Рішення № 13614937, 27.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р. Справа № 2/119

Гоподарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cудді Круглової О.М.

При секретарі Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акцонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку" м. Київ, провулок Шевченка, 12 в особі філії "Відділення Публічного акцонерного товариства Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" вул. Дністровська, 32, Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 77665

про стягнення 28133,18 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно

за участю представників сторін:

від позивача: 1) Щеглов Є.С. - начальник відділу проблемних активів, (довіреність №2094 від 08.09.2010р.);

2) Білецька Т.М. - представник, (довіреність №2094 від 08.09.2010р.)

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№5157 від 14.12.10 про стягнення з відповідача 28133,18 грн. заборгованості, в тому числі 6189,61 грн. процентів за користування кредитом, 21943,57 грн. пені шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке є в заставі у Промінвестбанку згідно договору застави, посвідченого 11.04.2007р. за № Д-194 приватном нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, а саме: екскаватор гусеничний - KOMATSU PC 240NLС-6K, 2001 року випуску, кузов НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_11; екскаватор - LIEBHERR A 902, 1993 року випуску, шасі № НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_1; КРАЗ 6510, 1992 року випуску, шасі № НОМЕР_13, реєстаційний номер НОМЕР_2; трактор гусеничний Т-130М, 1983 року випуску, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4; трактор гусеничний ТТ-4, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6, лісовальна машина ЛП-19В, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задоволити. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 18 від 11.04.2007.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 15.12.10 та 05.01.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,66).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 18 від 11.04.2007 року (далі - Договір) Банк (позивач) надав Позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування грошові кошти в сумі 991 000 грн зі сплатою 18 % річних, в розмірі та порядку визначеному Договором.

Згідно п. 4.2.1 п 4.2.2 Договору, відповідач зобов"язався погасити заборгованість по кредиту перед банком відповідно до Графіку, передбаченому пунктом 2.2 Кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом (п.п. 3.2-3.4 Договору), суми неустойки і збитків в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 4.2.1 п 4.2.2 Договору, відповідач зобов"язався погасити заборгованість по кредиту перед банком відповідно до Графіку, передбаченому пунктом 2.2 Кредитного договору та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом (п.п. 3.2-3.4 Договору), а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Свої зобов"язання по кредитному Договору відповідач не виконав. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.09 по справі №3/136 було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) 421 687 грн. 50 коп. заборгованості по кредитному договору № 18 від 11.04.07, в тому числі 401874 заборгованості по кредиту та процентів за травень-червень 2009 в сумі 14585,4 грн. щляхом звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець)зобов'язуєтьсяя надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов'язуєтьсяя повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність " поняття банківського кредиту визначається як будь-яке зобов'язанняя банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-якезобов'язанняя придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язанняя боржника щодо повернення заборгованої суми, а також назобов'язанняя на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Кредитний договір є концесуальним, він вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами , двостороннім ( встановлює права й обов"зки як для кредитодавця, так і для позичальника) та відплатним (обов'язковаа відплатність фінансових послуг з надання кредиту у вигляді процентів).

Згідно із ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок сплати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) й виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 06.12.10 зобов"язання щодо повернення банку кредиту відповідач не виконав.

Враховуючи вищенаведене, слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення 6189,61 грн. процентів за користування кредитом за період з 30.06.09 по 27.07.09.

Щодо стягнення 21943,57 грн. пені, слід зазначити наступне:

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.3 Договору передбачено відповідальність Відповідача у разі несвоєчасного повернення сум кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, обгрунтований розмір пені, який підлягає до стягнення з врахуванням простроченої суми, періодів прострочки, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування та вимог п.6 ст.232 ГК України становитиме 19491,54 грн. В частині стягнення 2452,03 грн. пені слід відмовити за необгрунтованістю вимог.

11.04.2007р. за № Д-194 приватним нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 нотаріально посвідчив Дооговір застави, укладений між Заставодержателем (позивачем) та Заставодавцем (відповідачем), згідно якого відповідач в якості забезпечення повернення позивачу кредиту та процентів по кредитному договору № 18 від 11.04.2007р. надав в заставу транспортні засоби в кількості шість в тому числі: екскаватор гусеничний - KOMATSU PC 240NLС-6K, 2001 року випуску, кузов НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_11; екскаватор - LIEBHERR A 902, 1993 року випуску, шасі № НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_1; КРАЗ 6510, 1992 року випуску, шасі № НОМЕР_13, реєстаційний номер НОМЕР_2; трактор гусеничний Т-130М, 1983 року випуску, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4; трактор гусеничний ТТ-4, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6, лісовальна машина ЛП-19В, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8.

Приписами ст. 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 20 Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов"язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення 6189,61 грн. процентів за користування кредитом, 19491,54 грн. пені шляхом звернення стягнення на заставне майно за Договором застави майна №18 від 11.04.2007 .

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 256,81 грн. державного мита та 215,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 527, 546, 549, 629, 651, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231, 232, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Публічного акцонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку" в особі філії "Відділення Публічного акцонерного товариства Промінвестбанку в м. Івано-Франківськ" до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28133,18 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно - задовольнити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_9) на користь Публічного акцонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку" м.Київ, провулок Шевченка,12 (код 00039002) в особі філії "Відділення Публічного акцонерного товариства Промінвестбанку в м.Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 09336351) - 6189 (шість тисяч сто вісімдесять дев"ять) гривень 61 коп процентів за користування кредитом, 19491 (дев"ятнадцять тисяч чотириста дев"яносто одну) гривню 54 коп. пені шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно договору застави, посвідченого 11.04.2007р. за № Д-194 приватном нотаріусом Рожнятівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, а саме: екскаватор гусеничний - KOMATSU PC 240NLС-6K, 2001 року випуску, кузов НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_11; екскаватор - LIEBHERR A 902, 1993 року випуску, шасі № НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_1; КРАЗ 6510, 1992 року випуску, шасі № НОМЕР_13, реєстаційний номер НОМЕР_2; трактор гусеничний Т-130М, 1983 року випуску, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер 04766 МА; трактор гусеничний ТТ-4, 1988 року випуску, двигун № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6, лісовальна машина ЛП-19В, 1995 року випуску, двигун № НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_9) на користь Публічного акцонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банку" м.Київ, провулок Шевченка,12 (код 00039002) в особі філії "Відділення Публічного акцонерного товариства Промінвестбанку в м.Івано-Франківськ", вул. Дністровська, 32, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 09336351) - 256 (двісті п"ятдесять шість) гривень 81 коп. державного мита та 215 (двісті п"ятнадцять) гривень 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 2452,03 грн. пені відмовити за необгрунтованістю вимог.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

СуддяКруглова О.М.

повне рішення складено 31.01.11