Рішення № 13615028, 25.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 р. Справа № 20/155

Господарський суд Івано - Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Федорук О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ"

вул. Вовчинецька, 225, а/с 169, м.Івано-Франківськ, 76006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона"

вул. Січових Стрільців, 39/1, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200

бульвар Л.Українки,буд. 32 А, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 23 268,03грн. - основного боргу, 2 526,96грн.- пені, 465,36грн.- штрафу.

За участі представників сторін:

Від позивача: Бойчук Р.І.- юрист, (довіреність №1 від 03.01.11р.),

(паспорт НОМЕР_1, виданий Долинським РВ УМВС від 23.06.2000р.)

Гаврилаш В. М.- заступник директора по економічній безпеці,

(довіреність №2 від 02.01.10р.),

(паспорт НОМЕР_2, виданий Городенківським РВ УМВС від 01.12.1998р.)

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" 23 268,03грн. - основного боргу, 4611,72- пені, 465,36грн.- штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду клопотання №539/11-с вх від 25.01.11р., в якому просить суд, стягнути з відповідача 54,40грн., втрат затрачених на отримання витягу з ЄДРЮО та ФО-П відповідача - ТзОВ "Аркона". Крім того, подав суду клопотання про зменшення позовних вимог №581/11-с вх від 25.01.11р., в якому просить, зменшити суму позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені, розмір якої становить 2 526,96грн., що зазначено в уточненому розрахунку пені.

Суд прийняв до розгляду дані клопотання позивача, оскільки, ця дія не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки №156 від 17.09.2007р., згідно умов якого, (позивач/постачальник) поставив (покупцю/відповідачу) товар, що підтверджують товаро -транспортні накладні;

- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 4, яким встановлено порядок проведення розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 23 268,03грн. ;

- направлення відповідачу претензії №14 від 11.08.10р., претензії №23 від 19.10.10р., претензійного листа №25 від 16.11.10р. з вимогами погасити заборгованість;

- п.7.4 Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 2526,96грн.- пені, 465,36грн.- штрафу.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"являвся, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 06.12.10р., 22.12.10р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркона" укладено Договір поставки №156 від 17.09.2007р.

Згідно п.1.2. Договору, постачальник/позивач зобов"язується систематично поставляти та передавати у власність покупцю/відповідачу товар, а покупець зобов"язується своєчасно приймати товар та здійснювати оплату на умовах і порядку передбаченому даним Договором в асортименті, кількості і цінах, вказаних у видаткових і податкових накладних, що засвідчують прийняття товару.

Строки поставки товару встановлюються сторонами для кожної партії окремо і здійснюється на основі попереднього замовлення та видаткових документів (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, товар відпускається за цінами, що діють на момент відвантаження товару по прейскуранту постачальника.

Оплата за отримані товари здійснюється відповідно до виписаної постачальником ТТ накладної, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання даної партії товару. Моментом виконання грошових зобов"язань вважається дата надходження грошей на розрахунковий рахунок або в касу постачальника (п.4.1.,4.3.,4.4.Договору).

На виконання умов вище вказаного Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар по товаро - транспортних накладних (а.с.10-23). Крім того, матеріали справи містять письмові пояснення працівників позивача - ТзОВ "ОЛБІ-ІФ", які в силу своїх посадових обов"язків поставляли товар відповідачу - ТзОВ "Аркона" та здійснювали оформлення товаро - транспортних накладних.

Однак, в порушення розділу 4 Договору, який встановлює порядок розрахунків між сторонами, відповідач не розрахувався належним чином за поставлений товар, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 23 268,03грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією №14 від 11.08.10р., претензією №23 від 19.10.10р., претензійним листом №25 від 16.11.10р., з вимогами погасити заборгованість. Однак, дані претензії залишились без належного реагування з боку відповідача.

В судовому засіданні позивачем доведено факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, призвело до виникнення заборгованості що складає 23 268,03грн.

Станом на 25.01.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір поставки №156 від 17.09.2007р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 23268,03грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що у випадку, якщо покупець із будь яких причин не здійснює оплату за отриманий товар у встановлений термін, він зобов"язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченого товару та пеню у розмірі 0,5% але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент протермінування від несплаченої ним суми за кожен пропущений день до моменту здійснення оплати в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи 7.4. Договору та зазначених вище норм права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 2526,96грн.- пені, зазначеної у клопотанні про зменшення позовних вимог №581/11-с вх від 25.01.11р. та розрахунку (а.с. 39-40) та 465,36грн.- штрафу.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився, належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача суду не подав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов спірного Договору в сумі 26260,35грн., з яких: 23 268,03грн. - основного боргу, 2 526,96грн.- пені, 465,36грн.- штрафу, правомірна, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входять, зокрема, інші витрати пов"язані з розглядом справи.

Квитанціями №15911.344.4 від 20.12.10р. та №15911.344.1 від 20.12.10р.(а.с.38), позивач підтвердив суму понесених витрат за отримання витягу з ЄДРЮО та ФО-П ТзОВ"Аркона" (відповідача), яка становить 54,40грн.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" ст.ст. 33, 44, 49, 75, ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" вул. Вовчинецька, 225, а/с 169, м.Івано-Франківськ, 76006 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" вул. Січових Стрільців, 39/1, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, бульвар Л.Українки,буд. 32 А, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, про стягнення 23 268,03грн. - основного боргу, 2 526,96грн.- пені, 465,36грн.- штрафу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона" вул. Січових Стрільців, 39/1, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200, бульвар Л.Українки,буд. 32 А, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200 (індетифікаційний код 30106223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛБІ-ІФ" вул. Вовчинецька, 225, а/с 169, м.Івано-Франківськ, 76006 ( ідентифікаційний код 32077247) - 23 268,03грн. (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві грн. 03коп.) - основного боргу, 2 526,96грн.( дві тисячі п"ятсот двадцять шість грн. 96коп.) - пені, 465,36грн. (чотириста шістдесят п"ять грн. 36коп.) - штрафу, 262,60грн. (двісті шістдесят дві грн. 60коп. ) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 54,40грн.( п"ятдесят чотири грн. 40коп. ) - витрат пов"язаних з розглядом справи.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 31.01.2011р.