Рішення № 136145074, 24.04.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6300/25

Провадження № 2/209/839/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 квітня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі:головуючого судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

представника позивача Павленко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК», в інтересах якого діє представник адвокат Павленко С.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 року у розмірі 57 624,82 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що чоловік відповідача - ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «АКОРДБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ним була підписана Заява-Пропозиція № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 року.

На підставі укладеного Договору (Заяви) № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023, Позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 58 721,50 на загальні споживчі цілі та 2 936,08 грн.- на оплату одноразової комісії, строк споживчого кредиту 36 місяців

АТ КБ «АКОРДБАНК» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Позичальник, в свою чергу, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, та в порушення умов кредитного договору, свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Позичальник ОСОБА_2 помер. В свою чергу, спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 ..

На виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем 02.04.2024 року та повторно 04.04.2025 була направлена претензія кредитора до Другої кам`янської державної нотаріальної контори, та 28.04.2025 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Першої кам`янської державної нотаріальної контори за належністю.

30.04.2025 року позивач отримав відповідь від Першої кам`янської державної нотаріальної контори, в якій повідомлено , що була заведена спадкова справа № 781/2023.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять всі права та обов`язки, що існували на час його смерті, у тому числі кредитні зобов`язання померлого Позичальника.

З метою досудового врегулювання спору, 03.06.2025 року до спадкоємців Позичальника Банком було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій спадкоємцями не було виконано.

Станом на 25.06.2025 року заборгованість перед Банком за кредитним договором № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 року у розмірі 57 624,82 грн., з яких: 45 537,40 грн. прострочена заборгованість по кредиту ,12 087,42 грн.- строкова сума заборгованості по кредиту.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути зі спадкоємця ОСОБА_1 заборгованість перед Банком, яка залишилася на момент смерті Позичальника ОСОБА_2

23 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Витребувано з Першої кам`янської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_2

21.01.2026 року від Першої кам`янської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_2 . Із заявою про прийняття спадщини за законом (заява за № 2049 від 21.08.2023 р.) звернулася дружина померлого ОСОБА_1 , якій 05.02.2025 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

Представник АТ КБ «АКОРДБАНК » у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи позивача повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення .

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «АКОРДБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ним була підписана Заява-Пропозиція № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 року.

На підставі укладеного Договору (Заяви) № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023, Позичальнику ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 58 721,50 на загальні споживчі цілі та 2 936,08 грн.- на оплату одноразової комісії, строк споживчого кредиту 36 місяців .

Крім того підписавши заяву-пропозицію ОСОБА_2 підтвердив ,що ознайомлений та згоден із Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у АТ КБ «АКОРДБАНК» від 01.03.2023 (а.с.25-34 ).

Відповідно до платіжної інструкції від 09.06.2023 ОСОБА_2 видано кредит у розмірі грн, згідно кредитного договору № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023, на рахунок (а.с.9, 10).

Згідно розрахунку суми загальної заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «КБ «АКОРДБАНК» за кредитним договором № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 відповідачка здійснила останню оплату 11.09.2022 (а.с.9).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.37).

Банк свої зобов`язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, надавши Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому (банківському) рахунку ОСОБА_2 (а.с.10-13).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо)..

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В свою чергу, Позичальник ОСОБА_2 не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за умовами договору, у зв`язку з чим заборгованість останнього перед Банком за кредитним договором № СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 року становить 57 624,82 грн., з яких: 45 537,40 грн. прострочена заборгованість по кредиту ,12 087,42 грн.- строкова сума заборгованості по кредиту., що підтверджується розрахунком заборгованості, представленим представником позивача.

Щодо вимоги про стягнення зазначеної суми заборгованості із спадкоємця померлого позичальника суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

За статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно зі статтею 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.

Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.37), актовий запис № 166.

21.01.2026 року від Першої кам`янської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_2 . Із заявою про прийняття спадщини за законом (заява за № 2049 від 21.08.2023 р.) звернулася дружина померлого ОСОБА_1 , якій 05.02.2025 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем 02.04.2024 року та повторно 04.04.2025 була направлена претензія кредитора до Другої кам`янської державної нотаріальної контори, та 28.04.2025 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до Першої кам`янської державної нотаріальної контори за належністю.

30.04.2025 року позивач отримав відповідь від Першої кам`янської державної нотаріальної контори, в якій повідомлено , що була заведена спадкова справа № 781/2023.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять всі права та обов`язки, що існували на час його смерті, у тому числі кредитні зобов`язання померлого Позичальника.

З метою досудового врегулювання спору, 03.06.2025 року до спадкоємців Позичальника Банком було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій спадкоємцями не було виконано.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, встановлено, що після смерті Позичальника ОСОБА_2 залишився один спадкоємець дружина ОСОБА_1 ..

Суд зауважує, що згідно положень ч. 1 ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ним.

Враховуючи викладене, виходячи з положень ст. 1278 та ст. 1282 ЦК України, та враховуючи, що заявлено позовні вимоги про стягнення всієї суми заборгованості Позичальника ОСОБА_2 з його спадкоємця ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ КБ «АКОРДБАНК» до відповідача ОСОБА_1 у розмірі, що відповідає його частці у спадщині померлого Позичальника ОСОБА_2 , яка 57 624,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст. 12,13,89,141,259,263,264,265,274,279,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця задовольнити .

Стягнути у межах вартості спадкового майна із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ 35960913, адреса: 04136, м.Київ, вул. Стеценка, буд. 6 ) заборгованість за кредитним договором №СІК-090623/095-44 від 09.06.2023 р. станом на 25.06.2025 року у розмірі 57 624 ( п`ятдесят сім тисяч шістсот двадцять чотири ) грн. 82 коп., з яких: 45 537,40 грн. прострочена сума заборгованості по кредиту, 12 087,42 грн. строкова сума заборгованості по кредиту .

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ 35960913, адреса: 04136, м.Київ, вул. Стеценка, буд.6) суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3 028 грн.(три тисячі двадцять вісім ) грн. 00 коп

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 30 квітня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва