапі досудового розслідування та доведена не була на основі письмових, речових доказів, висновку судово-медичного експерта, протоколів допитів, протоколів слідчих експериментів, медичній документації, про що вбачається із листа начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 26.02.2026.

Відтак, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення скарги представника скаржника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 , оскільки в такій не наведено фактичних обставин, які становлять об`єктивну сторону кримінального правопорушення, що не були предметом перевірки під час розгляду вищевказаного кримінального провадження №12023141210000257 від 11.06.2023, отже в задоволенні поданої скарги слід відмовити повністю.

Ураховуючи викладене, і керуючись ст.ст. 2, 11, 24, 26, 214, 303, 304, 305, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах скаржника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено: 01 травня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1