Рішення № 13614846, 25.01.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р. Справа № 26/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М.,

при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства "Швейне підприємство "Юність"

вул. Фролівська, 3/34, м. Київ, 04070

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: Сухомудренко І.О. - представник, (довіреність №б/н від 02.08.10);

від відповідача: ОСОБА_5 - представник, (довіреність реєстр. №6595 від 14.12.10).

ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство "Швейне підприємство "Юність" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. №4953 від 25.11.10) до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення безпосередньої заборгованості 24 770,75 грн., 4 674,47 грн. пені, 6 341,12 грн. суми індексу інфляції та 1 491,17 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 29.11.10 було порушено провадження та призначено справу до розгляду на 15.12.10.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що впродовж 2006-2010 років відповідачу поставлявся товар згідно договору поставки №056 від 16.10.06 та додатку №1 від 01.01.08. Товар, отриманий відповідачем згідно накладних №Юні-1221 від 17.10.08 та №31 від 26.01.09, був оплачений тільки частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 24 770,75 грн. За весь період прострочення оплати товару позивач вимагає також стягнути 4 674,47 грн. пені, 6 341,12 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції, та 1 491,17 грн. 3% річних.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що отриманий товар було повернено позивачу згідно розхідних накладних (повернення) №ПЕ-0000179 від 30.11.08, №ПЕ-0000130 від 26.01.09, №ПЕ-0000182 від 26.01.09, що підтверджує відсутність боргу.

З метою повного та всебічного розгляду справи судом було витребувано додаткові документи, а розгляд справи відкладено на 12.01.11.

В судовому засіданні 12.01.11 представники сторін підтримали висловлену позицію та подали на розгляд суду додаткові докази, а саме усі видаткові та розхідні накладні за період 2006-2010 років.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 25.01.11, про що повідомлено сторін.

В судовому засіданні 25.01.11 в порядку ст. 22 ГПК України представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме про стягнення із відповідача тільки суми основного боргу в розмірі 24 770,75 грн. (т.2, а.с.193).

Представник відповідача в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про часткове визнання позову в частині основного боргу в сумі 24 770,75 грн. (т.2, а.с 194).

Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку про прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог, внаслідок чого сума позову зменшилась до 24 770,75 грн., та прийняття заяви відповідача про визнання боргу в цій частині. При цьому судом встановлено, що дії позивача та відповідача не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, судом було встановлено, що між сторонами 16 жовтня 2006 року було укладено договір поставки №056, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується виготовити та передати у власність покупцеві (відповідач) швейні вироби (далі по тексту - товар) в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, обумовлений цим договором (т.1, а.с.8). Відповідно до п.1.3 Договору поставки асортимент, кількість товару, його ціна та сума договору зазначаються (відображаються) в накладних на відібраний товар, підписаних уповноваженими на це особами постачальника і покупця і є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами договору поставки №056 від 16.10.06 передбачено, що сума договору визначається шляхом підсумовування вартості отриманого по накладних товару. Покупець здійснює розрахунок за товар шляхом зарахування коштів на рахунок постачальника у семиденний строк з моменту продажу товару покупцем. Днем оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника. Товар не оплачений в терміни, обумовлені в п.3.2 цього договору, підлягає поверненню постачальнику за умови збереження його товарного вигляду (т.1, а.с.8).

За поясненнями позивача, які підтверджуються даними картки клієнта ОСОБА_2 (т.1, а.с. 43-59) у період з 2006 по 2010 роки позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 2 121 225,42 грн., а відповідачем оплачено (у формі безпосередньої оплати та часткового повернення товару) на загальну суму 2 096 454,67 грн. Тобто заборгованість відповідача становить 24 770,75 грн.

Дана заборгованість підтверджується також даними первинного бухгалтерського обліку, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме видатковими накладними за вказаний період (т.1, а.с.68-224) та розхідними накладними (повернення) (т.2, а.с. 2-192).

Таким чином, заборгованість в сумі 24 770,75 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, а тому позов слід задовольнити.

Зважаючи на те, що розмір позовних вимог було зменшено позивачем з 37 277,51 грн. до 24 770,75 грн., зайво сплачена сума державного мита підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 8 Декрету України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню повністю або частково у випадках внесення мита у більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Позивачем було сплачено державне мито в розмірі 1% ціни позову, а саме 372,78 грн. згідно платіжного доручення №854 від 19.10.10 (т.1, а.с.19), яке було повністю зараховане до державного бюджету 19.10.10. Зменшення позовних вимог тягне за собою зменшення ціни позову, виходячи із якої слід вирішувати спір. Враховуючи те, що нова ціна позову становить 24 770,75 грн., державне мито має бути сплачено в розмірі 1% ціни позову, що становить 247,70 грн. За таких обставин, державне мито в частині 125,08 грн. підлягає до повернення позивачу як таке, що сплачено у розмірі більшому, ніж це передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства "Швейне підприємство "Юність" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) і. к. НОМЕР_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Швейне підприємство "Юність" (вул. Фролівська, 3/34, м. Київ, 04070) і.к. 00309246 24 770,75 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят гривень 75 коп.) заборгованості, 247,70 грн. (двісті сорок сім гривень 70 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Закритому акціонерному товариству "Швейне підприємство "Юність" вул. Фролівська, 3/34, м. Київ, 04070 і.к. 00309246 125,08 грн. (сто двадцять п'ять гривень 08 коп.) державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №854 від 19 листопада 2010 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Кобрин О.М.

повне рішення складено 26.01.11